Чому Мінськ “образився” на Київ і чи є загроза вторгнення

Українсько-білоруські відносини загострились напередодні вторгнення рф: сьогодні Мінськ надає свою територію як плацдарм для ракетних атак і логістики російським окупаційним військам.

За інформацією Генерального штабу Збройних Сил України, у повідомленні станом на шосту годину ранку 7 серпня, на території Білорусі окупанти розгортають додаткові сили і засоби протиповітряної оборони.

Примітно, що 4 липня голова ГУР МОУ Кирило Буданов в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що зараз в Білорусі знаходяться незначні військові сили Росії, і нарощення не спостерігається. Більше того, за словами Буданова, на сьогодні немає підстав вважати, що Росія буде збільшувати війська в Білорусі.

Стосовно ракетних обстрілів українських міст з території Білорусі, то їх варто розглядати, як асиметричну відповідь росіян на знищення одного з ключових елементів логістики окупантів на півдні України, зокрема Антонівського мосту під Херсоном. Однак, на мою думку, роль власне офіційного Мінська у цій “відплатній акції” – досить неоднозначна. Адже прийняття рішення про нанесення ракетних ударів по території України з території Білорусі – це рівень навіть не Лукашенка, а безпосередньо путіна.

Напруга в українсько-білоруських стосунках різко зросла саме напередодні вторгнення. І, не в останню чергу, – через незграбні дії української розвідки.

У взаєминах із Республікою Білорусь ГУР МОУ вистрелив собі в ногу. До 24 лютого з території Білорусі постачалося 60% паливно-мастильних матеріалів для ЗСУ, близько 40% бітуму – для президентської програми “Велике будівництво”, плюс товари подвійного призначення для українського ВПК. І тут починається активна фаза антибілоруської істерії.

Напередодні війни, після затримання СБУ комбата Семенченка, останній на пресконференції заявив, що брав участь у спецоперації української розвідки щодо ситуації в Білорусі.

“Наша ветеранська організація “Батальйон “Донбас” увесь 2020-2021 рік співпрацювала з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Зокрема, особисто я – з керівником цієї служби нашої розвідки, полковником Будановим у якості конфіденційного співробітника та структури-прикриття”, – розповів він.

За його словами, він разом зі ще декількома ветеранами, які також співпрацювали з ГУР, орендували кілька таборів у Волинській області “для прийняття родин білоруських патріотів, які братимуть участь, якщо до цього дійде, у батальйонах самооборони та у майбутньому – в добровольчих батальйонах”. Крім того, “для передачі досвіду” Семенченко зустрічався з білоруськими патріотами, які приїздили для цього до України.

Реакція Мінська була миттєвою: це – втручання у внутрішні справи держави.

Тому, коли наразі ми говоримо про те, що в лютому російські війська “випадково” вторглися в Україну з території Республіки Білорусь, то у мене виникає відповідне запитання: а для чого ГУР Міноборони створювало передумови для активної участі Білорусі? Тим більше, що Лукашенко неодноразово заявляв, що територія його країни ніколи не стане плацдармом для вторгнення в Україну.

На пресконференції Лукашенко заявив, що розміщувати нові російські військові бази на території Білорусії недоцільно. “Ніколи Росія сюди не пересуне, тим більше ядерні боєголовки. Зараз у цьому немає ніякої необхідності, у нас досить міцні, згуртовані, компактні збройні сили… Якщо буде мало, сюди будуть введені всі збройні сили Російської Федерації. Такого ніколи не буде”, — сказав він.

Попри заяви про проросійську налаштованість Лукашенка, Росією було скорочено постачання нафти для потреб РБ. Варто зазначити, що у липні 2021 року по магістральному нафтопроводу “Дружба” було прокачано 3,517 млн тонн нафти, що на 6,2% нижче показника аналогічного періоду минулого року.

Це яскраво свідчило про те, що тези про проросійськість режиму Лукашенка не витримували критики.

Я неодноразово попереджав, що не варто створювати власними руками образ ворога в безпосередній близькості наших кордонів, штовхаючи РБ в так звані “братні обійми” Росії.

Натомість наразі ми маємо те, що маємо. Білоруські війська демонструють активність поблизу кордонів з Україною, і Українські сили Оборони змушені відтягувати на прикриття спільного кордону протяжністю тисячу кілометрів значну частину військового контингенту, який мав би бути задіяний на сході чи півдні нашої країни.

Нагадаю, з території Білорусі зранку 28 липня випустили понад 20 ракет по областям України. За день до цього ватажок так званої “ДНР” Денис Пушилін приїхав у Брест, де закликав “звільняти російські міста” в Україні.

MIXADVERT