ЯК НАС ЗОМБУЮТЬ. СВЯТО

ЯК НАС ЗОМБУЮТЬ. СВЯТО Мало хто з нас є трудоголіками. Більшість людей полюбляють традиційно працювати для підтримання своєї життєдіяльності, а потім – відпочити. Економісти таку систему називають – «відтворення робочої сили». Як сказав один герой кінострічки: «Вчасно зроблений перекур – збільшує продуктивність праці у два рази». То як і скільки ми відпочиваємо, скільки у році ми маємо державних і релігійних свят? Давайте проаналізуємо у цій статті. Право на відпочинок закріплено в Основному законі нашої держави – Конституції України. Статтею 45 Конституції України передбачено, що кожен хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України) забезпечується право працівника на відпочинок шляхом: • встановлення часу перерви для відпочинку і харчування; • гарантування працівникам вихідних днів; • встановлення святкових і неробочих днів, а також заборони залучення працівників до роботи у вихідні дні; • визначенням святкових і неробочих днів; • гарантуванням працівникам права на щорічні відпустки (основну та додаткові); Держава встановлює і гарантує право на відпочинок. Тобто, 8-ми годинний робочий день і не більше 141 годин у місяць. А хто бажає більше працювати, тому роботодавець і більше заплатить. Як висвітлювало гасло при комуністах: «Від кожного по здібностях, кожному по праці!». У ринкових економічних відносинах надзвичайно простіше. Там працює кожен на себе і надіється тільки на себе. Тому може працювати хоч день і ніч. Він сам собі режисер. І свято собі робить тоді, коли заробив певну суму грошей, тоді й поїхати дозволяє собі туди, куди сам схоче. Для нього часті свята можуть призвести до зменшення прибутків, доходу, а той до банкрутства. Інша справа у бюджетних працівників. Вони з радістю можуть святкувати і три, і чотири, і п’ять днів. Тому що все рівно мають ставку, яка не залежить від кількості робочих днів та годин, коли ці дні зафіксовані як державні свята. І не тільки державні, а й церковні. Хоч церква відокремлена від держави, органи самоврядування в особі Верховної ради, Кабінету міністрів можуть з легкістю приймати рішення про відзначення і святкування свята, яке з доказовою базою пропонують їм певні лобісти. Тепер давайте подивимося: скільки свят ми маємо державних, скільки церковних і скільки регіональних. Так, у 2021 році ми мали 34 святкових днів, які крім офіційних державних і релігійних свят, що збігалися із вихідними і святковими, були перенесені на інший день. Отже, у 2021 році українці відпочивали згідно ст. 73 КЗпП і перенесення свят згідно ст. 67 КЗпП мали такі “довгі” святкові дні: 1 пo 03 січня Новий рік (разом 3); з 07 пo 10 січня Різдво (разoм 4); з 06 пo 08 березня 8 березня (рaзом 3); з 01 пo 04 травня Першотравень та Великдень (разoм 4); з 08 пo 10 травня День Перемоги (разoм 3); з 19 по 21 червня Трійця (разом 3); з 26 по 28 червня День Конституції (разом 3); з 21 пo 24 серпня День незалежності (разoм 4); з 14 пo 17 жовтня День захисника України (разoм 4); з 25 пo 27 грудня Різдво (разом 3). У 2022 році святкові дні у зв’язку зі збiгом державного свята з вихідним призводять до перенесень: вихідний 1 січня, субота, Новий рік переноситься на пoнеділок 3 січня; вихідний 24 квітня, неділя, Великдень пeреноситься на понеділок 25 квітня; вихідний 1 травня, неділя пeреноситься на понеділок 2 травня; вихідний 12 червня, неділя, Трійця пeреноситься на понеділок 13 червня; вихідний 25 грудня, неділя, Різдво переноситься на понеділок 26 грудня. З урахуванням цих перенесень маємо такі “довгі” святкові дні у 2022 році: з 01 по 03 січня 2022 Новий рік (разом 3); з 07 по 09 січня 2022 Різдво (разом 3); з 05 по 08 березня 2022 8 березня (разом 4); з 23 по 25 квітня Великдень (разом 3); з 30 квітня по 02 травня Першотравень (разом 3); з 07 по 09 травня День Перемоги (разом 3); з 11 по 13 червня Трійця (разом 3); з 25 по 28 червня День Конституції (разом 4); з 14 по 16 жовтня День захисника України (разом 3); з 24 пo 26 грудня Різдво (разом 3). Тобто, 32 святкових і вихідних дня. Це понад місяць ми з вами будемо додатково відпочивати і святкувати, пити-гуляти (крім відпустки), набираючись нових сил для перемоги в навчанні і труді. Але життя не стоїть на місці. Хтось же мусить працювати, створювати матеріальні блага. Як писав російський поет і бард Михайло Ножкін: «…А в углу сидел Ванюша. Он молчал и только слушал, А потом сказал: «Друзья, Вот о чем подумал я: Всем бездельничать охота, Но работать должен кто-то? Должен кто-то в семь вставать, Всех кормить и одевать, Шить рубашки и штанишки, Суп варить, печатать книжки, В детский садик нас возить, Строить, рыть, пахать, косить? Кто-то должен – это ясно, Значит, только подрасту – Стану я рабочим классом Иль в колхозники пойду».

Слова з пісні не викидають. Лаконічно, влучно і щиро. А скільки святкують і відпочивають у країнах Європи і розвинутих світових держав? А ще не забувайте, що ми маємо 140 професійних свят і 18 церковних, канонічних, яких більшість ревниво притримуються. Часто траплялись мені такі випадки на роботі. -Хлопці, що це ви сидите і не працюєте?- запитував я своїх працівників у музеї-скансені. -Адже уже 10 годин. Ні дощу, ні вітру не має. Що сі стало? -Та ви що, Миколайович!- відповідали працівники. -Сьогодні ж свато. -Яке ж це свято? У календарі пишеться, що сьогодні робочий день,- намагався я їх розбудити. – Так сьогодні ж Усікновення глави Іоанна Предтечі. В церкві правиться. Не можна працювать. Ви що не знаєте? – То хіба праця є гріхом?- запитую у похилих працівників. -То ідіть в капличку і моліться, якщо ви такі набожні, а не сидіть і скидайтеся «на трьох». І не заставиш, і не примусиш, і не залякаєш.

Вони вийшли на роботу… У країнах ЄC питання робочого часу регулює Директива 2003/88 / ЄС або Директива про робочий час, яка встановлює граничні норми для всіх країн-членів: робочий тиждень, що не перевищує 48 год., і щорічна оплачувана відпустка тривалістю не менше 20 днів. Ці мінімальні вимоги реалізовані в Україні. Окрім того, в кожній країні законодавство встановлює ряд офіційних святкових днів, які є вихідними. Не скрізь вони оплачуються роботодавцем, але загальна фактична кількість неробочих святкових днів (від 7 в Греції до 15 в Словаччині) в середньому навіть перевищує український показник. В Німеччині є вісім вихідних свят, які відзначають в усіх 16 федеральних землях. Дев’ять свят регулюються спільно всіма федеральними країнами. Дні напередодні Різдва та Нового року, в свою чергу, є нормальними робочими днями. У Німеччині немає практики переносу вихідних, якщо свято випадає в суботу чи неділю. У Франції 11 офіційних святкових днів – правда, оплачувати роботодавці зобов’язані лише один із них, 1 травня; решта є оплачуваними вихідними там, де про це з роботодавцями домовилися профспілки. Трудове законодавство Франції не дозволяє перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого, у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем. В Іспанії також у кожному автономному регіоні свій конкретний набір святкових днів. Кількість їх не повинно перевищувати 14. Не більше дев’яти дат з цих 14 встановлює для регіону центральний уряд, не менше двох днів повинні бути вибрані місцевою владою. У Польщі після 1989 р. Сейм не наважився відбирати у населення травневі вихідні, тому свято просто перейменували з «Дня всесвітньої солідарності трудящих» у «Державне свято». До того ж, на 3 травня призначили ще одне свято – річницю прийняття конституції 1791 р. У результаті польські трудящі, як і українські, і західноєвропейські, отримали фактично додаткові травневі канікули: нормою є перенесення робочих днів у травні, та й у зимовий сезон теж. Коли офіційне свято в Польщі припадає на неділю, то додатковий вихідний не додається. Але часто поляки беруть додатковий вихідний за свій рахунок. Словаччина, ще одна сусідня з Україною країна, що входить в ЄС, має 15 офіційних свят плюс щорічна відпустка тривалістю 4 тижні. І це один з найбільших показників у Європі. Крім того, особливого розподілу між державними і церковними святами тут немає. Попри те, що в країні є так багато вихідних днів, – їх не переносять. Проте словаки спокійно можуть взяти собі відпустку чи відгул поміж вихідними днями, як це практикують і в інших країнах. Лідером за кількістю свят вважається Камбоджа. У цій азійській країні працівники отримують додаткових 27 днів вихідних у рік, пов’язаних із державними і релігійними святами. Менше всіх у норвежців – тільки 2 дні. А в Японії на законодавчому рівні взагалі не передбачена можливість надання працівникам вихідних у зв’язку з державними святами. Якщо порівнювати з європейськими країнами, то США відрізняються від Європи. Європа в значній мірі занадто «соціалістична», з великою кількістю вихідних і свят. США в цьому плані набагато жорсткіші, і в плані кількості вихідних, і за кількістю днів щорічної відпустки, на яку може претендувати людина. Ось так. А «Україна – в огні», яка 8 років воює із знахабнілим московським агресором. Валовий внутрішній продукт у нас зростає ледь на 3 відсотки. Тоді коли в Польщі – на 10%! Тому пора вийти з ейфорії «…всьо будет харашо, когда ми гуляєм!..». Отже, прийняття проєкту закону щодо законодавчої заборони перенесення робочих днів є не тільки актуальним, а й необхідним! Світова статистика доводить, що важливіше не те, скільки люди працюють, а те, як вони це роблять. Таким чином, коли Україна знаходиться в стані війни, коли ворог уже дихає, мов «змій-горинич» нам прямо в обличчя, ми повинні працювати на благо не тільки родини, а й України. А Оборонпром, взагалі, має гудіти у три зміни! Тоді ми не будемо ходити по Європі з протягнутою рукою і просити летальну зброю, а самі її виробляти стільки, що й експортуватимемо за кордон. Бо світовий закон: «Хочеш миру – готуйся до війни!» -ще ніхто не відміняв. А щоб мати потужну сучасну зброю, потрібно мати й потужну модернізовану економіку. Як писав засновник політекономії в Англії Уїльям Петті ще у ХУ11 столітті: «Праця – батько багатства, а земля – його мати». Бо тільки в праці – краса людини.

Олександр Середюк

MIXADVERT