Але вмовляння не подіяли — о 7 ранку 20 лютого дорога була перекрита сільськогосподарською технікою та автівками.
“Коли я приїхав о 7.30 ранку, до мене підійшов чоловік у зеленій військовій формі і сказав: “Ну що, будемо махатися, хто сильніший?”. Він поводився не зовсім адекватно. Хоча не виглядав п’яним, — згадує Роман Савченко. — Працівники поліції вийшли з автобусів. А громадяни почали рух у бік автобусів. Можливо, вони боялися, що їх будуть бити. Хоча кийків не було, кайданків не було. На поліцейських були бронежилети та каски”.
Людей обурювало, що правоохоронці не хотіли розмовляти з ними по-людськи, натомість, застосовували силу — часто невиправдано. Наприклад, коли автобус із приїжджими стояв на залізничному переїзді за п’ять кілометрів від селища Нові Санжари, поліція зламала шлагбаум — щоб зекономити тридцять секунд.
Таксист Михайло розповідає, як його двічі затримували поліцейські: “До того, як у Нові Санжари їхав автобус, ми 2,5 години стояли мирно біля мосту. А коли дізналися, що зараз приїде автобус, правоохоронці пішли штурмом на людей. У поліції були балончики, кийки та вогнепальна зброя. А в нас — українські прапори. Поліція все відібрала. Ми потім символіку на узбіччі збирали. Це ж яка неповага до прапора!”.
На відео видно, як правоохоронці б’ють журналіста з відеокамерою, б’ють активістів та витягують із натовпу окремих людей.
“У мене телефон забрати хотіли, але я не віддав“, — розповідає учасник подій Андрій.
Мирним це зібрання не було — про це свідчать численні відео. У натовпі були провокатори.
Згодом я пересвідчилася, що цей засіб захисту від респіраторних інфекцій дістати непросто. В аптеках десятитисячного містечка медичні маски зараз у дефіциті. І байдуже, що марлева пов’язка не рятує від коронавірусу: зате у людей завдяки маскам з’являється ілюзорне відчуття безпеки.
— Для чого 20 лютого в Нові Санжари приїхало так багато бронетехніки? — я ставлю Варченку запитання, яке серйозно хвилювало жителів Полтавщини.
— У нас є закон “Про національну поліцію” та ЗУ “Про Національну гвардію України”… Почитайте. Там все написано, — монотонно бубонить він.
— Яку саме статтю ви маєте на увазі?
— Візьміть і почитайте, — стандартна відмовка.
— Ви можете доступною (!) мовою пояснити, чому бронетехніка 20 лютого була на вулицях?
— Звичайно, можу. Коли є якась конфліктна ситуація, чи коли ви берете участь у масових заходах, а навпроти вас стоять люди, які мають іншу думку, завданням наших правоохоронних органів є стати між цими людьми і не допустили, щоб вони били один одного, знищували один одного.
Все одно незрозуміло. Адже, за логікою Варченка, військова техніка з’явилася через те, що на вулиці вийшли люди з радикально різними поглядами, і між ними могли статися сутички. Але 19 та 20 лютого активісти мали єдину (!) мету — не допустити заїзду в медцентр “Нові Санжари” автобусів із прибулими з Китаю туристами.
Аналогічну з активістами позицію офіційно висловили депутати Новосанжарської селищної ради, аргументувавши її тим, що “в Нових Санжарах лікарня не забезпечена необхідним обладнанням та препаратами і не готова надавати повноцінну медичну допомогу для лікування хворих на коронавірус” (аналогічну позицію висловлювали й місцеві керівники в Микулинцях на Тернопільщині, де теж були протести проти можливого розміщення евакуйованих).
Голова Новосанжарської районної ради Геннадій Супрун 20 лютого вийшов до людей, підкресливши, що не розуміє дій високопосадовців: “Під самим парканом медичного центру є два багатоповерхових житлових будинки, в яких проживає більше 160 людей. Чому про них не подумали? Чому в Китаї за тиждень збудували нову лікарню? Бо там хоч трошки думають про людей”.
Навіть голова Новосанжарської селищної ради Інна Коба дізналася про майбутній приїзд “інфікованих коронавірусом китайців” о десятій вечора 19 лютого — але не з офіційних джерел, а з інтернету.
“Це був армагедон. Потік фейків, — каже Інна Коба. — Питаю, “звідки ви знаєте?” — “Інтернет пише, фейсбук гуде”. Я запропонувала дочекатися ранку, провести позачергову сесію, зробити офіційний запит, щоб зібрати інформацію з офіційних джерел. Люди сказали, що не вірять. Було багато молодиків, які кричали: “Тобі заплатили! Ти брешеш! Що ти ліпиш?”. І вже тоді були заклики спалити санаторій! Це було страшно”.
Вранці після приїзду губернатора області безліч запитань так і залишилися без відповідей. Потонувши в морі брехні, селяни уже не вірили ні його словам, ні словам очільниці селища. І навіть голова Полтавської ОДА Синєгубов не знав, чому Нові Санжари обрали для перебування евакуйованих із Китаю. Аналогічно нічого не могла сказати влада й під час нагнітання паніки на Тернопільщині.
А от дії поліцейських він охрестив “дуже професійними” і висловив жаль через побиття десяти правоохоронців: “Треба бути більш відповідальними. Більш чесними. Людиною треба залишатися в найскладніших умовах”.
— Ви робіть свою роботу. А я буду робити свою роботу. Поставте це запитання прем’єр-міністру, — відрізав Аваков.
Втім, розрахунок прем’єра виявився хибним. Результат такої “безпечної” операції — розбите вікно автобуса, який віз прибулих із Китаю, десятеро травмованих поліцейських, незліченна кількість побитих правоохоронцями журналістів та активістів і ганьба України на весь світ.
Поки уряд вперто мовчав про деталі приїзду українців із епіцентру епідемії, в соцмережах почали з’являтися повідомлення про приїзд до Нових Санжар п’ятидесяти людей, інфікованих коронавірусом. Ця інформація миттєво розповзлася по селищу. І всього за півдоби насмерть перелякала жителів Полтавської області.
“Я дізнався про приїзд людей із Китаю в Нові Санжари 19 лютого з Інстаграму, — розповідає 22-річний Богдан. — Повідомлення було у вигляді скріншоту з фейсбуку. Месседж такий — нашу здравницю хочуть перетворити на карантинну зону. Я не повірив, а от інші фейсбук-користувачі це сприймали всерйоз. Уже тоді іду я по вулиці, незнайомий дід їде на велосипеді і мені перелякано каже: “А ви чули, що везуть китайців?!”.
Тим паче, що увесь цей час люди отримували все нові й нові жахаючі повідомлення.
Згодом Чередніченко редагує пост і виставляє пізніший час публікації — 20:00 — щоб приховати той факт, що саме він став першим ньюзмейкером. Втім, скріншоти назавжди зафіксували реальний час публікації.
У своєму дописі політик стверджує, що керівництво району “вже отримало розпорядження” — але це не збігається зі словами голови Новосанжарської райради Геннадія Супруна, який аж до ранку 20 лютого не володів такою інформацією.
О 16:21 у фейсбуку з’являється ще один потужний інформаційний вкид: лікар Винниківського госпіталю для ветеранів (UPD виправлено “військовий” на “для ветеранів” після публікації) в ефірі телеканалу “НТА” емоційно розповідає про жалюгідний стан свого медичного закладу й заявляє про неготовність приймати евакуйованих із Китаю українців:
Після сьомої години вечора у вайбері починають з’являтися групи, до яких одночасно долучаються тисячі жителів Полтавської області.
Наприклад, група “Нові Санжари” була створена 19 лютого о 22:16. Перше повідомлення тут опублікувала користувачка “Оленка”: “У військовий санаторій везуть інфекційно хворих із Китаю (50 чоловік). Ми не можемо дозволити знищити наше населення, ми повинні запобігти багаточисленним смертям. Люди, піднімайтесь, у нас всіх є діти!!! Треба діяти негайно”.
Наташа: “Люди, якщо цю ніч будемо спати,то проснемся мертвими”.
Марик: “Бувший головний лікар санепідемстанції України пояснює, що для утримання людей для 14-денної обсервації, в Україні немає жодного медичного закладу, тому і вибирають маленькі містечка, де буде менше шуму!”
Таня: “Китайські біженці прийдуть і будуть одягнені в камуфляж, “щоб ми, новосанжарівці, не зрозуміли, де хто!!!”
Вікторія Коба: “Голова селища на місці. Поїхали її машиною, щоб далі ЗІЛом перекрити дорогу…”
Ніколас: “Послуги тамади на похорони 0667774556. Графік у нас плотний. Бо люди будуть вмирати від коронавірусу”.
Невідомий користувач: “Народ, є перевірена інформація, що найінфікованіші пацієнти будуть заїжджати в село неорганізовано — легковими машинами (можливо, на таксі)”.
Протягом першої доби існування групи сюди надійшло близько п’яти тисяч повідомлень. Їх прочитали понад шість тисяч учасників групи. Найбільш активними виявилися 20 користувачів — вони регулярно публікували фейки та закликали до насильства.
Також у групі постійно рекомендують дивитися онлайн-трансляцію телеканалів “НАШ” (власником якого є проросійський політик Євген Мураєв), “112”, “ЗіК” (обидва телеканали належать співголові партії “Опозиційна платформа — За життя” Віктору Медведчуку — куму президента Російської Федерації), та “NewsOne” (належить співголові партії “Опозиційна платформа — За життя” Вадиму Рабіновичу).
Час від часу із посиланням на ефір цих медіа активні користувачі закликають до агресивних дій. Наприклад, 20 лютого о 16:11 користувач “Іван Барило” пише: “Ровно минуту назад на канале 112 в студии прозвучало что как выход — спалить санаторий”.
Адміністратори кажуть, що в групі панує тоталітаризм, а тому всі коментарі, які вони вважають тут зайвими, нещадно знищуються: “Умничать будете, когда к вам домой зараженных коронавирусом привезут. Создайте себе канал и умничайте в свое удовольствие”.
Деякі користувачі сваряться, бо не розуміють, як вони опинилися в цій групі: “Хто додав мене в цю групу?!?! Я третій раз виходжу з цього смітника!!! Негайно видаліть мене, інакше змушена буду повідомити СБУ про загрозу національній безпеці!” — пише Наталка.
Навіть голова Новосанжарської селищної ради Інна Коба не знає, коли і хто додав її до групи: “20 лютого я побачила, що є членом групи. І там — 5 тисяч непрочитаних повідомлень. І що цікаво, адміністратор пише: “А в цій групі є Інна Коба, голова селищної ради?”. Тобто, адміністратор сам не знав, що я тут є. Отже, ці адміністратори — не новосанжарці”.
Щоб пролити світло на ці питання, ми запитали адміністраторів вайбер-групи “Нові Санжари”, де вони дістали контакти тисяч жителів Нових Санжар та прилеглих сіл. Але ті почали переконувати, що цілодобово займаються адмініструванням, бо… дбають про українське суспільство.
— Це схоже на роботу спецслужб.
— Ну какие спецслужбы? Что за бред?
— А для чого вам витрачати свій час майже цілодобово? Яка ваша вигода?
— Потому что людей надо было поддержать и ограничить то говно, которое на них вылили,—- підсумував адміністратор і видалив листування (але скріншоти ми зробили вчасно).
Та чи дійсно це так? Нові Санжари — невеличке селище на Полтавщині, там розмовляють українською, молодь теж не завжди може вільно спілкуватися російською. Тому автоматична російська адмінів групи вказує на те, що вони немісцеві. Та, судячи з їхніх відповідей, вони цього й не приховують.
А ще адміністратор групи “Скажений бобер” рекомендує почитати телеграм-канал “Темный рыцарь Vox Populi”, на якому щодня з’являється нищівна критика всіх політичних сил, окрім проросійських — “Партії Шарія” та “Опозиційної платформи — За життя”. Ба більше, про ці дві партії на каналі згадуються виключно в позитивному або нейтральному ключі.
А тему приїзду евакуйованих із Китаю “Темный рыцарь” висвітлював у такому ж дусі, як і вайбер-група “Нові Санжари”: мовляв, коронавірус ось-ось заполонить усю Україну через некомпетентність української влади.
Він і зараз продовжує нагнітати: “Сегодня мы показали всему миру, что мы не Европа. Мы страна третьего мира, которая боится своих граждан”.
Те саме, до речі, говорять фейкові акаунти у групах селища “Нові Санжари” в російській соцмережі Вконтакте:
“Позор Украины!!!” — волає в коментарях групи “Підслухано в Нових Санжарах” (3677 підпискників) Антон Бережний із Москви.
Що ж про події в Нових Санжарах каже Анатолій Шарій? На його ютуб-каналі 20 лютого вийшло відео, де люди обурюються діями правоохоронців. Побитий чоловік на камеру каже: “Як враховують нашу думку? Ногами!”.
Після цього епізоду включається Шарій і підсумовує події 20 лютого: “Як там, День гідності чи чогось там? День ганьби. Я цей термін вранці ввів. Думаю, його підхоплять. Це чорний день календаря. День ганьби”.
Отже, виходить, що, з одного боку, Анатолій Шарій називає ганьбою події 20 лютого. А з іншого — паніку (яка до цієї ганьби й привела) породили телеграм-канали та вайбер-групи, які його підтримують.
Також цікаво спостерігати за тим, як синхронно діють Анатолій Шарій та Сергій Чередніченко, щоб приховати сліди своєї участі в інформаційній операції проти України.
Так, Шарій розмістив фільм-провокацію про те, як проти нього працює чорний піар партії “Європейська Солідарність”. Проросійський блогер змонтував розмову з Андрієм Портновим про отримання грошового траншу від помічника президента Російської Федерації Владислава Суркова і за 150 доларів розмістив цей фейк в фейбук-групі “Євромайдан”.
Це стандартний маніпулятивний прийом: не можеш спростувати інформацію (про роботу на Російську Федерацію) — доведи її до абсурду.
Синхронно зі звинуваченнями Анатолія Шарія, Чередніченко заявив про намір звернутися до СБУ із заявою, “що паніку по Новим Санжарам поширювали саме порохоботи та соросята”: “Нам було достатньо два дні, щоб дослідити всі соціальні та інформаційні ресурси! Все було по класиці та по методичкам грантоїдів з порохоботами!”.
До речі, один із принципів російської дезінформації називається «Ховайте ваші руки»
Тим часом у Міністерстві внутрішніх справ уже здогадуються, що інформаційна кампанія проти України була підсилена зацікавленими особами. Правда, ким саме, тут поки що говорити вголос не наважуються:
“Ми бачимо ознаки політичних провокацій, роздмухування скандалу на пустому місці, — зауважив днями заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. — Ми досліджуємо, хто в соцмережах почав закликати перекривати дороги. У нас окремі політики й провокатори намагаються створити собі піар. Ми цього не допустимо”.
You must be logged in to post a comment.