Загинув Ігор. Наш близький родич.
Розумний, добрий, працьовитий чоловік і дуже ніжний батько для Олі і Максимка.
Все сталося миттєво. На початку серпня його взяли до війська. А сьогодні в останній день літа ми з ним прощаємось…
– Ігоре, ангеле мій! – голосить-ридає над закритою труною молода вдова. – Як мені тепер жити без тебе?!
Не доведи Господи, чути і бачити таке…
Дорога встелена квітами. Море людей, море сліз…
І ніхто ще не придумав слів, щоб утішити в такі хвилини родину…Ігор був надзвичайно лагідним чоловіком. Обожнював свою Альону і діток, мав талант до роботи з деревом.
Дуже багато працював. І навіть не уявляв, що доведеться взяти до рук зброю…
Ігор Мар’янко із села Калитинка віддав найдорожче, що мав – своє життя – за родину і дітей, за нас з вами, за Україну…
Хоча, мабуть, ніколи так патетично не думав. Просто не звик ховатися за спинами інших і був там, де повинен бути справжній чоловік в часи небезпеки…
Прощавай, наш дорогий Ігоре! Прощавай, мужній Воїне!
І прости… Ти наша гордість!
Честь.
You must be logged in to post a comment.