Щодо перепису

 

Перепис робиться раз у десять років з метою уточнити дані щодо зміни демографічної ситуації і, на базі різних даних з опитування в час перепису, коригування соціально-економічної, безпекової, духово-культурної політики розвитку держави і нації.
Дані переписів є надзвичайно важливим інструментом політики і історичної ваги документом.

Зупинюсь на окремих аспектах даних переписів, які до цих пір спекулятивно використовуються у конюнктурі біжучої політики і різних політтехнологій.
Це цифри жертв геноциду-Голодомору, втрати українців у ІІ Світовій війні – фронтові і цивільні, це насильницько-адміністративна колонізація України – завезення не автохтонного населення комуністами, це поетапне російщення міського населення України.

Чимало політиків, партій і різноманітних організацій та й чиновників спекулюють на формуванні стереотипів “Україна – багатонаціональна країна (не з емігрантів же складається), “утиски національних меншин”, “насильна українізація” (кого – русских, росіян, українців, національних меншин?), підкидають тези що “язиковий вопрос раздєляєт общєство”…
Оскільки, згідно з концепцією “політична нація” в Україні все населення є українцями – як автохтонами так різного національного походження і у паспортах немає графи “національність”, а облік національних меншин трактується як посягання на права людини, ледь не нацизм чи фашизм, то не зрозумілим є як ці права меншин забезпечувати. Права для всіх одинакові, але кому – якщо це не відомо хто є хто?

Лишень перепис може дати результати скільки в Україні живе українців і скільки представників чисельних меншин, яку мову вони визнають рідною і якою розмовляють, яке ставлення до статусу й функціювання української мови й інших мов. І це має усунути спекуляції на темі “багатонаціональна країна” у якій російська мова має бути другою державною мовою (а, отже її завжди захистить Путін), що у нас слід будувати “гражданскоє общєство” у якому немає місця українським цінностям, традиціям та історії.

Уникання вже друге десятиліття підряд проведення перепису населення є свідомою спекуляцією з метою ще на десять років просувати державними засобами антиукраїнську політику в т.ч. у гуманітарній сфері, продовжувати російщення українців і захист “русского міра” в Україні в усіх його формах.
Проведення так званого “електронного” (псевдомодерного) перепису нинішнім урядом є насмішкою над українцями, свого роду черговою “хохмою”, яку проковтують чисельні українські партії, в т.ч. парламентські і зазеленіле суспільство в цілому.

Має бути проведений обєктивний системний перепис.

Сергій Жижко

MIXADVERT