Полювання на дарчу грамоту Кубані

Козаки, після розгрому Січі перевезли на Кубань всі свої духовні скарби, які відомі як козацькі регалії. Чого там лише не було! І все дбайливо зберігалося! Аж до більшовицького перевороту 1917 року.

070115021918 року останній отаман Кубанського козацтва, розуміючи, що перемога більшовиків неминуча, створив таємну спецгрупу. Кілька козаків загрузили духовні цінності – ікони, зброю, документи, прапори, у тому числі, Січової доби, і з пригодами переправили їх до Белграду. Так дарча грамота Катерини, що засвідчувала передачу Кубані запорізьким козакам, опинилася в Сербії. Де благополучно зберігалася аж до 1944 року, коли до Югославії увійшла Червона Армія. Розпочалися масові розстріли козаків. Наші дослідники вважали, що у той час всі козацькі регалії були знищені. Помилялися. Бо не знали, що супроводжували регалії справжні козаки, які зберігали козацьку честь навіть тоді, коли на Кубані давно встановилася радянська влада. За сприяння німецького генерала Меля, що опікувався музеями у гітлерівській Німеччині, козаки отримали залізничний вагон і евакуювали регалії в Німеччину. Опинилися в американській зоні окупації. Виклопотали дозвіл на переїзд до США. Де створили музей у Ховеллі, штат Нью-Джерсі, в якому і зберігалися козацькі цінності.

В музеї часто бував отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, колишній киянин і щирий український патріот. Він вивчив експонати музею. Звернув увагу на унікальні раритети Січового періоду.

gramotaНовообраний Краснодарський губернатор Ткачов, спільно з екс- отаманом Кубанського козацтва Громовим, теж звернули увагу на козацькі скарби в США. Враховуючи бажання Ткачова боротися за посаду Президента Росії після Путіна, розробили довготривалий план гучних заходів. Дестабілізація ситуації в Криму, побудова дамби на Тузлу – це просто частина піар-кампанії майбутнього кандидата у Президенти…

Дізнавшись про регалії, парочка вирішила терміново повернути все в Краснодар. Навіть собор О.Невського, зруйнований комуністами, відбудували!

Випадково, про історію регалій, дізналася дослідниця козацтва із Запоріжжя Людмила Маленко. Оцінивши масштаби знахідки, звернулася до української влади, з пропозицією повернути реліквії. Але, хто звертає увагу на скромних науковців!

Навесні 2006 року про історію спасіння регалій дізнається журналіст Віктор Тригуб, що випускає журнали «Музеї України» і «Нова Січ». Сконтактувавшись з Л.Маленко і С.Цапенко, видавець розпочинає кампанію з повернення скарбів в Україну. Тут сполошилися росіяни, бо Тригубу вдалося через народного депутата Ольгу Боднар, зареєструвати Постанову Верховної Ради України з створення комісії повернення культурних цінностей. Про всі ці справи почала писати преса.

До США було направлено загадкову групу спортивних людей, яких американці ідентифікували як спец підрозділ ГРУ. Не зважаючи на рішення американського суду, що постановив опломбувати музей, спецназівці, на посольських машинах, одна з яких виявилася інкасаторським броньовиком, прибули до Ховелла, зламали замки, відключили сигналізацію, і викрали частину регалій. Дарчу грамоту Катерини з особливою обережністю, винесли першою. На щастя, обережні американці, пустили за росіянами групу ФБР, яка зняла про ховельські події цілий фільм. Віктор Тригуб, з подачі Сергія Цапенка, зумів зробити з пограбування ціле шоу в українській і світовій пресі. Операція російських спецслужб провалилася. Регалії блокували у генконсульстві РФ у Нью-Йорку. Однак, російським спецслужбам вдалося таємно вивезти скарби до Москви.

Незадовго до всіх тих драматичних подій, отаману Цапенку, вдалося таємно сфотографувати оригінал грамоти. Оригінал фотографії вирішили переправити в Україну.

-Далі почалися пригоди у стилі Джеймса Бонда, – розповідає Віктор Тригуб, – Сергій Цапенко повідомив, що передає фото з оказією, пожартувавши, що привезе його курєр ЦРУ. У мене якраз гостював
племінник, який щойно звільнився з армії – служив у спец військах. На
той момент нам конкретно погрожували невідомі, ми жили у досить
напруженій психологічній обстановці...

Як каже Віктор, його авто у той вечір чомусь дуже погано відчинялося. Коли поїхали, племінник, що ще не втратив армійських навиків, здивовано константував присутність дивних машин супроводу. Потім вигулькнула ще одна група… Хто з них чий, і з якої країни, так і не дізналися…

«Агентом ЦРУ» виявилася звичайна київська пенсіонерка, яка гостювала в США у дітей. Обережно, з хвостом, дісталися дому. Розпечатали конверт. Серед інших паперів побачили маленьке фото грамоти Катерини.

На жаль, навіть після скандалу в США, суду, публікацій, втручання президентів США і Росії, краснодарські «піарники», зупинятися не захотіли. Продовжили провокації, інформаційну кампанію.

Українська влада, як завжди, зробила вигляд, що всі ці проблеми її не стосуються.

І тоді було створено легендарний Комітет «Кубань з Україною». Група патріотично налаштованих ентузіастів, вирішила повернути Кубань Україні.

image123

Ось так чотири фотографії карт і дарчої грамоти російської цариці Катерини, суттєво вплинули на геополітичний розклад…

Хоча, нічого не завадило Путіну у 2014 році, окупувати Крим…

Українським історикам залишилася хоч і нечітка, але оригінальна фотографія Дарчої грамоти на Кубань, яка нині закрита у секретних російських спецхранах…

І українці знають, що вона існує! Тож Кубань – це Україна!

Ігор Холодницький

MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply