Дніпропетровськ. Перший історичний і Другий театральний. Фронти.

Культурні заклади обласного підпорядкування, розташовані у м. Дніпро, продовжують дивувати. Виявляється, що подібні складнощі  і раніше траплялися. То в театрально-художньому коледжі, то в театрі ім. Шевченка колись. Навколокультурне життя – воно таке. Цікаве.

Скандал з Дніпропетровським національним історичним музеєм тихенько переповз у скандал із призначенням керівника Оперного театру. Якщо в музей пропхали особу із бізнес-середовища, то до Оперного театру – постать лізла з навколочиновницького оточення. Документи проблемні, справа резонансна.

І якщо в Оперному театрі все трішки затихло, бо не вистачило голосів, то Історичний музей продовжує дивувати. Анонс про створення кіноклубу. Ідея гарна, але хто і в який час це робитиме? Є визначені межі функціонування музею і його структур, далі все має братися під охорону. Це має відбуватися ввечері, але як регулювати понаднормовий робочий день співробітників?

Зарплатні в музеї наступні. Директор – 6414 грн., заступник директора – 6093 грн., завідувач відділу – 4916 грн. Старший науковий співробітник – 4264 грн., просто науковий – 4000 грн. Відкинемо  податки – ситуація знайома. Тонкі натяки в.о. директорки щодо підвищення зарплатні доки що виявляються блакитною мрією, бо підтвердження в обласному бюджеті не знайдено.

Волонтерське ноу-хау в музеї – щось на кшталт курсів тактичної медицини. Зрозуміло, що це – конче потрібне наглядачам залів і екскурсоводам: раптом хтось ногу зламає або руки всихати почнуть. Без питань. Може археологам згодиться – в полі допомагати в кризовій ситуації. Якщо лопата не спрацює.  Хранителям фондів це буде дуже важливим – а раптом почнуть задихатися від пилюки чи надмірної вологості. Реставраторам теж. А прибиральниці без цього жити не зможуть…

Будь що за будь яку ціну. Прозвучати. Намір про намір. Візит Перезидента – перемога! Про ціну мовчимо.

Але то питання інше. Хтось з прибічників «команди», котра окупувала обласний історичний театр, поліз по фейсбучним сторінкам родичів однієї з кандидаток, яка оскаржує результати конкурсу в суді. А потім виклав з їдучими коментарями і брудними натяками. Не факт, що оригінали. Не важливо, що зображені там діти вже виросли. Яка різниця? Що ж тут поробиш, війна – вона така, гібридна. Звісно, що їх тут немає, що вони білі й пухнасті…

Коли люди ототожнюють себе із патріотами і волонтерами, вони мають трястися за свою репутацію, як за спасіння душі. Бо ми ще не перемогли. Бо всілякі Лушпайченки ще бігають навколо і теж кажуть, що вони – десь якось там при справах. Бо будь-які підозри в бруді чи навколо корупційних або занадтопіарних рухах битимуть не тільки по ним (дідько вже з ними) але й по їхніх структурах, фондах чи напрямках діяльності.

Отака вона війна в Дніпрі, який місцями по духу залишився Дніпропетровськом, з усіма його «зехерами».

Дніпропетровськ. Перший історичний і Другий театральний. Фронти.

Віктор Векленко

MIXADVERT

ютос