вартує спочатку добряче проаналізувати біографії всіх, хто претендує бути нашим лідером

Обравши Президентом особу, що має бізнес на території країни-агресора, ми тим самим обрали собі в керівники агента іноземної держави.

Величезна кількість людей, та й сама Держава, стали заручниками такого необдуманого вибору. Але й альтернативою Порошенку теж була агентка Кремля Юля, довгорічний соратник якої Турчинов абсолютно не краще себе поводив на посту в.о.Президента.

В принципі, цілком виправданим було б фізичне знищення такої особи. І такий акт юридично мав би кваліфікуватися як дія в стані крайньої необхідності.

Проте робити цього не вартує, оскільки це нічого не дасть. Сьогодні найвищий президентський рейтинг у Юлі, яка в такому випадку достойно продовжить справу Порошенка. Та й взагалі, я не можу назвати жодного політика з верхнього ешелону політичного бомонду, щодо якого можна б гарантувати його непідконтрольність Кремлю, який всі роки нашої “Незалежності” проводив ретельну селекцію.

А тому вартує спочатку добряче проаналізувати біографії всіх тих, хто претендує бути нашим лідером, щоб потім в черговий раз не наступити на ті ж граблі.

За ці роки ми так і не почули аргументів Президента:
1) чому агресора не названо агресором в офіційних документах?
2) чому не скасовано угоду про базування в Севастополі ЧФ Росії?
3) чому не оголошено воєнний стан хоча б в окремих районах Донбасу та Криму?
4) чому не розірвано дипломатичних стосунків?
5) чому не розірвано договорів про дружбу і стратегічне партнерство?
6) чому Україна, фактично, безплатно поставляє в окупований Донбас електроенергію і воду, хоча соціальний захист населення на окупованих територіях – обов’язок окупанта?

Іван Макар

MIXADVERT