як Україні вийти з бюджетної кризи

На Україну насувається бюджетна криза: уряд ледь знаходить кошти, аби профінансувати основні бюджетні видатки. Експерти вказують на критично великий дефіцит цьогорічного держбюджету, який нічим компенсувати.

Наприкінці року Україна зіштовхнулася з бюджетною кризою Наприкінці року Україна зіштовхнулася з бюджетною кризою

Ще навесні цього року було зрозуміло, що з державними фінансами Україні буде скрутно. Адже коронавірусна криза внесла свої корективи в планування на рік. Тому ухвалений у 2019 році бюджет на 2020 рік довелося переглядати у бік зменшення доходів та збільшення видатків. У підсумку у квітні уряд  встановив дефіцит держбюджету в розмірі 298 мільярдів гривень. До кінця року потрібно було знайти додаткове фінансування, аби перекрити чималий дефіцит. Втім, рік закінчується, а гроші уряду так і не вдалося знайти.

Що пішло не так з бюджетом?

“Я стою на біржі праці вже кілька місяців. До цього часу виплати з безробіття отримував вчасно: виплачували частинами два-три рази на місяць. У листопаді жодної копійки не виплатили. Без грошей вже рівно місяць. Не знаю, з чим це пов’язано. Але це вперше так”, – скаржиться колишній держслужбовець Олег Приймаченко.

Колишній виконуючий обов’язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства, а нині директор з політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта знає, в чому саме проблема. За його словами, у державній казні України нині катастрофічно бракує грошей і уряд в ручному режимі намагається звести кінці з кінцями, аби профінансувати захищені статті видатків держбюджету. Це – пенсії, зарплати, соціальні виплати.

Читайте також: “Антикризовий” бюджет України: без затягування пасків і з надією на МВФ

Кухта припускає, що навіть деякі захищені  соцвиплати нині не у пріоритеті. “У нас на початку листопада почалася бюджетна криза, коли казначейство та міністерство фінансів були змушені зупиняти певні видатки, бо грошей не вистачає. З 9 листопада була включена так звана картотека, це коли вибірково окремі видатки фінансують, а якісь не фінансують”, – прокоментував DW Павло Кухта. Він констатує, що офіційної інформації про проблеми з бюджетом від уряду немає, натомість опосередковані показники свідчать, що “діру” в державному кошторисі нічим покривати.

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук вказує на те, що частину дефіциту бюджету уряду таки вдалося погасити за рахунок останнього траншу Міжнародного валютного фонду (МВФ). Натомість щонайменше 100 мільярдів гривень уряду доведеться десь шукати у терміновому порядку, аби виконати всі свої бюджетні зобов’язання. “За місяць знайти десь 100 мільярдів гривень – це задача майже нереальна, або ці гроші нам дуже дорого обійдуться, якщо позичати їх на зовнішніх ринках. Уряду доведеться вибирати поганий варіант з найгірших”, – впевнений Боярчук.

Криза у співпраці з МВФ

Експерти вказують на те, що причиною такої “бюджетної діри” стало призупинення співпраці з МВФ. За умовами програми stand-by, у 2020 році Україна мала отримати від Фонду три транші, з яких отримала лише один – 2,1 мільярда доларів. Другий і третій транші по 700 мільйонів доларів влада розраховувала отримати восени. Однак цього так і не сталося, адже через низку проблемних питань фонд поставив співпрацю з Києвом “на паузу”.

12 листопада глава Нацбанку України Кирило Шевченко, перебуваючи у Вашингтоні, зустрічався з главою місії МВФ в Україні Іванною Владковою Голлар. Після цього він повідомив, що дати приїзду місії фонду до Києва будуть відомі лише після вирішення кількох блоків питань: довкола “антикорупційного” рішення Конституційного суду, яке, за словами Шевченка, викликає найбільше занепокоєння фонду, щодо питань, пов’язаних з проєктом бюджету України на 2021 рік, а також блоку питань, який стосується роботи самого НБУ.

“Відновлення антикорупційної реформи, перезапуск судової реформи можуть зняти гостроту наших відносин з МВФ та бюджетної кризи відповідно”, – вважає Кухта. Однак чи вдасться це зробити так швидко, аби закінчити рік без боргів, зокрема по захищеним статтям бюджетних виплат?  Експерти вважають, що ні.

Уряд випромінює оптимізм

Натомість уряд, попри усе це, робить оптимістичні заяви та сподівається на відновлення співпраці з МВФ. “До кінця року бюджет буде повністю виконано, й уряд повною мірою забезпечить всі виплати для людей”, – сказав прем’єр під час останнього засідання уряду. Він нагадав, що станом на 24 листопада Державною податковою службою було зібрано 462,9 мільярда гривень. Це – на один відсоток, або на 4,5 мільярда гривень більше від річного плану – 458,3 мільярда гривень.

Читайте також: Проєкт держбюджету-2021: видатки в 1,35 трильйона гривень та курс 29,1 за долар

26 листопада у міністерстві фінансів України повідомили про завершення переговорів з МВФ щодо основних параметрів проєкту державного бюджету на 2021 рік. “Міністерство фінансів успішно завершило переговори з МВФ стосовно основних параметрів проєкту держбюджету на 2021 рік, що було однією з головних передумов для початку першого перегляду спільної з МВФ Програми Stand-by для України, визначення дати візиту місії Європейського департаменту МВФ та отримання чергового траншу”, – повідомили у мінфіні.

Міністр фінансів Сергій Марченко на брифінгу теж намагався всіх заспокоїти. “Ніякої катастрофи або якогось апокаліпсису немає і не буде. Ми ситуацію контролюємо. Ми знаємо, як і яким чином справлятися з викликами, які зараз стоять перед Україною. Ситуація дійсно складна. Ви прекрасно розумієте, що пандемія не є чимось звичним, що можна передбачити і спрогнозувати”, – заявив Марченко після засідання уряду ввечері 26 листопада.

Також він додав, що уряд розглядав питання звернення до МВФ за emergency finance. “Мова йде про те, чи зверталися ми за emergency finance. Це фінансування, коли у держави дійсно є проблема. Ми це питання розглядали в зв’язку з чинною ситуацією”, – сказав він. При цьому Марченко зазначив, що МВФ готовий працювати з Україною за поточною програмою. “У вас є програма, і ми готові в ній працювати. Ми не розглядаємо для вас emergency finance”, – процитував Марченко відповідь МВФ.

Які варіанти?

Як йшлося вище, бюджет на наступний рік є лише одним з блоків питань, які турбують МВФ. Вирішення лише цього питання недостатньо для розблокування співпраці з фондом. А часу до кінця року залишається вже вкрай мало.

Тому, для перекриття поточного дефіциту бюджету, уряду нині доведеться перекредитувуватися на внутрішньому ринку через випуск облігацій державної внутрішньої позики (ОВДП) і пропонувати за ними дуже вигідні відсотки, які у наступні роки доведеться все одно виплачувати.

Банки вже не дуже хочуть купувати ОВДП через брак вільних коштів. Однак і тут є вихід – місія гривні. Українське законодавство забороняє Національному банку прямо позичати гроші уряду. Але, як нагадують експерти, є схема, яка час від часу в Україні застосовується: банки беруть у НБУ кредит рефінансування з надрукованих грошей, а за нього купують облігації. До цього варіанту економісти ставляться критично. “Емісія – це падіння гривні, відтік інвестицій. Краще вже жити з бюджетною кризою, аніж друкувати гроші”, – вважає Павло Кухта.

Натомість Дмитро Боярчук вважає, що уряду нічого не залишається, як “перекидати” борги на наступний рік і чекати грошей від МВФ. “Це дуже не популярно, бо люди почнуть протестувати через борги, а це – падіння рейтингів”, – вважає економіст. За його словами, аби скоротити боргові зобов’язання у цьому році, уряд вже зараз відмовлятиметься від фінансування капітальних видатків на будівництво й дороги. Під загрозою можуть опинитися видатки на житло для внутрішньо переміщених осіб, захист довкілля та навіть деякі медичні програми.

MIXADVERT

ютос