Левову частку податків в Україні платять найбідніші. Як це змінити?

Публікуємо в переказі матеріал колишнього голови Державної податкової служби України Сергія Верланова “Податкова політика України після Майдану” для Die Länder-Analysen (ФРН). У ньому він аналізує ефективність реформування української податкової системи протягом кількох минулих років. Верланов також розповідає, які нововведення найближчим часом можуть торкнутися кожного, час яких змін уже втрачено і куди варто рухатися далі.
Сергій Верланов
Сергій Верланов

Трійка лідерів у структурі податкових надходжень до бюджету України – ПДВ, ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та акцизний податок. У 2019 році їхня частка становила 35%, 26% і 13% відповідно.

Таким чином, малозабезпечені українці сплачують ПДФО зі свого мізерного доходу за тією ж ставкою (18%), що заможні співгромадяни. А при купівлі товарів сплачують ще й податки на споживання (ПДВ та акцизний податок), «зашиті» у вартість товару. Виходить, що найбідніші сплачують найбільшу частку податків. Маємо такий собі український оксюморон. Навряд чи бізнес і найняті робітники за таких обставин вийдуть із тіні.

Поштовх до реформування української податкової системи дала Революція гідності у 2014 році. Відтоді податкове законодавство щороку оновлювалося. Деякі зміни були вдалими, деякі – ні, одні мали гучну назву «податкова реформа», інші просто міняли законодавство.

Ефективність проведення реформ можна оцінити через зміни певних показників: покращення чи погіршення адміністрування податків, збільшення або зменшення податкового навантаження, зростання або зменшення податкових надходжень до державного зведеного бюджету.

Paying taxes і Doing business – ключові рейтинги

Одну із методологій вимірювання якості податкової системи запропонував Світовий банк, що у партнерстві з міжнародною аудиторською компанією PwC СБ формує міжнародний рейтинг Paying taxes.

Високі позиції у цьому рейтингу означають високу ефективність податкового законодавства як такого, що сприяє веденню бізнесу. Цей рейтинг є інструментом оцінки інвестиційної привабливості країни та виступає складовою іншого рейтингу: Doing business (оцінка легкості ведення бізнесу). Обидва рейтинги істотно впливають на рішення інвесторів щодо вкладання своїх коштів у ту чи іншу країну.

Які зміни у податковій системі Україні суттєво змінили позиції у цих рейтингах?

  1. 11 видів податків замість 22

Аналізуючи «постмайданні» податкові реформи, насамперед відзначимо скорочення кількості податків та зборів з 22 до 11 (2015 рік), що поліпшило процес адміністрування податків. Проте трансформація відбулася через включення одних податків і зборів до складу інших, що не знизило податкового навантаження на платників податків.

2.Зниження ставки ЄСВ

Суттєве зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ), що нараховують роботодавці (з 41% до 22%) із одночасним скасуванням відрахування ЄСВ із робітника (2016 рік) призвели до зменшення податкового навантаження, вимірюваного за методикою Світового банку.

Як результат, Україна піднялася на 41 сходинку в рейтингу Paying taxes-2018, складеному на основі стану податкової системи у 2016 році, посівши 43-тє місце. Але значно зменшилися і надходження з ЄСВ – на 29% (54 млрд грн). Уряд вважав такий крок майже єдиною можливістю вивести зарплати з тіні. Проте це не допомогло. Податкове навантаження на оплату праці і сьогодні залишається відчутним, а рівень доходу значної частини населення – критично низьким.

3. Збільшення максимального розміру бази нарахування ЄСВ

Одночасно зі зниженням ставки ЄСВ максимальний розмір бази нарахування внеску зріс із 17 до 25 мінімальних зарплат (це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, з якої сплачується соціальний внесок). Це призвело до росту показника «податкове навантаження» рейтингу Paying taxes із 37,8% в 2016 році до 45,2% в 2018-му.
У 2020 році Україна опинилась на 65-му місці в цьому рейтингу, втративши 22 позиції.

Для порівняння: податкове навантаження в країнах Європи та Центральної Азії становить 31,7%, а в країнах ОЕСР – 39,9%. Отже, Україна має простір для маневру.

4. Електронне адміністрування ПДВ

ПДВ – основний бюджетоутворюючий податок. З 2014 по 2019 рік його частка в податкових надходженнях зведеного бюджету коливалася у межах 35–38%. Саме тому уряд України акцентував увагу на адмініструванні ПДВ та реформував цю систему відповідно до світових тенденцій, перейшовши на електронні сервіси роботи з ПДВ.

З 1 липня 2015 року повноцінно запрацювала система електронного адміністрування ПДВ, а в 2017-му запровадили систему моніторингу ризикових податкових накладних (СМКОР), щоб ліквідувати незаконні схеми ухилення від сплати податку на додану вартість.

Зміни ніколи не даються легко. У 2018 році проблема з реєстрацією податкових накладних призупинила дію згаданої вище системи моніторингу.
Але я вважаю, що СМКОР є однією з найкращих систем адміністрування ПДВ та справді допомагає податковим органам у боротьбі з ухиленням від сплати ПДВ.

5. Спрощення звітності з податку на прибуток

Унаслідок реформи 2015 року принципові зміни торкнулися визначення фінансового результату до оподаткування, який почав розраховуватися за стандартами бухгалтерського обліку, скоригованого на різниці, які збільшують або зменшують об’єкт оподаткування.

Завдяки нововведенню істотно скоротився час, що витрачався на заповнення і подання звіту з податку на прибуток. У рейтингу Paying taxes-2017, який враховував зміни 2015 року, цей показник становив 57 годин на рік (для порівняння – 100 годин у 2014-му).

6. Удосконалення правил трансфертного ціноутворення

У 2015 році стартувала нова ідеологія – принцип «витягнутої руки». Її суть полягає в тому, що ціни/умови в операціях із пов’язаними (дочірніми, контрольованими) компаніями для цілей оподаткування мають відповідати цінам/умовам в операціях із непов’язаними особами (які перебувають на відстані витягнутої руки). Метою застосування цього підходу є запобігання зменшенню податкових зобов’язань через неринкові ціни для «своїх» компаній.

У 2019 році контролюючі органи дістали право проводити зустрічні звірки з платниками, які взагалі не є сторонами контрольованих операцій – для порівняння та визначення, чи є ринковими ціни та умови, зафіксовані в угоді між пов’язаними компаніями.

Також закріплено принцип «переваги сутності над формою», де характеристики контрольованої операції визначаються згідно з фактичними діями сторін і фактичними умовами їхнього проведення, яким віддається перевага в разі їхньої невідповідності оформленим документам. За цим принципом у будь-якої операції має бути об’єктивний економічний зміст, метою операції не може бути зменшення податкових зобов’язань для тієї чи іншої компанії.

Зауважимо також оновлення правил трансфертного ціноутворення та впровадження системи трирівневої звітності, що складається зі звіту про контрольовані операції, глобальної документації (майстер-файлу) і звіту в розрізі країн (2020 рік).

7. Приєднання України до Програми розширеної співпраці в межах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Україна зобов’язалася запровадити Мінімальний стандарт Плану протидій розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base erosion and profit shifting, або скорочено BEPS) — обов’язкові 4 дії з 15 запропонованих, які містять:

  • виключення шкідливих податкових практик або шкідливих пільгових режимів (Дія 5 Плану дій BEPS);
  • удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом включення до них запропонованих правил запобігання зловживанню угодою (Дія 6 Плану дій BEPS);
  • удосконалення чинних національних правових норм щодо документації з трансфертного ціноутворення та майбутнього обміну інформацією (Дія 13 Плану дій BEPS);
  • удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів (Дія 14 Плану дій BEPS).

Вагомим кроком стала ратифікація Багатосторонньої конвенції, спрямованої на протидію розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (2019 рік).
Конвенція — це багатостороння угода, яка дозволяє вносити зміни одночасно до багатьох двосторонніх податкових конвенцій з метою протидії їхньому використанню для ухилення від податків. Крім того, конвенція вдосконалює процедуру взаємного вирішення податкових спорів контролюючими органами двох країн.

Ратифікацією цієї Конвенції Україна виконала зобов’язання щодо імплементації двох із чотирьох мінімальних стандартів Плану дій BEPS, а саме Дії 6 та Дії 14. План BEPS продовжили впроваджувати в 2020 році.

8. Деофшоризація: поява терміну «контрольована іноземна компанія»

Показово, що в сучасному українському законодавстві з’явився термін «контрольована іноземна компанія». А у 2022 році державна податкова служба дістане право обкладати податками прибуток такої компанії на рівні її контролерів — громадян України (юридичних і фізичних осіб).

ТОБТО ДЕРЖАВА ЗБИРАТИМЕ ПОДАТКИ З ДОХОДІВ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ, ЯКІ СТВОРЮВАЛИ УКРАЇНЦІ ДЛЯ МІНІМІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ.

Усі перераховані зміни свідчать про підтримку Україною світових трендів реформування оподаткування прибутку та запроваджують єдині прозорі вимоги до ведення бізнесу за міжнародними стандартами.

Чи справедливо, що всі платять 18% від доходу?

З 2014 року спостерігаємо пошук прийнятної структури оподаткування доходів населення. В цей період запроваджено військовий збір розміром 1,5 %. Спочатку — як тимчасовий захід, а згодом — на час проведення антитерористичної операції на Сході України.

У 2015 році граничну ставку ПДФО підвищено з 17% до 20%. У 2016-му було введено єдину пропорційну ставку податку на доходи фізичних осіб — 18 %.

У результаті збільшилися надходження цього виду податків: з 17,7% у структурі доходів зведеного бюджету в 2016 році до 21,4% в 2019-му. Цьому також сприяло зростання мінімальної зарплати (бази оподаткування) в цей період.

Запровадження пропорційної ставки значно спрощує процес адміністрування податку. Але науковці стверджують, що пропорційна система оподаткування сприяє перенесенню податкового тягаря з багатих верств населення на бідних.

А це зменшує соціальну роль податків, адже поступово відбувається податковий зсув:

ПІДВИЩУЄТЬСЯ ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ДОХОДИ БІЛЬШОСТІ ОСІБ ІЗ СЕРЕДНІМ ТА НИЗЬКИМ РІВНЕМ ДОХОДІВ.

Тобто сьогодні в Україні не дотримується принцип «вертикальної» рівності оподаткування, згідно з яким платники з вищою платоспроможністю мають платити більше, ніж особи з меншою платоспроможністю.

Акцизи постійно зростають

Акцизний податок упродовж минулих шести років входить до трійки податків, що формують бюджет України. Його питома вага у доходах зведеного бюджету України у середньому за 2014–2019 роки становила 11%.

За цей період розширено перелік об’єктів обкладання акцизним податком та підакцизних товарів. Постійно зростали ставки. У 2017 році прийнято норму, згідно з якою до 2025-го специфічні ставки акцизного податку на тютюнові вироби і мінімальне акцизне податкове зобов’язання мають щороку підвищуватися на 20% до досягнення мінімального стандарту ЄС (90 євро за 1000 штук).

У 2016 році введений абсолютно новий порядок адміністрування при торгівлі пальним — за зразком адміністрування ПДВ, з випискою і реєстрацією акцизних накладних та єдиним реєстром останніх.

Надрокористувачі не хочуть платити більше

Варто також окреслити ситуацію з рентними платежами, які сплачуються за користування українськими надрами. Загалом це вагомий внесок у державну скарбницю. Проте їхня частка в доходах зведеного бюджету за останні п’ять років постійно знижувалася: з 5,8% в 2015 році до 3,5% в 2019-му.

Рентна плата по-українськи подібна до акцизного податку. Такий підхід не відповідає сутності рентних платежів, яка полягає у вилученні частини надприбутку. Та намагання реформувати цю сферу постійно блокувалися, насамперед надрокористувачами. Їх абсолютно задовольняє такий стан речей. Та чи влаштовує він українців? – питання риторичне.

«Спрощенці» і спротив

У 1998 році в Україні запроваджено спрощене оподаткування. За роки існування «спрощенки» (так українці прозвали систему) до неї неодноразово вносилися зміни: до критеріїв перебування на спеціальному режимі оподаткування; ставок єдиного податку; платників єдиного податку тощо. Певні зміни відбулися в 2016 і 2017 роках. Переважно вони стосувалися ставок оподаткування та граничної суми доходу, що дозволяє застосовувати спрощену систему.

У 2020 році значно розширено обсяг граничного річного доходу, який для підприємців на 3 групі становить більш як 7 млн грн (приблизно 200 тис. євро на рік). Це може призвести до використання спрощеного режиму для різних схем з ухилення від сплати податків, наприклад, коли значно вигідніше сплачувати єдиний податок із «трудових» доходів за ставкою 5%, замість ПДФО та військового збору, що разом становлять 19,5%.

Розуміючи цей ризик, у 2020 році законодавці спробували розширити сферу застосування касових апаратів для «спрощенців», що мало б додати прозорості їхній діяльності. Податкова служба запропонувала підприємцям безкоштовний програмний продукт, який замінює традиційні касові апарати.

Хоча запропоновані кроки відповідають сучасним міжнародним тенденціям, вони викликали протестну хвилю. Зрештою строки введення обов’язкового використання касових апаратів перенесено на 2022 рік для більшості підприємців.

Податкова амністія і нульове декларування

У травні 2020 року президент закликав уряд у тримісячний термін розробити законопроєкт про одноразове декларування. У червні прем’єр-міністр обіцяв запровадити нульове декларування у тому-таки 2020-му. А вже у вересні Мінфін заявив, що до кінця грудня у Верховній Раді має бути зареєстрований відповідний законопроєкт. Але він і донині не з’явився на сайті парламенту.

Наразі в Верховній Раді є кілька законопроєктів, зареєстрованих ще в 2019 році. Один з них, найімовірніше, і буде взятий за основу майбутнього закону.
Спроби запуску інституту нульового декларування вже були у 2015–2016 роках, проте тоді ініціативи визнали недосконалими, а законопроєкти відкликали.

Податкова амністія – це звільнення платників податків від відповідальності за порушення у певний період часу за умови подальшої сплати податку за зниженою ставкою. Амністія дозволяє не верифікувати джерело походження коштів із декларованих активів. Зазначена в декларації інформація не розголошуватиметься.

Виникає запитання: у чому інтерес держави? Насамперед – це можливість наповнення держбюджету, далі – виведення частини економіки з тіні, збільшення валютних надходжень за рахунок репатрійованих в Україну коштів.

Чи буде успішною подібна ініціатива? Практика інших країн показує, що успіх амністії капіталів прямо пропорційний рівню довіри громадян власній державі. Серед важливих аспектів – стабільна економіка, дієва професійна судова система та ефективно вибудована роз’яснювальна кампанія.

ПРОТЕ, НА МОЮ ДУМКУ, В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ ЧАС ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ НУЛЬОВОГО ДЕКЛАРУВАННЯ ВЖЕ ВТРАЧЕНИЙ.

Амністія капіталу має відбуватися до того, як набирають чинності норми, спрямовані на деофшоризацію (BEPS та оподаткування контрольованих іноземних компаній). Частина з них діє, інша – набере чинності на початку 2022 року. Та навіть якщо відповідний закон буде ухвалений у 2021-му, запрацює не раніше 2022 року. А це вже надто пізно.

Як реформування допоможе побороти корупцію

У 2019-му уряд визначив механізм розподілу податкової та митної служби, а вже в 2020 році на законодавчому рівні затвердив перетворення Державної податкової служби і Державної митної службу в єдині юридичні особи.

Їхні територіальні підрозділи, по суті, втрачають свої автономії. Важливі рішення санкціонуватиме центр, а на місцях їх просто виконуватимуть. За ідеєю, це має побороти корупцію в регіональних управліннях податкової служби та на митницях.

Що не так з українською податковою системою

За зовнішніми ознаками вона подібна до європейських податкових систем, але не стала інструментом підвищення конкурентоспроможності держави і не сприяє зростанню економічної активності бізнесу.

Першопричина – у відсутності комплексного реформування економіки України. Неможливо вивести економіку з кризи, а доходи – з тіні, покладаючись лише на фіскальні реформи, навіть якщо останні відповідають сучасним трендам реформування податкових систем.

У цьому контексті відзначимо також кричущу різницю рівня доходів українців та збільшення частини населення з низьким рівнем доходу. Зрозуміло, наведені фактори не сприяють здоровому розвитку економіки.

Що далі?

Подальше реформування податків в Україні має відбуватися системно і в комплексі з економічними реформами, щоб стимулювати зростання доходів малозабезпечених верств населення та сприяти перерозподілу податкового тягаря із бідних на багатих.

Своєю чергою це призведе до зростання сукупного попиту, який стимулюватиме розвиток економіки. У податковій сфері варто розглянути можливість запровадження диференційованих ставок ПДВ та введення прогресивного оподаткування доходів громадян.

Сергій Верланов

https://texty.org.ua/articles/103248/levovu-chastku-podatkiv-v-ukrayini-platyat-najbidnishi-yak-ce-zminyty/

MIXADVERT