Відповіді на фейкові новини з Росії мають бути настільки ж цікавими, як і російська брехня

Щоб ефективно протидіяти кампаніям дезінформації, які організовує Росія, уряди країн мають створювати повідомлення, які були б настільки ж цікавими, як і фейкові новини, яким вони покликані дати відсіч. Таку несподівану думку висловив Кір Джайлс (Keir Giles), дослідник американського аналітичного центру Council on Foreign Relations.

“Операції Росії у царині інформаційної війни, покликані ослабити суспільну єдність та політичну систему противників Москви, є комплексними та постійно адаптуються до ситуації, але західні уряди можуть вдатись до кроків проти них”, – пише Джайлс у дослідженні, оприлюдненому днями.

Дослідник пропонує наступні кроки, спрямовані на протидію Росії в інформаційній сфері:

– Лідери Заходу мають відкрито говорити про виклик з боку Росії з тим, щоб попередити громадськість про загрозу та підвищити здатність потенційних жертв інформаційних операцій ефективно захиститись;

– Створити систему оцінки шкоди, завданої інформаційними операціями Росії;

– Одразу після ідентифікації шкідливих операцій, уряди країн, які є їх цілями, повинні негайно викрити такі дії, щоб мінімізувати їх ефективність та завадити іншим суб’єктам вдатись до подібної поведінки за прикладом Росії;

– Уряди повинні розробити систему ідентифікації джерел дезінформації, щоб відстежувати спроби Росїі впливати на суспільне життя;

– Недопустити згортання свободи слова у країнах, які протистоять дезінформаційним кампаніям Росії.

Особливу увагу дослідник приділяє психології сприйняття новини.-https://ukrainian.voanews.com/a/fake-news-formula/4145612.html

“Щоб протидіяти специфічній проблемі того, як дезінформація у соцмережах експлуатую психологію людини, відповідь урядів має бути настільки ж цікавою, як і фейкові новини, яким вони протидіють. Звичайні пояснення, що конкретна новина є фальшивою не зможуть зацікавити аудиторію. Контрзаходи, щоб бути ефективними, мають фокусуватись не на перевірці фактів, а на факті обману – наголошувати на тому, що людей одурили – і таким чином, як і власне дезінформаційні повідомлення – апелювати до емоцій читача, а не до його раціональності”, – вважає дослідник.