Суд Москви «пробачив» алчевським заводам мільярдні борги: до чого тут керівництво воєнної розвідки України?

Днями Арбітражний суд Москви відхилив позов кіпрської Margit Holding Ltd про стягнення з ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» (Луганська область) заборгованості за договором позики від 10 грудня 2013 року в розмірі 622,8 млн доларів. Здавалося б, до чого тут керівництво воєнної розвідки України? Але зв’язок є.

Арбітражний суд Москви «пробачив» Алчевському коксохіму величезні доларові борги. До чого тут керівництво воєнної розвідки України? «У позові відмовити повністю», – йдеться в інформації на сайті суду. До стягуваної суми увійшли 380 млн доларів боргу та 242,8 млн доларів відсотків.

Примітно, що третіми особами в цьому судовому процесі виступали Федеральна служба з фінансового моніторингу, корпорація «Індустріальний союз Донбасу» (Донецьк) та «ВЕБ. РФ».

Раніше повідомлялося, що Арбітражний суд Москви 18 червня 2020 відмовив Margit Holding Ltd. у позові про стягнення з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» 3,7 млрд доларів боргу за кредитом від 27 грудня 2011 року. Зокрема 2,1 млрд доларів основної заборгованості.

Margit Holding Ltd. 6 вересня 2019 року в рамках досудового врегулювання спору направила комбінату вимогу про повернення позики. Проте на момент засідання кошти не повернули.

У судовому акті говорилося, що, враховуючи, що позивач не є резидентом Росії, компанії необхідно підтвердити реальність перерахування коштів на рахунок комбінату. «Оскільки подані позивачем документи не є достатніми, щоб не ставити під сумнів факт надходження грошових коштів за валютною угодою».

Зауважу, у січні 2010 року було заявлено, що контрольний пакет акцій «Корпорації Індустріальний союз Донбасу» в розмірі 50% + 2 акції придбала група профільних і фінансових інвесторів, очолювана власником швейцарського трейдера Carbofer і колишнім співвласником Євразхолдингу (РФ) О. Катуніним. Засновники української корпорації С. Тарута й О. Мкртчан скоротили свою частку до 49,99%. Віталій Гайдук вийшов зі складу акціонерів.

На початку 2011 року в керівництво ІСД, а також у виконавчі органи «Алчевського меткомбінату» (АМК) були введені представники російської Державної корпорації «Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності (ВЕБ. РФ)». Штаб-квартира – в Москві на проспекті Академіка Сахарова. Голова наглядової ради – Д. А. Медведєв, на той момент Голова Уряду Росії.

У вересні 2015 року рішенням Наглядової ради ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (протокол №3/2015 вiд 11.09.2015) Головою Наглядової ради ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» обрано Фрумкiна Леонiда Наумовича. Паспорт громадянина РФ 71 № 2232619, виданий МЗС Росії 18.10.2010, який не володіє акціями ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Фрумкiна Леонiда Наумовича обрано Головою Наглядової ради терміном на 3 роки.

Декілька слів варто сказати про роботу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» в умовах російської окупації.

31 січня 2019 року в українських ЗМІ була опублікована інформація групи «Інформаційний спротив», що через брак сировини найближчим часом може припинити виробничу діяльність ВАТ «Алчевський металургійний комбінат».

«Серед наближених до ватажків «ЛНР» осіб ходять чутки, що підприємство вже поділили між собою певні групи бойовиків, які готуються до його розкрадання та розпилу на брухт», – ішлося у повідомленні «ІС».

Варто зазначити, що це була далеко не перша дезінформація «ІС» — структури, наближеної до ГУР МОУ — про «демонтаж і вивезення» обладнання з Алчевського меткомбінату.

Керівництво воєнної розвідки України систематично дезінформувало владу й народ про становище на алчевських підприємствах?

Нагадаю, 3 травня 2016 року вже пресслужба самого ГУР Міністерства оборони України повідомила про те, що військовослужбовці однієї з бригад у складі 2-го армійського корпусу (АК) почали демонтувати та вивозити обладнання з Алчевського меткомбінату.

«Триває знищення інфраструктури та промислових об’єктів на тимчасово окупованих територіях Донбасу. 3 травня ц.р. військовослужбовцями 4 окремої мотострілкової бригади (Алчевськ) 2 АК (Луганськ) ВС РФ розпочато демонтаж та вивезення обладнання з території Алчевського металургійного комбінату», – йшлося в повідомленні ГУР МО України.

4 травня корпорація «Індустріальний союз Донбасу», яка є мажоритарним акціонером ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», повідомила, що «інформація, поширена 3 травня (з посиланням на інформацію ГУР МОУ), про демонтаж і вивезення устаткування ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” є неточною та недостовірною». Це було констатовано в пресрелізі ІСД.

При цьому наголошувалося, що всі виробничі активи, які необхідні для здійснення виробничої діяльності, перебувають у робочому стані. Або в стані, який дозволить відновити їх роботу після стандартних ремонтних і відновлювальних процедур.

Чим же пояснюється така непоінформованість ГУР МОУ щодо справ на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»?

У березні 2016 року у ЗМІ з’явилося повідомлення, що українські хакери зламали електронну поштову скриньку так званого «міністерства транспорту» терористів. Волонтери спільноти InformNapalm провели аналіз листів і з’ясували, куди та в якій кількості продають вугілля та метал з окупованої території Сходу України залізницею.

У листуванні йшлося про те, що Алчевський меткомбінат (АМК) відправив 927 вагонів сталевих заготовок на кордон з Угорщиною (станція Батьово). Крім цього, були дані про 30 вагонів листових штрипсів на останню перед Румунією станцію Вадул-Сірет. А також 161 вагон слябів на кордон із Польщею (станція Мостиська), 39 вагонів у Білорусь, 33 вагони в порт Ізмаїл. 61 вагон кам’яновугільних смол АМК відправлено до Латвії і три вагони сталевих штрипсів – в Естонію.

Крім того, АМК відправив на експорт через Одеський порт 391 вагон листової сталі, 216 вагонів заготовок і смол на кордон в Ужгород і Чоп. До Росії було відправлено набагато менше – 49 вагонів сталевих штрипсів.

За всіма параметрами видно, що дохід від виручки металопродукції терористи отримують завдяки Україні.

Хоч би що розповідали їхні самозвані керівники, описуючи це як залежність України, жоден міжнародний контракт, жодне відвантаження в порт не буде можливим без України. Та й показники експорту в Росію незначні, – йдеться у висновках «ІН».

З грудня 2017 до грудня 2018 року, за інформацією з відкритих джерел, АМК виробив 1,5 млн тонн сталі і прокату.

Тобто комбінат, який належить російському власнику, ніхто і не збирався демонтувати та вивозити. Він працював і відвантажував продукцію навіть в умовах російської окупації.

Примітно, що 1 листопада 2018 року генеральний прокурор України Юрій Луценко на сторінці в Facebook повідомив, що у порту Маріуполя заарештовано понад 3000 тонн продукції захопленого окупантами Алчевського меткомбінату, яка перевозилася судном під прапором Ліберії з російського порту в Бельгію.

Про робочий стан комбінату свідчить той факт, що АМК був найбільшим боржником ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (ЛЕО) за споживану електроенергію.

6 червня 2016 року в Єдиному держреєстрі було опубліковано рішення Господарського суду Луганської області про стягнення з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (АМК, Луганська обл.) 742,354 млн грн боргу за електроенергію на користь ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (ЛЕО).

«Луганське енергетичне об’єднання» на той момент належало бізнесмену з російським корінням Костянтину Григоришину. У цей період «ЛЕО» було монополістом із постачання електроенергії в Луганській області, зокрема, відповідало за постачання електроенергії на окуповану територію Луганської області.

У ЗМІ повідомлялося, що ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» платило податки терористам. Мовляв, до назви підприємства додали абревіатуру «ЛНР», тим самим «узаконивши» його перед окупаційною владою.

Групу «Інформаційний спротив» вважають структурою, наближеною до ГУР МОУ (керівництво воєнної розвідки).

Керівником ГУР МОУ на той час був Василь Бурба. Мовиться про те, що, на мою думку, підлеглі Бурби відверто маніпулювали фактами про демонтаж і вивезення устаткування ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», фактично прикриваючи протизаконні оборудки представників тодішньої влади з країною-окупантом.

15 жовтня 2016 року, у віці 38 років, Василь Бурба був призначений начальником Головного управління розвідки. Військові звання: генерал-майор (2016), генерал-лейтенант (2017), генерал-полковник (2018).

Нагадаю:

  • 12 листопада 2021 року слідчі СБУ та ДБР вручили підозру колишньому міністру енергетики та вугільної промисловості України Володимиру Демчишину. Зазначається, що підозра оголошена за ст. 258-3 Кримінального кодексу України – сприяння терористичній групі чи терористичній організації.
  • 20 грудня 2021 року виконувач обов’язків генерального прокурора Олексій Симоненко підписав повідомлення про підозру експрезиденту Петру Порошенку у справі про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій.
  • За даними ДБР, Порошенко підозрюється у тому, що, «діючи за попередньою змовою групою осіб, зокрема, з-поміж представників вищого керівництва Російської Федерації, сприяв діяльності терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР».

MIXADVERT