Донецьке дербі в Києві

Донецьке дербі в Києві,

недореформовані менти

Та гендерна рівність по попівськи

Як донецькі менти ловлять донецьких злодіїв у Києві

та маніпулюють судмедекспертизою і трохи про мораль

в закладах культури.

Як я писав у своїх попередніх публікаціях, восьмого серпня в Національному музеї народної архітектури та побуту України сталася надзвичайна подія: водій директора закладу Іван Кирмач увірвався до кабінету начальника господарського відділу, голови незалежної профспілкової організації Тамари Таранушенко та жорстоко побив її. Внаслідок інциденту жінка отримала численні гематоми, забої та перелом руки.( http://www.museum-ukraine.info/?p=1866 ). Керівництво музею в особі сумновідомого попа Бойка та його правої руки, лівої ноги та інших кінцівок – заступників Науменка, Паньківа та кількох наближених, приклали максимум зусиль, щоб покрити злочин свого підлеглого та застопорити хід слідства. Принципова та послідовна позиція отця Юрія Бойка не викликає подиву – те, що відбувалось при цьому горе-керівникові в пирогівському музеї, взагалі не піддається поясненню з точки зору здорового глузду. А побиття його водієм поважної жінки – що ж, очевидно, так Юрій Анатолієвич розуміє гендерну рівність(?!). Було пущено в хід весь брудний арсенал, щоб захистити «героя» «боїв без правил»: надання неправдивих даних у Фонд соціального страхування, наклепи, залякування свідка.

Хотілося б нагадати: музей – заклад міністерства культури. Зрозуміло, що часи, коли подібних виродків негайно викликали на дуель, пройшли. В минулому, на щастя, партійні збори, де подібних Кирмачуперсонажів піддавали обструкції. Але дивує вибіркова моральність окремих працівників закладу культури. Важко, напевне, уявити на місці Тамари Володимирівни свою матір, дружину або сестру? Дехто з колег жаліє Івана Михайловича, шукає йому виправдання. Вітаються за руку, яку він підняв на жінку. Добре, що не на їхню.

Як виявилось, прибічники розправ над жінками знайшлись і у реформованій поліції. Знайомтесь: слідчий Неразік Микола Миколайович, 26 років. В київ приїхав з Донецька. Де його навчили робити чудеса з судмедекспертизою – в Києві, чи в Донецьку, належить з’ясувати керівництву цього молодого дарування та Прокуратурі. Яким чином в матеріалах слідства залишились гематоми,а зник перелом руки, що тягне на середню ступінь тяжкості – загадка «реформованого» слідчого Неразіка. Просто Касьян якийсь! Звичайно, молодий поліцейський на початку свого «творчого» шляху, але початок багатообіцяючий!

Відомо про пана Неразіка поки що небагато– декларації про належне йому майно ( https://declarations.com.ua/declaration/nacp_0119a27e-2e3d-4c6b-94f0-ce608588d094) та коротка замітка на офіційному сайті про затримання ним земляка з Донеччини, що заліз у власну(як пише npu.gov.ua  ) машину слідчого, після чого поліціянт героїчно захистив власне майно, злочинець був затриманий, хоч і чинив опір правоохоронцям та з кулаками накинувся на власника ( https://pl.npu.gov.ua/mvs/control/kyiv/uk/publish/article/304105  ).

Щоправда, в декларації слідчого вказаний ДЕУ «Ланос» 2010 року, а злочинець, судячи з фото, цупив гаманець зі «Шкоди» – але то вже таємниця слідства. А може, тюнінг – хто його знає! Але, зважаючи на надзвичайні здібності голосіївського слідчого займатись «зціленням» переломів на відстані – ми тепер будемо уважно слідкувати за діями цього персонажу та висвітлювати його нові «досягнення». Рекомендуємо те саме зробити керівництву Національної поліції, Прокуратурі та Антикорупційному Бюро. Можливо, пан Неразік так само може на відстані знімати порчу, оперуючи лише документами судмедекспертизи та внутрішніми переконаннями про справедливість?

Вважаю за необхідність порекомендувати подібним неразікам більш дбайливо ставитись до службових обов’язків, не плямувати честь мундиру українських силовиків та зауважити, що профспілкова організація, яку представляє Тамара Володимирівна, уміє відстоювати інтереси своїх членів, в тому числі і у міжнародних судах.

В. Логвінов.