Минулі три дні – понеділок, вівторок і середа, стали, можливо найбільшою в цій війні поразкою Путіна і тієї клоаки яка ще й досі його підтримувала – і на Росії, і й за кордоном.
При тому ця поразка сталося сталася не на фронтах України, де вона власне виросла і дозріла, – а за межами Росії і України. Спочатку Путін отримав дуже дошкульні удари на фронтах в Україні і на саміті ШОС, в нібито “не чужому” йому Самарканді. Він отримав сеанс публічного приниження від своїх колишніх сателітів ( і навіть холопів) з числа колишніх членів СНД. Але найгіркішою “вишенькою” на цьому тортику став короткий і лаконічний ультиматум від двох світових важковаговиків – Китаю та Індії – “Вова – давай кінчай вже те своє паскудство в Україні”.
Більше того – Путіну вони навіть виставили термін – зупинити війну до 15 жовтня. Очевидно що в Путіна після повернення з Самарканду почалася істерична суєтня і продукування абсолютно ідіотських безглуздих рішень. Найгіршим для Путіна виявилося те що ця суєтня та ідіотизм несподівано перестали сприйматися так як раніше – як, незрозумілі але “геніальні та небезпечні багатоходівки” Путіна а тим чим вони завжди насправді і були – нахабним, аморальним блефом і залякуванням світу. Але це перестало працювати – у всього світу розкрилися очі, а “страшний, грізний та непереможний Путін” перед цим цілим світом зненацька представ … голим королем… Для світу, який з 24 лютого цього року був змушений пильно ( і зі страхом) споглядати на все що робить і не робить Путіні настав момент одкровення : “Путін не катастрофа і навіть не х**ло – Путін гівно”. Тобто з проблеми політичної, військової, стратегічної Путін для всього світу перетворивсяу проблему санітарно-каналізаційно-утилізаційну.
І найгіршим для Путіна стало те, що в силу цього, світ зрозумів що “проблему Путіна” повинні вирішувати не політики дипломати і перемовники – а санітари-утилізатори. Тобто ті кого в неспокійних 90-х називали “чистильники”.Хто мав тоді справу з бандюками, “спортсменами”, “комсомольцями” та “операми” і “гебістами” напевно прекрасне знає значення цього терміну. Повторюю – Путін після ШОС і серії болісних поразок в України почав робити “неадекватні” речі – тобто “дєржите меня сємеро -я шчас всех загризу”. Це прекрасно спрацювали до і на початку цієї війни.
Але кількість інформації перейшла в якість, в нове розуміння, осіяння – вже на рівні вже якогось божого одкровення – Путін зло, Путін загроза для всього світу – і це зло потрібно знищувати -негайно і як тільки можна. Останньою соломинкою, яка переламала рештки будь якої терпимості і толерантності до Путіна і путінізму виявилося криваве “ракетне шоу”, яке Путін затіяв у понеділок і вівторок руками “рождённого ползать”, але призначеного Путіним “лєтать” дебіла Суровікіна.
Цікаво що в Суровікіна 11 жовтня був день народження. Якщо обстріли України 10 жовтня були якби відкладеним “подарунком” до дня народження Путіна 7 жовтня, то продовження ракетних обстрілів 11 жовтня схоже було спробою Суровікіна зробити подарунок самому собі.
======================================
Наслідком цього нового і несподіваного бачення Путіна світом стали абсолютно конкретні рішення ключових світових інституцій – НАТО, ЄС, “Великої семірки”, “Рамштайну-6” та багатьох інших які вчор прийняли не просто болючі – а навіть катастрофічіні за наслідками для Путіна і, навіть, для Росії рішення.

You must be logged in to post a comment.