Претензії до журналістів, редакторів дуже великі…

“Українська правда” бреше – навіть у день Різдва Христового.

Політики добре знають, чим для них може обернутися війна з журналістами. Кругова порука, якою “майстри пера” постійно попрікають можновладців, так само притаманна і їх цеху. Можуть згуртуватися і заплювати, навіть якщо неправі.

Але – тим не менш.

Претензії до журналістів, редакторів і всіх інших, хто має пряме відношення до наданню суспільству інформації, дуже великі. Загалом їх можна “упакувати” у формулу “це не засоби масової інформації – це засоби масової дезінформації”.
І це не про якісь маловідомі широкому загалу малобюджетні телеканали, сайти і газетки, і тим більш не про “ботоферми”. Це якраз про відомі, рейтингові “ЗМІ”.

Для прикладу можна взяти хоча б і “Українську правду” – саме її “різдв’яна” публікація про “вибори в ОТГ” та про змагання у цих “виборах” партій “БПП” і “Батьківщина” стала останньою краплею мого терпіння.

Хіба ж це публіцистика? А тим більше – хіба ж це “українська правда” для українського народу?

І близько не стояло. Тупе викладення тупої похвальби двох основних руйнівників конституційного ладу в державі, двох найактивніших учасників знищення Укранїи. Але про це – що БПП і “Батьківщина” (яку я давно й заслужено називаю “Антибатьківщиною”) своєю спільною “реформою місцевого самоврядування” явно і грубо порушують Конституцію України, права і свободи людей, громадян, сільських громад, руйнують конституційний лад і основи соборності держави, ведуть до її федералізації й нарешті до знищення української державності як такої – ні слова. Ні у згаданій публікації, ні у жодній іншій.

Все, що писала і пише УП про “реформу децентралізації” – замилювання мізків читачам, а відтак робота на “реформаторів”, які насправді є узурпаторами влади, і на антиукраїнські сили загалом.

І так з усіх суспільно-важливих питань.

Наприклад, земельно-правових. Що не публікація – то чергова “пудра на мізки”. Декілька років тому саме на земельну тему я намагався започаткувати співпрацю з “Українською правдою”. Був тоді головою підкомітету із земельних питань Аграрного комітету Верховної Ради, весь потік профільних законопроектів йшов через мої руки. Теми – найактуальніші, важливі й цікаві для всіх українців. Мій аналіз, зазначу скромно – напевне далеко не гірший усіх інших. Правда – діаметрально протилежний аналізу прислужників влади…

Так от, мої публікації “Українській правді” не підійшли, а непрофесійні й наскрізь брехливі статті отих прислужників влади – за милу душу…

Це не якась особиста образа: я з того віку, коли ображаються на негідників чи розумово убогих, давно вийшов.
За державу прикро. Дезінформація суспільства йде повним ходом. “Батьківщинам/антибатьківщинам” дурити людей допомагають “українські правди”, які насправді давно і глибоко є “антиукраїнськими неправдами”. Для них крадене бабло, яким їм платять за обман народу, не тхне.

Arkadiy Kornatskyy

MIXADVERT