Тенета помсти

«Повертається зло, як найтонший пил, кинутий проти вітру», – сказав просвітлений Сіддхартха Гаутама Будда Шакямуні. Ця цитата може служити епіграфом до нової книги «Тенета помсти», яку щойно випустило Кіровоградське обласне літературне об’єднання Степ імені В. Погрібного. Збірка повістей і оповідань надрукована у поліграфічно видавничому центрі «Імекс ЛТД»(м. Кропивницький).

Видання незаплановано виникло з «домашньої роботи» літераторів «Степу». Його керівниця Ольга Полевіна в рамках чергового майстер-класу дала авторам завдання: написати оповідання про помсту. Кому, хто, за що, коли і як мстився – на розсуд кожного. І коли очільниця  літоб’єднананя та редактор альманаху «Степ» Олександр Архангельський прочитали написане, то з’ясували: з усього цього можна формувати цілу книгу хоч сьогодні.

Це було за якісь тижні до початку війни, тому «хоч сьогодні» не вийшло… Вийшло тепер. 104  сторінки авантюр, шахрайства, ревнощів, зрад, заздрощів… –  і розплати за все це. З кимось розрахувалося саме життя, а декому цілеспрямовано відсипали скривджені і зневажені жертви.

Всі сюжети ще мирні й цивільні…

« Уб’ю!..»(Ніна Даниленко).  За композицією ця гостросюжетна повість – зразкова eine Abenteuergeschichte(з німецької–історія в пригодницькому жанрі). Її читання нагадує ризиковану поїздку гірським  серпантином, де за кожним віражем відкривається нова вражаюча безодня. Головний герой не вірить у карми та бумеранги на голову  мерзотника, що  скоїв проти нього два тяжких злочини. Хлопець  сам ювелірно здійснює розправу винятково вишуканим  способом. А перешкода на шляху помсти із  загрози обертається початком романтичних стосунків.

«Полька»(Людмила   Макей).  Позначена колоритними етнографічними деталями  історія двох родин почалася мало не за часів Богдана Хмельницького і продовжилася в ХХ ст. у краях,  згодом затоплених Кременчуцьким водосховищем(Новогеоргіївськ, Табурище). Герої пережили другу світову війну, евакуацію, тяжкі втрати. На цьому шляху одна жінка, здається,  розгубила чорну заздрість до родички, але та  не забула давніх кпинів і мститься  ніби малопомітно, але дошкульно.

«Пшеничне поле»(Тетяна Микитась). Життя героїні склалося загалом сприятливо, але вона чомусь вирішує, що особиста трагедія (втрата коханого) – то є ціна, яку вона мусила заплатити за щастя. Цей текст може сподобатися читачам, котрі  вірять у різні прикмети, сни, передчуття та інші невидимі сигнали Всесвіту.

«Секрет успіху»(Надія Чичкан). Мабуть , кожен із читачів якоюсь мірою або пережив булінг(шкільне цькування), або був його свідком, або й сам   доєднувався до процесу. Дівчинку з цього оповідання однокласники принижували тільки за те, що вона вчилася значно краще від інших. І вона згодом мимоволі відплатила негідникам. Це коли показала, яким доступним способом вона досягає успіху, а вони збагнули, що на це не спроможні.

« Сказано:аз воздам»(Олександр Архангельський). Це пристрасний риторичний діалог головного героя з колишнім колегою, кар’єристом і підлабузником. Цьому персонажу дістаються нищівні саркастичні характеристики. На прикладі свого недоброзичливця оповідач дивується, як холуям вдавалося підлесливо згинатися перед начальством і одночасно тримати рівною спину. Це суперечило законам фізики, «але, може, їх зади виростали настільки, наскільки легшали мізки, тож передня частина ставала майже невагомою». Оповідь позначена промовистими прикметами радянської епохи: скажімо, тоді підлеглі не мали права носити зимові шапки більші, ніж високе начальство. Головний герой  співчуває загубленому життю свого опонента і водночас   задоволений, що йому не треба було з ним квитатися–все вийшло саме по собі.

«Червона вдова»( Максим Липкан). У цьому оповіданні  читачі зустрінуться з персонажами, що нагадують  героїв  Дюма, Дрюона  і популярних у кінці минулого століття романів про Анжеліку. Обстановка – теж відповідна. Шпаги , дуелі, бали, фатальна жінка. Їй є за що мститися чоловікам, а вони, зачаровані її вродою, довго про це не здогадуються.

«Фелікс, або Кнафлик»(Назарій  Назарів). Це вправна стилізація під епоху європейського Середньовіччя, у якому розгорається безсмертний сюжет:випадкове знайомство хлопця й дівчини, взаємний інтерес, таємні зустрічі …Але поєднати долі герої не можуть, бо батько багатої дівчини  не хоче бідного жениха і зводить його зі світу. До кари, яку донька обрала своєму батькові за загибель коханого, мабуть, не могли б додуматися і найжорстокіші інквізитори.

  «Міра правосуддя»(Олена Трибуцька).У місці дії подекуди вгадується місто Кропивницький( мікрорайон Чечора названий Печорою). Тут через  кримінальні епізоди перетинаються лінії доль кількох родин. Одним випадають подружня зрада, алкоголізм, бідність; благополуччя інших розхитується погрозами, шантажем і спокусою хабара. Із тим, хто «взяв», доля розраховується втратою найдорожчих людей .

« Шкіряний портфель»(Наталія Фесенко). У цьому оповіданні застосовуються такі художні прийоми, як алегорія та персоніфікація. Головним героєм є діловий Портфель. Позаду його нового хазяїна став утворюватися «шлейф з образ, доносів, фальшувань, підлабузництва, суб’єктивно узаконених висновків, підлих вчинків і заздрісних підозр, які висипалися з портфеля». Такої ганьби Портфель не витримав і посприяв тому, щоб викинути власника з мейнстріму на узбіччя активного життя.

Ольга Полевіна надала до зібрки «Тенета помсти» три твори.

«Лана». У класі появилася новенька і «над нею дівчата відверто знущалися, мовляв, негарна, зачіску робити не вмієш, хто тебе заміж візьме…хлопчики допитувалися–ти дівчина чи ні і всі , дурні, іржали». Учениця виросла, описала свої шкільні роки в книжці і випадково дізналася, що її колишній  клас виявися «проклятим»…

«Ліс». Дві подружні пари аферистів, де кожен таємно чи не дуже ненавидить та хоче підставити іншого, взяли з собою на пікнік дівчину, на яку хотіли повісити свої фінансові махінації. Чи не кожна деталь їхньої  іронічно описаної поведінки свідчить: ці особи заслуговують того, щоб їх «вовки пожерли». І звірі не забарилися…

« Чорне і біле» це філософська притча з елементами містики. Дві чарівниці сперечаються, що робити зі зловмисниками–карати на смерть чи залишати їм шанс для виправлення. Одна сама провокує людей на злочини(наприклад, підкладає бактерії сибірської виразки в чужі гаманці, злодії крадуть їх  і гинуть); інша намагається навернути  осіб із лихими намірами  до добрих вчинків.

Книга «Тенета помсти» надрукована на якісному папері розбірливим шрифтом, а креативна  обкладинка виконана у елегантному стилі арт-деко.

Стефанія Сапсан

MIXADVERT