Відносини між Києвом та Варшавою переживають складні часи на тлі жорсткої правої риторики президента Польщі Кароля Навроцького. Поки польський лідер блокує європейські ініціативи та демонструє прохолодне ставлення до транзиту українських безпекових вантажів, на території самої Польщі розгортається серйозний скандал.
У той час, коли офіційна Варшава фокусується на внутрішньополітичному протистоянні, міжнародна група розслідувачів (SVT, Fundacja Reporterów та «Бюро») викрила масштабну схему, за якою великі білоруські та російські транспортні холдинги продовжують безперешкодно заробляти мільйони євро всередині ЄС через мережу фіктивних польських компаній.
Трагедія в Стокгольмі, що привела до Мінська
Приводом для масштабного міжнародного розслідування стала смертельна дорожня аварія, яка сталася на початку 2026 року в передмісті Стокгольма: вантажівка зіткнулася з автомобілем автошколи, внаслідок чого загинув дорожній інспектор. На причепі фури-винуватця чітко виднівся логотип Jenty та посилання на сайт білоруського транспортного гіганта «Дженті-спедишн», чий головний офіс розташований під Мінськом.
Читайте також: «Немає іншої країни в Європі, крім Польщі, яка б так часто змінювала правила щодо біженців у гірший бік»
%20COPYRIGHT%20NOT%20WITH%20SVT%20-%20DO%20NOT%20USE.jpg?ssl=1)
Дорожня пригода в передмісті Стокгольма. Джерело: Blåljusbilder
Оскільки пряма робота білоруських та російських перевізників у Євросоюзі повністю заборонена санкціями (введеними у квітні 2022 року за співучасть Мінська в агресії проти України), поява такої фури у Швеції викликала логічні запитання. Як з’ясували журналісти, юридичним виконавцем рейсу була польська компанія DSPL, зареєстрована у Варшаві.
Вантажівка транспортувала медичні препарати світового фармацевтичного гіганта AstraZeneca зі шwedської фабрики. Хоча експорт ліків до РФ не заборонений, білоруські логістичні структури не мають права здійснювати ці перевезення територією ЄС. Проте схема була продумана до дрібниць: автомобіль мав польську реєстрацію, водій — польську робочу візу, а причіп із логотипом «Jenty» був зареєстрований у Казахстані на фірму «Технобел».
Читайте також: Все, що варто знати про польський та український національні менталітети
«Операція Грузія»: як російський олігарх Сметанін переписував польські активи
Головним бенефіціаром та архітектором цього прихованого холдингу виявився російсько-білоруський бізнесмен Василь Сметанін, який, крім логістики, володіє вугільними шахтами, агробізнесом та будівельними компаніями в Росії.
Василь Сметанін. Джерело: fund.mipt.ru
Коли у 2024 році Євросоюз посилив санкції, заборонивши роботу в ЄС транспортним фірмам, де частка капіталу росіян чи білорусів перевищує 25%, Сметанін вдався до тактики «номінальних власників». На початку березня 2024 року він офіційно передав контроль над польською компанією DSPL своєму давньому бізнес-партнеру, громадянину Грузії Ніколозу Гегучадзе, з яким вони спільно володіють елітною нерухомістю в Аджарії.
Аналогічний маневр Сметанін прокрутив і з іншими своїми польськими транспортними фірмами:
- Azonik (Варшава) — контроль перейшов до Гегучадзе;
- Birc Transport (Білосток) — контроль перейшов до Гегучадзе;
- Starprim (Варшава) — контроль перейшов до Гегучадзе.
У люблінській фірмі Rezon Trans партнери вчинили ще хитріше: австрійська компанія Сметаніна Eastin Forwarding Holding просто юридично знизила свою частку з 70% до безпечних 24,9%, вписуючись у європейські регуляторні ліміти.
Читайте також: Хто і навіщо говорить про вихід Польщі з ЄС?
Юридичні докази фіктивного транзиту
Попри заяви Ніколоза Гегучадзе про те, що переписування активів було «чистою комерцією», інсайдери та документи свідчать про протилежне. Співробітник польської DSPL відверто підтвердив шведським журналістам, що фірма залишається невід’ємною частиною мінської структури Jenty.
Вантажівка з логотипом Jenty на транспортній базі польської компанії Azonik. Джерело: Fundacja Reporterów
Крім того, білостоцька Birc Transport офіційно входить до логістичної групи «Капітан» разом із російськими компаніями сім’ї Сметаніних («Русант», «Лидергрузавто») та білоруською «Віптранс-спедишн». Більше того, у 2025 році інтереси грузинського «власника» в Польщі представляла та сама юристка, яка роками вела справи мінської «Дженті-спедишн».
«Сметанін переоформив свої частки на Гегучадзе виключно як захід обережності, щоб забезпечити своїм компаніям правову та іміджеву безпеку в ЄС та захистити фінансові інтереси на тлі жорстких санкцій», — констатує юрист Алекс Презанти з організації State Capture Accountability Project.
Реакція України та загроза постачання мікросхем для ракет
На оприлюднене розслідування жорстко відреагував Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Він наголосив, що Київ сприймає такі махінації як прямий удар у спину воюючій країні.
За словами Власюка, проблема значно ширша за перевезення звичайних ліків від AstraZeneca. Якщо білоруські компанії під прикриттям польських документів та грузинських паспортів вільно оперують усередині Шенгенської зони, ті самі логістичні ланцюжки та маршрути можуть використовуватися для таємної доставки в Росію підсанкційної військової мікроелектроніки, необхідної для виробництва ракет і дронів, що щодня атакують українські міста. Україна вже готує офіційний запит до уряду Швеції з вимогою розпочати кримінальне розслідування.
Читайте також: Чому програма Євросоюзу під абревіатурою SAFE розколола Польщу?
453 справи про відкликання ліцензій
Сама компанія AstraZeneca після публікації розслідування негайно розірвала контракти зі згаданими субпідрядниками, заборонивши залучати компанії DSPL, «Технобел» та Azonik до будь-яких логістичних операцій у межах ЄС.
Цей прецедент демонструє, що поки адміністрація президента Кароля Навроцького фокусується на політичних дискусіях з Україною, польська транспортна інфраструктура залишається вразливою до проникнення капіталу союзників Кремля. За даними Міністерства інфраструктури Польщі, Головна інспекція дорожнього транспорту за останні два роки перевірила понад 11 тисяч підприємств. Окремо було виявлено 650 фірм, де росіяни та білоруси мали частки понад 25%, і наразі стосовно 453 організацій розпочато справи про примусове відкликання ліцензій на перевезення.
Проте кейс Сметаніна-Гегучадзе доводить: російський бізнес навчився діяти на випередження, і цифрова прозорість європейських реєстрів вимагає значно жорсткішого фінансового моніторингу, аніж проста перевірка прізвищ засновників.
—
Святослав Гринько для «Аргумент» за матеріалами розслідування БЮРО
You must be logged in to post a comment.