На кону мільйони і влада: навіщо “Слуга народу” змінює правила виборів і як це “вдарить” по українцям

У “Слузі народу” в черговий раз запропонували переписати Виборчий кодекс. Правила майбутніх виборів не влаштовують багатьох. Дрібні партії незадоволені фінансовими цензами, які виросли у 40 разів. Великі ж хочуть розширити свій вплив не тільки на великі міста, а й на інші населені пункти.

Навіщо в Раді знову обговорюють Кодекс, у чому камінь спотикання і як це вплине на вибори — в матеріалі “Рубрики” (рос.)

У владу тільки через партію

Одне з головних ноу-хау пропонованих змін — “партизація” виборів. Її суть полягає в тому, щоб мінімізувати число самовисуванців, змусивши кандидатів увійти в партії, а потім під їх вивіскою йти у владу.

У нинішньому Кодексі прописано, що безпартійні кандидати можуть балотуватися в населених пунктах до 90 тисяч осіб. Таких міст в Україні вистачає — Конотоп, Умань, Мукачево, Олександрія та ще кілька сотень.

Після виборів у невеликих населених пунктах великим партіям доведеться домовлятися з місцевими депутатами і мерами, щоб ті працювали під їх брендом. Для кандидатів в районах це не найкращий варіант.

Адже партія не завжди дає додаткові очки під час голосування, а іноді навіть тягне рейтинг вниз. Люди в маленьких селах або містах голосують насамперед за особу, а не за політсилу. Грудневі вибори в ОТГ показали, що розкручений бренд “Слуги народу” переміг за все в третини громад.

Щоб зробити більш комфортні для себе умови, партія влади в Раду подала проект закону №3485, авторства відразу 5 нардепів, в тому числі і глави політсили Олександра Корнієнко. Ідею в першому читанні прийняли на засіданні Верховної Ради сьогодні, 4 червня.

Основна новація — знизити поріг з 90 тисяч до 15. Тобто самовисуванцем можна йти лише в селах і маленьких СМТ. У великих населених пунктах їм потрібно шукати партію.

“Вибори 25 жовтня пройдуть за новими правилами, в результаті яких у людей з’явиться можливість делегувати у владу нових представників. За рахунок чого? Посилення партійної системи, яка розвинена в Україні. Тільки в залі парламенту в складі 7 фракцій і груп є представники не менше 10 партій, а в цілому по країні політсил більше 3-х сотень…”, — підкреслив з трибуни парламенту Корнієнко.

Як пояснив “Рубриці” нардеп від фракції “Голос” Роман Лозинський, автор альтернативного законопроекту 3485-1, партизація палицею зажене майбутніх кандидатів у виборчі офіси. “Вони будуть змушені брати зобов’язання перед босами, стануть підзвітні НЕ громаді, а партії. Тому робити партизацію в такому вигляді за кілька місяців до виборів абсолютно погана ініціатива, яка не дасть перезавантажити владу цієї осені”, — вважає нардеп.

Хто за все заплатить?

Ще один нюанс пропонованого закону від “Слуги” — фінансування виборів переходить до місцевої влади.  Тобто гроші на організацію голосувань, роботу комісій і зарплати їх членам ляжуть на плечі бюджетів населених пунктів.

Це викликало бурю обурення у Асоціації міст України.  Як розповів “Рубриці” виконавчий директор Асоціації Олександр Слобожан, це спровокує нерівномірність при проведенні кампанії. Адже в одному місті знайдуть кошти, а в іншому, банально, їх не вистачить.

“Візьмемо, умовно, місто Умань. Немає грошей на вибори, а їм кажуть — заберіть 50 млн гривень звідкись і відправте на вибори. Так де ж кошти забрати, у медиків з доплат або вчителів? Автори ж вказали в законі, що потрібно  прямо все оплатити, аж до роботи місцевих виборчих комісій”, — підкреслив Слобожан.

Нардеп Роман Лозинський також вважає, що подібна практика створює ситуації, коли за роботу членів комісії будуть платити тільки партії, а не держава: “Волонтерів на всі комісії по країні ніхто не знайде. Якщо не буде компенсувати держава, то цим займуться партії”.  Це поставить у повну залежність членів комісії від тих політсил, які їх делегували і платять гроші.

Проблем із цим пунктом додає той факт, що попередні вибори проходили за державний рахунок. Цього року через пандемію коронавірусу Верховна Рада під час секвестру бюджету перекинула 1 млрд грн, запланований до виборів, на інші сфери.

“Возьмем, условно, город Умань. Нет денег на выборы, а им говорят — заберите 50 млн гривен откуда-то и отправьте на выборы. Так где ж средства забрать, у медиков из доплат или учителей? Авторы же указали в законе, что нужно прямо все оплатить, вплоть до работы местных избирательных комиссий”, — подчеркнул Слобожан.

Що не так з цензом?

Невирішеним є і питання з виборчим цензом для партій. Нинішній Кодекс підняв його в 40 разів. Суми виходять гігантські.

Раніше рух “Чесно” підрахував, що партії для участі у виборах по всій країні потрібно заплатити застави на 88 млн гривень. Це не рахуючи витрат на проведення самої кампанії. Для оплати застав під мерську кампанію міськрада та обласна рада – партія тільки в Києві “віддасть” 11,3 млн грн;  5,9 млн грн в Одесі;  2,55 млн грн в Житомирі і так далі.

На цьому тлі 30 квітня в першому читанні прийнятий проект №2769 і він прямо знижує суму застави в 9 разів.  Подати кандидатуру на вибори до Львівської облради, наприклад, буде коштувати не 3,6 млн, а 398 тисяч грн.

Але і це ще не все.  У проголосованому 4 червня законопроекті Корнієнко запропонували ще один варіант зниження – не в 9 разів, а лише в 2. Тобто суми залишаться пристойними.

Підтримують зменшення застави насамперед дрібні і непарламентські партії.  На початку червня 11 таких політсил (“Сила Людей”, “Об’єднання САМОПОМІЧ” та інші) звернулися з вимогою ще більше знизити ценз.  Їхня логіка зрозуміла – нардепи спочатку збільшили ценз в 40 разів, а потім збираються зменшити в 9 або зовсім в 2.

“Вибори повинні бути доступними для кожної нормальної людини і партійної організації, які здатні самостійно, без олігархів, зібрати кошти на заставу. Перед нами доленосні місцеві вибори – час, коли кожен з нас має останній шанс кинути виклик владі”, – йдеться в заяві.

Зараз у Верховній Раді йде боротьба за кожним з пунктів Кодексу. Але, з урахуванням того, що вибори пройдуть восени, прогнозувати зміни дуже складно.

По-перше, мало часу. Парламент працює лише до 17 липня, а попереду у базового законопроекту №3485 має бути ще друге читання. Досі незрозуміло, скільки правок буде до нього подано і скільки займе часу їх розгляд.

По-друге, якщо партії влади не вдасться реалізувати перший пункт про партизацію, вони можуть просто провалити голосування щодо зміни виборчого цензу.  У цьому випадку зміни в Кодекс взагалі не внесуть і партіям доведеться шукати гігантські суми на застави.

Автор:
Віталій Тисячний
Рубрика:

MIXADVERT

цікаве