Чому масова вакцинація російським “Супутником” турбує вчених

У Росії  розпочалася масова вакцинація проти коронавірусу препаратом “Супутник V”, який розробили у науковому центрі імені Гамалії.

Однак наукова спільнота має до російської вакцини чимало запитань. Розробників “Супутника” звинувачують у недбалому оперуванні даними клінічних випробувань та у приховуванні важливої інформації.

Масштабна дострокова вакцинація “Супутником V” триває вже давно. До початку грудня, за словами російського міністра охорони здоров’я Михайла Мурашка, в країні вже вакцинували понад 100 тисяч людей – попри те, що третя фаза клінічних випробувань ще не завершена.

Це приблизно в п’ять разів більше, ніж волонтерів, яких розробники вакцини встигли прищепити в рамках цих досліджень.

Такий поспіх розробники “Супутника” пояснюють тим, що необхідні випробування препарату триватимуть щонайменше до травня наступного року, тоді як технологія створення вакцини добре відпрацьована, а ефективність настільки висока й очевидна, що її можна вважати доведеною вже на основі попередніх розрахунків.

Однак у наукової спільноти – як на Заході, так і всередині країни – ставлення до російської вакцини не таке однозначне.

Диявол в деталях

Російське міністерство охорони здоров’я в екстреному порядку зареєструвало “Супутник V” ще 11 серпня – на наступний день після закінчення другої фази клінічних випробувань.

У дослідженні, на підставі якого зроблено висновок про ефективність і безпеку “першої у світі вакцини проти коронавірусу”, взяли участь лише 76 волонтерів – здорових чоловіків і жінок не старше 60 років.

Західні експерти закликали дуже обережно ставитися до результатів, які отримали на підставі такої скромної вибірки. Для порівняння: безпеку оксфордської вакцини під час другої фази тестували 256 волонтерів, BioNTech (Pfizer) набрала для тієї ж мети у шість разів більше учасників, ніж росіяни (456), а Moderna – у вісім (600). І жодна з вакцин, окрім “Супутника”, після перших двох етапів реєстрації не отримала.

вакцина

Коли звіт про клінічні випробування “Супутника” (I-II фази) опублікував авторитетний медичний журнал Lancet, кілька вчених за кордоном звернули увагу на дивні збіги результатів у двох групах волонтерів і попросили в авторів початкові дані дослідження. Розробники з центру Гамалії відповіли на критику закордонних колег, проте повний клінічний протокол так і не оприлюднили.

Однак в листопаді Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ), який фінансував розробку “Супутника”, оголосив попередні результати останньої, третьої фази випробувань.

В опублікованому пресрелізі розробники російської вакцини стверджують, що її ефективність “на 42-й день після першої ін’єкції перевищує 95%” (всього потрібно дві ін’єкції з перервою у три тижні), тобто щеплення знижує ризик зараження приблизно у 20 з гаком разів.

Ці розрахунки базуються на випадках захворювання Covid-19 серед вже щеплених волонтерів. Із загальної кількості учасників тестувань, які отримали обидві ін’єкції вакцини або плацебо (18 794), до кінця третього тижня вірус діагностували у 39 людей.

31 інфікованого виявили серед тих, хто отримав плацебо. У групі волонтерів, щеплених справжньою вакциною, Covid-19 діагностували у вісьмох (при цьому група, що отримала вакцину, – в тричі більша за групу плацебо). Саме зіставлення результатів по двох групах і дає результат у 95%.

Вакцинація

За словами автора відкритого листа до Lancet, італійського професора Енріко Буччі, з наукової точки зору наведені в пресрелізі цифри настільки малі, що навіть обговорювати їх серйозно не має сенсу: “31 і 8 – це просто ну дуже маленька вибірка. Втім, автори й не приховують, що цей результат попередній”.

Як пояснюють науковці, ніхто не заперечує, що математичні розрахунки в опублікованому пресрелізі  – правильні, але сам факт того, що перші 39 хворих розподілились саме таким чином, не означає, що таке співвідношення збережеться надалі.

По-перше, відповідно до пресрелізу, поки із запланованих 40 тисяч учасників випробувань навіть першу ін’єкцію вакцини (або плацебо) отримали лише 22 тисячі.

По-друге, на момент підведення проміжних підсумків з першої ін’єкції минуло лише 42 дні – тобто менше чверті заявленого терміну дослідження у 180 днів, протягом якого кожен волонтер має перебувати під наглядом фахівців і після закінчення якого можна буде робити висновки про підсумки клінічних випробувань.

Таємний протокол

Критики російської вакцини звертають увагу на приклад західних розробок – так, попередні дані про ефективність вакцини Pfizer ґрунтуються на 170 випадках зараження у дослідній групі за участі більш ніж 43 тис. волонтерів.

Компанія Moderna дочекалась, поки захворіють 95 учасників випробувань, і обіцяє уточнити дані, коли їх буде 151 (цю вакцину тестують на 30 тис. волонтерів).

При цьому обидві компанії оприлюднили протоколи третьої фази клінічних випробувань заздалегідь, пояснивши, як і чому для розрахунку ефективності обрали саме ці цифри.

Російські розробники заявили про успіх “Супутника”, коли кількість інфікованих волонтерів сягнула 20, – причому навіть не повідомивши, скільки з них було у якій групі. Жодних пояснень того, чому обрали саме цю кількість, не було.

Тільки з другого пресрелізу РФПІ з’ясувалося, що протокол третьої фази випробувань “Супутника” все ж існує, хоча його чомусь і тримають у секреті.

Згідно з цим документом, проміжну ефективність вакцини “розраховують в трьох статистично значущих репрезентативних контрольних точках – після досягнення 20, 39 і 78 випадків”.

“Цікаво, а як розраховували ці “статистично значущі репрезентативні “контрольні точки? – запитує  інший співавтор відкритого листа до Lancet, докторант Північно-Західного університету США Костянтин Андрєєв. – Чому саме 20, 39 і 78? Там є якийсь алгоритм?”

“31 з 4 699 у групі, що отримувала плацебо, – це досить незначна кількість в абсолютному вирахуванні й легко піддається коригуванню, – продовжує вчений. – Та й розподіл 8 до 31 не виглядає дуже вже “статистично значущим”, з огляду на малу кількість інфікованих у контрольній групі (групі, що отримувала плацебо. – ВВС)”.

Є і ще одна дивна деталь. 4 грудня, анонсуючи масову вакцинацію, заступник мера Москви Анастасія Ракова згадала, що серед волонтерів, що випробовують “Супутник”, вже понад 270 інфікованих учасників. Це втричі з гаком більше, ніж “третя контрольна точка”, про яку йшлося в останньому пресрелізі, – однак цього разу жодних нових заяв РФПІ  чи розробники чомусь не зробили.

Вакцини в коробці

“Загалом не лише для “Супутника”, але і для інших вакцин (тієї ж AstraZeneca) рівень невизначеності, як і раніше, надто високий”, – підсумовує Буччі.

“Але у випадку з російською вакциною ми так і не побачили даних навіть другої фази випробувань, – нагадує він, – А до них серйозні запитання мають інші вчені, незалежно від нас. Зокрема, російські колеги, які підтримали наші зауваження і навіть виклали їх більш детально”.

Невідповідності

Згадані італійським професором колеги – члени російського Товариства фахівців доказової медицини (ТФДМ), зокрема його віцепрезидент, професор Вищої школи економіки (ВШЕ), епідеміолог Василь Власов.

Крім викладання у ВШЕ, він працює заступником голови комісії Російської академії наук з боротьби з фальсифікаціями наукових дослідженнях та є членом кількох експертних рад – як російських, так і міжнародних.

Як і закордонні науковці, Власов і його колеги засумнівалися у точності цифр, оприлюднених у Lancet, та попросили авторів статті під керівництвом Юрія Логунова надати початкові дані клінічних випробувань “Супутника”. Однак відповіді, за їхніми словами, так і не отримали.

Флакон вакцини в руках

Тоді науковці ТФДМ звернулися вже безпосередньо до Lancet, вказавши редакції на численні недоліки опублікованої роботи: від можливих порушень під час відбору волонтерів і помилок методології дослідження – до проблем з аналізом даних і суперечностей в отриманих результатах.

Найпростіший наведений приклад, за словами Власова, – це “незрозуміле зникнення 24 волонтерів”. У статті вказано, що зі 120 волонтерів за підсумками скринінгу відібрали 100, що відповідають усім необхідним критеріям.

Однак далі у дослідженні фігурують лише 76 учасників. Куди поділися інші 24 добровольці, та на якій підставі їх вилучили з аналізу, невідомо: методи формування груп в обох фазах не описані.

Є й прямі розбіжності між ілюстраціями та підписом до них: наприклад, у статті йдеться, що під час вимірювання антитіл на 28-й день один з показників становив 3442, а на супроводжувальному малюнку той самий показник становить 6400.

Крім того, перевіряючи надані цифри, Власов з колегами знайшли ще низку неузгоджень. Наприклад, частина наведених у тексті показників збігається, якщо в розрахунках нулі замінити на одиниці. Можливо, припускає професор, це наслідок простої недбалості, але за певних обставин це “можна розглядати як фальсифікацію даних”.

Перевірка

Опублікувати звернення російських медиків Lancet відмовився. Авторів запевнили, що текст відкритого листа детально обговорили на редакторських зборах, але “пріоритет отримали інші заявники”. В результаті лист виклали на сайті ТФДМ, де він провисів майже місяць.

Лише цього тижня журнал повідомив Власову, що повна версія документа, отримана ще 5 листопада, була “автоматично відкинута системою обробки кореспонденції” і виявлена вже після звернення ВВС до редакції з проханням прокоментувати відмову від публікації відкритого листа росіян.

“Ми закликаємо всіх авторів розглядати розумні наукові запити про надання даних відповідно до їхніх критеріїв, – заявили ВВС у пресслужбі Lancet 8 грудня. – Ми звернулися до доктора Логунова з проханням відповісти на запитання, порушені в листі професора Власова. Ми продовжуємо уважно стежити за ситуацією”.

“Наука через пресрелізи – це збочення”

Чим більше розробники вакцин приховують від колег і журналістів, тим більше у тих підстав думати, що з препаратом щось не так, каже професор Власов.

Це стосується всіх вакцин, але у випадку “Супутника” науковців не може не турбувати, що гучні заяви про ефективність препарату підкріплені не протоколами клінічних випробувань, а пресрелізами РФПІ.

Пресса

“Наука через пресрелізи – це збочення”, – обурюється професор.

За його словами, обґрунтування ефективності препарату виключно через пресрелізи бізнес-структур суперечить підходам наукової спільноти.

У РФПІ, який робить відкриті заяви замість інституту Гамалії, на прохання ВВС прокоментувати критику вчених не відповіли – як і в російському міністерстві охорони здоров’я, який сертифікував “Супутник V”.

При цьому з пресрелізу  РФПІ випливає, що “заявки на придбання понад 1,2 млрд доз вакцини “Супутник V” вже надіслали більш ніж 50 країн”. Однак з усіх країн Євросоюзу придбанням “Супутника” поки зацікавилась лише Угорщина.

7 грудня угорський міністр соціальних ресурсів Міклош Кашлер написав у Facebook, що йдеться не про масову вакцинацію, а лише про “щедру пропозицію російської сторони” долучити до клінічних випробувань”Супутника” 3-4 тис. угорців.

Вакцина в Венгрии

За словами прессекретаря профспілки медичних працівників Угорщини Тамаша Денес, у прибутті російської вакцини до Будапешта складно не побачити політичну складову, проте “відмовлятися від “Супутника” лише тому, що його розробили в Росії, не найкраща ідея – завжди добре мати вибір”.

“Не лише російський феномен”

Західні експерти погоджуються з тим, що погано написана розробниками “Супутника” стаття – ще не привід списувати російську вакцину з рахунків.

“Плутанина з даними в публікації, очевидне копіювання графіків, тощо – це сумно і не найкращим чином свідчить про авторів роботи (і до певної міри про журнал Lancet)”, – розмірковує професор вірусології Університету Редінга Єн Джонс.

Подгоговка до вакцинації

Водночас, за його словами, використана для створення російської вакцини векторна технологія (коли у знешкоджений аденовірус людини вмонтовують фрагмент нового вірусу, щоб навчити організм реагувати на сторонній білок) добре вивчена, багаторазово перевірена на практиці та, наскільки відомо, є безпечною.

Щодо дострокової реєстрації вакцини, то це рішення – прерогатива регуляторів кожної конкретної країни, продовжує професор Джонс. Якщо російська влада вирішила почати масову вакцинацію до закінчення третьої фази випробувань, то це її право.

“Не думаю, що лакування проблем – це виключно російський феномен, – каже він. – Британські ЗМІ також дуже м’яко повелися з вакциною, розробленою в Оксфорді. Тому Росія не єдина країна, яка просуває і прикрашає свою розробку”.

Водночас з поки наявних вакцин саме про російський “Супутник” відомо найменше.

“Якби ми отримали доступ до початкових даних, то мали б тверді підстави казати, що в статті вказані неправильні, помилкові або фальсифіковані дані, – переконаний Віталій Власов. – На мою думку, якщо не показують, то є що приховувати”.

ввс

MIXADVERT

ютос