Військовий аналітик про битву на Донбасі: настав вирішальний етап війни

Росія почала наступ на Донбасі, сконцентрувавши у цьому регіоні значні сили. Про сценарії битви та її вплив на перебіг війни DW поговорила з німецьким військовим експертом.

Російська армія почала наступ на Донбасі, сконцентрувавши на цьому напрямі значну частину своїх військ. І в Росії, і в Україні вважають, що від результату цієї битви залежить результат війни. Про те, якою є мета командування РФ, що потрібно українським військам, щоб протистояти російській армії, і чому ця битва може вплинути на подальший хід війни, DW поговорила з полковником Бундесверу у відставці та військовим експертом берлінського Фонду “Наука і політика” (SWP) Вольфґанґом Ріхтером (Wolfgang Richter).

DW: Які цілі та завдання у російського командування на Донбасі? Чого вони хочуть досягти?

Вольфґанґ Ріхтер: Початковий план війни, який був у Росії, провалився. Російська армія не змогла взяти Київ та змінити владу України. Натомість вона зазнала великих втрат – до чверті всіх розгорнутих сухопутних військ виведено з ладу. Росія змушена була відступити від початкового плану, який передбачав шість паралельних осей наступу з півночі, північного сходу, сходу та півдня з двома відгалуженнями на захід та схід і не передбачав реального оперативного центру тяжіння. Вони не очікували такого завзятого опору і того, що українці боротимуться усією країною. 2014 рік не повторився. І цей стратегічний прорахунок призвів до воєнних невдач.

Але тепер уроки засвоєно. Нині створюється єдине верховне командування для операції на Сході України, яку Росія називає другою фазою. Російські резерви та війська, які ще є, зараз концентруються на меті, яка може бути справді здійсненна: на завоюванні двох областей – Луганської та Донецької і, можливо, території за їх межами. Для цього Росія зараз концентрує всі бойові частини, які задіяні у війні проти України. Крім того, вони обрали територію, яка підходить для проведення бронетанкових операцій – місцевість на південь від Харкова, між Ізюмом та Луганськом, дуже відкрита, рівна, з невеликою кількістю перешкод. І вона краще підходить для швидкого просування броньованої техніки, ніж міські квартали, в яких загрузли російські війська в першій фазі війни.

Це може означати, що Росія протягом перших днів наступу (на Донбасі. – Ред.) зможе досягти територіальних успіхів. Досі українські війська діяли тактично дуже вправно, наносячи контратаки по флангах та довгих логістичних ланцюжках. Але зараз ланцюжки постачання російської армії стали значно коротшими, оскільки бої йдуть на територіях, що знаходяться неподалік військових баз, розташованих на схід від українського кордону. А це означає, що їх легше убезпечити, тим більше, що вони проходять через дві так звані “народні республіки”: Донецьку та Луганську. Отже, на початку цієї фази воєнних дій Росія може досягти успіху.

Які напрями можуть бути пріоритетними у цьому наступі російської армії?

Насамперед пріоритетом є сягання адміністративних кордонів Луганської та Донецької областей. Нині під контролем сепаратистських лідерів перебуває лише третина цих територій. Мета полягає в тому, щоб захопити решту – дві третини. Можливо буде спроба зробити кидок за ці межі. Зараз ми спостерігаємо подальші атаки в районі Харкова. Але все залежить від того, як розвиватиметься битва, чи буде досягнуто воєнного успіху і чи вистачить у результаті сил.

і

А чи достатньо у Росії військових сил?

Нині я виходжу з того, що російські збройні сили вже стратегічно перевантажені – нині в Україні розгорнуто близько двох третин усіх сухопутних військ, які є в їхньому розпорядженні. А це означає, що їм нема звідки взяти дуже багато додаткових резервів, оскільки існує досить багато важливих та потенційно конфліктних точок, які Росії потрібно прикрити. Це і Мурманськ, де є важлива військово-морська база російського Північного флоту з атомними військовими кораблями, що підтримують баланс із США. І кордони з НАТО, особливо у країнах Балтії. І регіони на Північному та Південному Кавказі з постійними конфліктами протягом багатьох років. І Центральна Азія із загрозою просування ісламістського тероризму. Не варто забувати і про Далекий Схід, де Японія, скориставшись ситуацією, вже вимагає повернути Південні Курили. А є ще дуже довгий російсько-китайський кордон. Іншими словами, військовий стан Росії не тяжкий, але її сили обмежені.

І в Україні, і в Росії кажуть, що результати наступу на Донбасі можуть вплинути на результат усієї війни. Ви так вважаєте?

Так, на мій погляд, для Росії зараз настав вирішальний етап, бо якщо цей наступ не приведе до успіху, то навряд чи в неї залишаться резерви, які можна буде реально використати. Немає сенсу мобілізувати найманців із угруповання Вагнера, сирійців чи чеченців, бо вони можуть вести диверсійну війну, але не здатні на загальновійськовий бій – для цього потрібна військовий вишкіл та хороше керівництво. https://www.youtube.com/embed/x8fOhE9PjUI?wmode=transparent

Для української армії зараз дуже важливо утримувати спротив, аби Україна могла існувати як суверенна держава. І щоб одержати максимально вигідну стартову позицію для переговорів. Нині обидві сторони, особливо російська, не готові до серйозних переговорів. Але якщо до цього змушує воєнна ситуація, тоді доводиться йти на компроміси. Іншими словами, від результату битви залежатиме готовність сторін до розумних і серйозних переговорів.

Які завдання стоять перед українською армією?

Українська армія має спробувати запобігти спробам оточити себе. Тому що зараз ми спостерігаємо російські атаки і з півдня, у напрямку Запоріжжя, і з півночі через Харків. Якщо ці два удари вдасться з’єднати, наприклад, під Дніпром, то ті українські війська, які зараз перебувають на Донбасі, опиняться у кільці. Цьому потрібно запобігти за будь-яку ціну. Вони повинні добре прикривати фланги.

Читайте також: Експертка: Росія використовує в Україні схожу тактику, що і в Сирії

Друге завдання – не допустити того, щоб російський військовий наступ був надто сильним, надто глибоким і надто успішним, щоб (Україні. – Ред.) не довелося віддавати надто багато територій, які, можливо, вже не можна буде повернути шляхом переговорів. Зараз для України поставлено на карту дуже багато, насамперед – питання її існування у майбутньому як суверенної держави з територіальною цілісністю. Саме це вирішуватиметься у цій великій битві на території шириною 450-500 кілометрів, на рівнинній місцевості, що підходить для танкових операцій. Можливо, ми побачимо картини, які більше нагадують Другу світову війну, ніж те, що ми бачили досі в Європі.

Українська армія успішно обороняється. Чи вистачить українським військовим сил для контрнаступу?

Навряд чи українська армія має великі сили для оперативного контрнаступу. Українські війська часто переходять у тактичні контрнаступи – і це не просто дрібні шпилькові уколи, а й значні контратаки. Завдяки бойовому духу вони досягли великих успіхів – особливо з урахуванням протяжних та незахищених логістичних ланцюжків у Росії. І вони продовжуватимуть цю тактику. Зараз це буде не так просто, але я вірю, що вона буде успішною. Але навряд чи у них залишиться достатньо сил після оборонної битви, щоб досягти територіальних успіхів при контрнаступі. Для цього потрібні бронетанкові війська, важке озброєння, артилерія тощо. У принципі, у них все це вже є, але чи вистачить цього для контрнаступу, це велике питання. Все залежатиме від того, як розгорнеться майбутній бій і скільки втрат зазнають обидві сторони.

Зараз в Україну йде важке озброєння із Заходу. Чи допоможе воно українській армії у битві на Донбасі?

Українці можуть боротися лише з тією зброєю, яку вони знають та для обслуговування якої у них є відповідні логістичні ланцюжки. Ідеться про запасні частини, ремонт, а також про відповідні боєприпаси. Коли в Німеччині йде гаряча дискусія про постачання кількох десятків танків, то зазвичай забувають, що ці танки спочатку потрібно привести в хороший стан, на що, ймовірно, піде кілька тижнів, що потім необхідно створити логістичні ланцюжки та навчити українців. Це дуже довгий процес, який надто запізнився для битви на Донбасі.

Читайте також: Чи допоможе Німеччина Україні відбити атаку армії РФ танками Leopard?

Я думаю, що тут мав би сенс круговий обмін: східноєвропейські країни-члени НАТО, які мають озброєння ще з радянських часів, могли б поставити його Україні, як це вже відбулося у кількох випадках, а натомість отримати озброєння з Німеччини.

Тобто навіть попри західні постачання важкого озброєння Україні його буде недостатньо?

Я б так не сказав. Українців не варто недооцінювати. Ще до початку російського вторгнення це була друга за силою армія в Європі, якщо не враховувати Туреччину: понад 250 000 людей, більше 1000 бойових танків тощо. Це дуже сильна армія. Нині російські війська зосередилися на Донбасі саме тому, що їм не вистачає сил на всю Україну. І така ж ситуація залишатиметься і в майбутньому. Питання в тому, на що їм вистачить сил: на дві області Донбасу чи на велику територію, яка тягнеться до самого Дніпра? Це залежить від результату тих битв, які зараз чекають на українську та російську армії. Тактика говорить на користь українців. Чисельність військ, що стягуються (на Донбас. – Ред.), говорить на користь росіян. Але це не завжди питання цифр. Це питання того, наскільки армія здатна вести загальновійськовий бій та наскільки мотивованими є солдати.

MIXADVERT