Навіщо Кремлю передбачувані вибори та чому у Москві замовчували удари українських дронів

Article Information

• Author,Олеся Жигалюк
• Role,ВВС News Україна

Російські парламентські вибори не принесли сюрпризів. “Єдина Росія” зберігає конституційну більшість у Державній думі, а партії, які подолали прохідний бар’єр, залишаються частиною політичної системи, лояльної до Кремля.

За попередніми даними, партія влади отримала близько 58% голосів. Явка становила 56,66% – більше, ніж на виборах до Держдуми у 2021 році, коли вона була 51,72%.

На перший погляд, на цьому історію можна було б закінчити. Результат очікуваний, розклад сил не змінився, система продемонструвала свою звичну стійкість.

Але, як пише кореспондент BBC у Росії Стів Розенберг, хоча результат голосування був передбачуваним, – менш зрозуміло, як Кремль скористається ним далі.

Є в цих виборах також аспект, який цікавіший за цифри.

“Замість здивування – спокійне прийняття”

Напередодні останнього дня голосування Москва та Московська область зазнали масованої атаки українських безпілотників.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що це була наймасштабніша атака на російську столицю. З-поміж іншого, пошкоджено Московський нафтопереробний завод у Капотні.

Українські військові вказують, що завод щороку переробляє понад 12 млн тонн нафти, виробляючи бензин, дизельне та авіаційне пальне. Частина продукції постачається російським військовим.Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше

• Помер син супермоделі Сінді Кроуфорд Преслі Гербер. Йому було 27 років
• Як Польща готується до ескалації війни та нової хвилі біженців з України
• Що Трамп вимагає від Зеленського перед зустріччю в Нью-Йорку: Axios розкрив деталі розмови
• Як роблять ілюмінатори в літаках і чому це так складно

End of НайпопулярнішеПропустити Подкаст і продовжити

Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

За українськими даними, НПЗ забезпечує понад третину потреб Москви та прилеглих регіонів у пальному.

Стів Розенберг відвідав виборчу дільницю неподалік заводу й поговорив з москвичами про атаку.

Ось що він побачив.

“За понад чотири з половиною роки війни Росії проти України москвичі встигли звикнути до того, що їхнє місто час від часу фактично опиняється в зоні бойових дій. Замість здивування – спокійне прийняття того, що відбувається”, – пише журналіст.

Один з виборців на ім’я Віктор, виходячи з дільниці, сказав Розенбергу: “Люди на Донбасі, у Брянській і Бєлгородській областях, неподалік українського кордону, стикаються з подібним щодня”.

Ця сцена показує, наскільки глибоко війна увійшла в російську повсякденність. Навіть масована атака на Москву не стала причиною зупиняти вибори до Держдуми.

За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), в останній день голосування, 20 вересня, влада Московської області не вмикала сирени повітряної тривоги й не надсилала SMS-попереджень про загрозу атаки. Раніше такі повідомлення з’являлися навіть під час значно менш масштабних ударів.

ISW пов’язує це з небажанням влади знижувати явку в останній день голосування.

Не цифри, а картинка

І тут виникає питання: якщо результат виборів фактично відомий наперед, навіщо Кремлю взагалі потрібні ці вибори?

На думку аналітиків, тут ідеться одразу про кілька речей.

Німецький ZOiS пише, що нинішні вибори стали для Кремля перевіркою того, чи здатна авторитарна система зберігати “інституційну нормальність у ненормальних обставинах”.

Владі було важливо не просто отримати очікувану більшість. Потрібно було, щоб сам процес виглядав переконливо і створював враження, що політична система залишається стабільною та керованою.

На інший бік цього процесу звертає увагу американський Center for European Policy Analysis (CEPA).

Аналітики центру вважають, що вибори дають Кремлю можливість перевірити, наскільки добре працює сама державна машина. Чи виконують губернатори й чиновники розпорядження з центру? Чи здатна система мобілізувати людей, забезпечити потрібну явку і провести голосування за заданим сценарієм навіть під час війни?

У такому розумінні вибори стають своєрідною перевіркою всієї вертикалі влади – наскільки ефективно система здатна організувати потрібний їй результат.

Є тут ще один важливий момент.

Guardian звертає увагу на парадокс: Путін не залежить від виборів як від механізму передачі влади, але йому важливо, щоб його правління виглядало підтриманим суспільством.

Тому навіть заздалегідь передбачуваний результат має для Кремля політичне значення. Він дозволяє показати, що суспільство нібито зберігає підтримку нинішнього курсу, а сама система продовжує працювати як звичайно.

Про це ж говорить і німецький фонд SWP. За його оцінкою, російський парламент у нинішній політичній системі практично не є самостійним центром ухвалення рішень.

Але вибори все одно потрібні владі.

Вони допомагають показати керованість системи саме в той момент, коли наслідки війни дедалі сильніше відчуваються всередині самої Росії.

Українські безпілотники все частіше дістаються об’єктів у глибині російської території. Удари по нафтопереробних підприємствах створюють проблеми з пальним. А війна все виразніше нагадує про себе і в самій Москві.

На цьому тлі Кремлю особливо важливо зберегти враження, що звичне життя триває.

Вибори проходять. Держава працює. Люди приходять на дільниці. Система демонструє стабільність.

Навіть тоді, коли війна вже опиняється зовсім поруч – там, де люди стоять у черзі, щоб проголосувати.