Гроші і справедливість: чому пацієнти з ковідом вимушені боротися за безкоштовні ліки

Найчастіше в пацієнтів у стаціонарі та їхніх родичів немає ні сил, ні часу, щоб з’ясовувати, чому лікування ковіду не безкоштовне, як це обіцяв міністр охорони здоров’я. Тому вони починають збирати кошти в соцмережах, позичати гроші і навіть брати кредити на те, що насправді оплачує Національна служба здоров’я. Це може тривати безконечно.

Але інколи достатньо одного невдоволеного пацієнта, щоб зламати систему.

“До нас усі купували Актемру самостійно за готівку”

Мама Таїси Виговської живе в селищі міського типу Романів, що на Житомирщині. Жінка захворіла кілька тижнів тому. З першими симптомами вона звернулася до лікаря — тест на ковід вирішили не робити і діагностували ангіну. Мама Таїси два тижні лікувалася вдома.

Жінка почала часто непритомніти — по три рази на добу. Їй допомагала молодша сестра Таїси, медик за освітою. Якоїсь миті вона помітила, що мама почала важко і повільно говорити. Запідозрили інсульт. Спершу маму забрали в терапевтичне відділення в Романові, однак там вирішили, що це все ж може бути ковід. Оскільки інфекційного відділення в Романові немає, її забрали до Центральної районної лікарні в місті Чуднів.

Фото: EPA/UPG

— Коли маму госпіталізували, мені сказали, що до неї ніхто не зможе приходити, бо немає захисних костюмів, і тому кисневий апарат вона підключатиме собі сама, — пригадує Таїса. — Для мене це був шок. Лікар видав список медикаментів, які потрібно було купити. ПЛР-тест на той час був зданий, але результат ще не надійшов. Мамі запропонували здати аналіз на D-димер і Interleukin 6, який визначає реакцію організму на вірус. Ми погодилися — я самостійно привезла з Житомира пробірки, медики забрали кров, і я відвезла все це на аналіз у приватну лабораторію. Показник виявився надто високим — при нормі 7 він був 41.

Таїса розповідає, що тільки-но результат цього аналізу був відомий, завідувачка інфекційного відділення Чуднівської ЦРЛ запропонувала їй купити препарат “Актемра”. Це комерційна назва  тоцилізумабу, який виробляє фармацевтична компанія «Рош». В Україні препарат зареєстрований з вересня 2009 року як ліки від артриту. За даними Державного реєстру лікарських засобів, Актемра має чинну українську реєстрацію. Наразі Актемру виписують хворим на коронавірус з важким перебігом відповідно до українського протоколу лікування COVID-19. За словами Таїси, лікарка запропонувала купити Актемру за 24 тисячі гривень.

Фото: otzovik.com

— Я знаю, що стаціонарне лікування ковіду за протоколом має бути безкоштовним. Оскільки я працюю у фірмі, де є юридичний відділ, який займається в тому числі закупівлями за держкошт, то запропонувала лікарні допомогти провести цю закупівлю. Мені відповіли, що на українському ринку такого препарату немає, що до нас усі купували Актемру самостійно за готівку.

Таїса підключила колег-юристів. Вони з’ясували, що насправді Чуднівська ЦРЛ закуповувала Актемру, причому неодноразово — у липнісерпні та на початку вересня. Востаннє лікарня через систему Prozorro закупила 20 флаконів препарату на майже 204 тисячі гривень, тобто приблизно по 10 тисяч гривень за флакон.

— Я звернулася до знайомої депутатки обласної ради, здійняла бучу. Головний лікар стверджував, що до нього ніхто не звертався за Актемрою, — говорить Таїса. — Я поїхала з ним поспілкуватися, але мені пояснили, що він нібито захворів і його немає на місці. Завідувачка відділення сказала, що нічого не знає про закупівлі, що не пропонувала мені нічого купувати саме в неї, тільки сказала ціну препарату, за яку його брали інші пацієнти в аптеці. Після скандалу різко почали проводитися й інші закупівлі, ті самі комбінезони, яких не було, коли госпіталізували мою маму. Актемра теж знайшлася для мами, але іншим пацієнтам довелося все ж купувати препарати за свій кошт. Люди позичають гроші, беруть кредити на ліки. Для мене це не питання грошей. Це питання справедливості.

«Працюємо з останніх сил»

Чуднівська ЦРЛ включена до переліку опорних лікарень і приймає пацієнтів з коронавірусною хворобою на Житомирщині. Вона також має укладений договір з Національною службою здоров’я на надання медичних послуг при COVID-19. За словами головного лікаря Ігоря Лукашенка, наразі в закладі перебувають 54 пацієнти з ковідом, троє критичних.

— Ситуація важка — закрито все, працюємо тільки на інфекцію, — каже він. — Персоналу не вистачає, половина медиків хворі. Відкривати нові ліжка не проблема, я можу за потреби розгорнути хоч 400 ліжок, але хто з цими пацієнтами працюватиме? У мене на всіх інфекційних хворих лише 5 постів медсестер. Ми працюємо з останніх сил.

Попри брак персоналу, кошти на ліки є, за словами Ігоря Лукашенка. Він пояснює, що всі препарати надавалися, окрім Актемри. Крім того, на момент госпіталізації в пацієнтки не було підтвердженого ковіду. За правилами, щоб установити діагноз COVID-19, недостатньо самих симптомів і клінічної картини — мусить бути позитивний результат тесту. Таким чином, лікарка запропонувала купити Актемру, щоб не гаяти часу на очікування підтвердження.

Ігор Лукашенко

Фото: facebook/Ігор Лукашенко

Ігор Лукашенко

— Ми дійсно раніше закупили Актемру, 20 флаконів, але вже використали їх. Лікарка пропонувала купити препарат в аптеці, а не в неї особисто чи в лікарні. У лікарні препарату не було фізично. Коли почався скандал, я пішов на зустріч пацієнтці суто по-людськи — нам довезли ще два флакони від виробника, і ми їх прокапали. Усе решта — брехня. Пацієнтка виписалася, подякувала лікарям. Пройдуть вибори, мине пандемія, і я подам до суду, бо ніхто нікому не пропонував купувати ліки в лікарні.

Після того, як Таїса Виговська опублікувала цю історію на своїй сторінці у Facebook, у коментарях з’явилися дописи про пошуки Актемри в інших лікарнях: «Ми купували Актемру для тестя, який був на апараті ШВЛ. Його не було ніде, навіть у Житомирі. Ми замовили в інтернеті за 24 тисячі гривень». В Управлінні охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації пояснили, що сьогодні Актемри, яку потрібно вводити внутрішньовенно, в Україні більше немає. За словами начальника управління Миколи Суслика, є лише шприци для підшкірного введення з іншим дозуванням. Він каже, що потрібну Актемру можна купити в Україні, але лише напівлегально — у приватних аптеках і з турецькою реєстрацією. Замовити за бюджетні кошти такий препарат неможливо.

— Наразі всі пацієнти з коронавірусною хворобою в області забезпечені медикаментами. Окрім тих, які закінчилися на ринку, — прокоментував Микола Суслик.

Микола Суслик

Фото: facebook/Микола Суслик

Микола Суслик

— Щоб придбати ті 20 флаконів Актемри у вересні, нам довелося півтора місяця стояти в черзі, — каже Ігор Лукашенко. — Тоді фірма-виробник його завезла в обмеженій кількості, але наразі Актемри з українською реєстрацією на ринку немає. Сьогодні проблема саме з цим препаратом. З рештою медикаментів з протоколу також є перебої, але не такі — усе профінансовано і закуплено.

Актемра закінчилася?

У березні 2020 року Китай випробував тоцилізумаб на 20 пацієнтах з ускладненою формою коронавірусної хвороби. 19 із них мали позитивну динаміку — пацієнтів виписали з лікарні за два тижні. Після цього Китай додав препарат до національного протоколу лікування ковіду. Тоцилізумаб також є в італійському медичному протоколі, а з квітня — в українському.

— Під час укладання та внесення змін до протоколу надання стаціонарної допомоги при ковіді ми орієнтуємося на інформацію державних регуляторів у сфері охорони здоров’я країн з високим рівнем розвитку, — пояснює один з укладачів протоколу, анестезіолог, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім. О.О.Богомольця Сергій Дубров. — Вірус новий, і немає переконливої доказової бази його лікування. Проміжні результати досліджень по тоцилізумабу показують його ефективність для пацієнтів, що мають цитокіновий шторм з перевищенням показника Interleukin 6 у рази. Це дуже обмежена категорія пацієнтів, у своїй практиці я препарату не застосовував. Наразі препарат в Україні зареєстрований. Але от чи є він у продажу — це інше питання.

Фото: facebook/Чернівецька обласна державна адміністрація

Схожа ситуація з наявністю ліків із протоколу була навесні з гідроксихлорином — препаратом “Плаквеніл”. Наприкінці квітня LB.ua писав про те, що ці ліки зникли з аптек і складів майже відразу, щойно стало відомо, що вони можуть бути ефективними при лікуванні коронавірусу. У серпні Плаквеніл включили до програми «Доступні ліки», щоб його можна було купити виключно за рецептом, хоч це і не дуже допомогло, про що ми раніше розповідали в тексті «Собака на Плаквенілі».

Однак на відміну від Плаквенілу, Актемра дорога — від 10 до 30 тисяч гривень, залежно від дозування та кількості придбаних пакувань. Тому так швидко, як Плаквеніл, з аптек її навряд чи можна змести. Однак зі зростанням кількості випадків попит на препарат може перевищувати пропозицію. Так було на початку пандемії в Україні, коли лікарні не могли закупити засоби індивідуального захисту, апарати ШВЛ, кисневі концентратори, оскільки вони швидко зникли з ринку. Актемра виготовляється не в Україні, відповідно, закупівлі повністю залежать від постачань з-за кордону, як, наприклад, у випадку ще одного препарату, який використовується при лікуванні ковіду — ремдесивіру (у липні МОЗ проводило окремі переговори з виробником щодо постачання цих ліків).

Крім того, Актемра досі не позиціонується компанією-виробником як ліки, які можна застосовувати при ковіді, що створює додаткові перешкоди для офіційних закупівель.

Володимир Курпіта

Фото: РБК

Володимир Курпіта

— Щоб офіційно використовувати будь-який препарат, мають збігатися два чинники — наявність препарату в протоколі лікування та наявність відповідних показань та інструкцій до препарату, — пояснює колишній генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ Володимир Курпіта. — Не лише Україна, а й багато інших країн світу для лікування ковіду використовують препарати, які раніше були розраховані на інші патології. Теоретично українське законодавство дозволяє змінити інструкцію, якщо компанія-виробник має клінічні підтвердження успішності застосування препарату при інших хворобах. Але для Актемри дослідження ще тривають.

За словами Курпіти, у США та Європі використовують інші підходи. Наприклад, у Штатах є поняття екстреного використання — коли клінічні випробування препарату ще не завершені, але його переваги в застосуванні нівелюють ризики. У європейських країнах так само деякі ліки можуть використовуватися з обмеженнями, поки тривають клінічні дослідження. Українське законодавство такого не передбачає.

Фото: День

— Головні лікарі теоретично можуть здійснювати закупівлю таких препаратів, посилаючись під час закупівлі на протокол і дозвіл МОЗ як регулятора, — каже Курпіта. — Але під час аудиту теоретично можуть виникнути труднощі, адже був закуплений препарат, до якого немає показань. Через це простіше ліки не купувати, а просити придбати родичів. Звісно, є також корупційні схеми, коли лікарі мають відсоток із продажу певних ліків через приватних посередників.

Отже, чому в лікарні можуть просити купити ліки? 

По-перше, через призначення препаратів, які не входять до офіційного протоколу лікування, тож і не закуповуються за бюджетний кошт. У таких випадках медпрацівники можуть мати певний відсоток з продажів.

По-друге, через корупцію — лікарі або адміністрація можуть вимагати готівку за те, що вже й так закуплене.

Однак є й причина, яка не залежить від працівників чи адміністрації закладу — через перевищення попиту на ліки над пропозицією на ринку лікарні не можуть вчасно закупити препарати, тому пацієнти змушені діставати їх напівлегально, з реєстрацією інших країн і за власний рахунок.

Таїса Виговська все ж вважає, що її мама натрапила в лікарні саме на корупційну схему, однак скарги до Національної служби здоров’я вона не подавала.

— Поки госпіталізували маму, до лікарні потрапила бабуся, — розповідає Таїса. — Вона контактувала з мамою, але в Романкові її ніхто не протестував на ковід. Їй було 78 років, легені згоріли дуже швидко. Ми поховали її буквально за кілька днів, після того як побачили рентгенівський знімок. Паралельно в мене захворіла дитина, слава Богу, не на ковід. Я не подавала скарг, бо мені просто було не до того.

Фото: EPA/UPG

З’ясувати, скільки саме в Україні було випадків, коли пацієнтам під час лікування ковіду в стаціонарі доводилося купувати ліки, досить складно, адже їх можна зафіксувати, лише якщо пацієнти залишають офіційні скарги. Як повідомили LB.ua в НСЗУ, загалом таких звернень за 2020 рік було 475, серед яких більшість не стосуються лікування ковіду.

Що саме має бути в лікарні, де стаціонарно лікують ковід, можна дізнатися у вимогах НСЗУ за посиланням. Які саме ліки й обладнання мають закуповувати медзаклади — дивіться тут.

Якщо вам або вашим родичам відмовляють у лікуванні або вимагають гроші в лікарні, що має договір із НСЗУ, подайте скаргу. Для цього заповніть електронну форму на сайті НСЗУ або безкоштовно зателефонуйте в контакт-центр за номером 16-77.

MIXADVERT

цікаве