Для кого зачищають Харків, або На порозі українського фашизму

Сьогодні відсторонили від влади Айну Тимчук, племінницю Ігоря Коломойського, яка до недавнього обіймала посаду голови Харківської ОДА.

Кабмін погодив відставку Айни Тимчук

Більшість політичних спостерігачів погодяться з таким рішенням Офісу Президента: мовляв, Зеленський бореться з олігархами, ну і правильно.

Тільки проблема в тому, що Тимчук призначав все той же Офіс Президента. За конституцією і за фактом. Без узгодження з кабміном і парламентом. А на момент свого призначення Айна вже була племінницею Коломойського, непогано контактувала з «дніпропетровськими» і мала контакти в Києві, з тим же Тищенко. В іншому випадку її б не закликали керувати прикордонним з Росією регіоном України.

Тому всі розмови про боротьбу з олігархами, корупціонерами та іншою шушваллю – безглузді.

Технології

Більш виразно ситуація проглядається в інституціональному контексті, якщо до того ж ми спробуємо вибудувати системну послідовність в українській політиці.

Отже, спека-липень. Харків’янин Арсен Аваков, будучи всемогутнім міністром внутрішніх справ, єдиною людиною, яка утрималася з часів Революції Гідності, йде у відставку.

Після відставки Авакова влада грає проти Терехова

Ми припускали, що він збирається балотуватися в мери Харкова. Помилилися. Нікуди він не йде. І не збирається. Не тому, що не хоче, а тому, що перестав виконувати роль інституційного безперебойника для Зеленського і його команди: мавр зробив свою справу, загнавши патріотичний табір України на політичні маргіналії, мавр має піти. Формальна, парламентська опозиція знищена, державні інститути зруйновані, шлях до вічного «зеленому» правлінню беззастережно відкритий.

Можливо, Аваков не хоче асоціюватися з людиною, яка розганяє протестувальників і новий майдан. А, можливо, він вже не в змозі стримувати угруповання «95 квартал». Хлопці з Кривого Рогу занадто відверто демонструють свої наміри збудувати фашистський режим з національним колоритом. На першому етапі.

Отже.

На початку «зачистили» парламент, зацементували монобільшість, де факто знищили Конституційний і Верховний суди. Україна втратила законодавчу інфраструктуру та судову систему.

Паралельно перезавантажили кабмін, прибрали напівнезалежного Гончарука, поставили якогось Шмигаля; про існування останнього не знає відсотків 80 населення. Всі рішення приймаються на Банковій, там же підписуються документи. Грушевського немає. Тут також все зачищено.

Потім державну владу передали РНБО. Замість аналітичної та консультаційної структури ми побачили радянського монстра, що сконцентрував у собі повноваження Ради, Кабміну, Верховного і Конституційного судів. Плюс, природно, Генпрокуратури. Таке собі Політбюро ЦК, тільки не КПРС чи КПУ, а «Слуг народу». Але суть фашизації української влади від цього не змінюється.

Так, була ще пара мікропроцесів, на прикладі яких відпрацьовували дві різні технології.

  • Перша технологія – вибори у 87 окрузі, де сумнівну перемогу здобув силач Василь Верестюк. Нам же продемонстрували, як надалі будуть проходити українські вибори: можеш голосувати, можеш не протестувати, але поставлять тільки того кандидата, якого призначить зекоманда. Епоха тотальної електоральної демократії в Україні закінчилася.
  • Друга технологія – зачистка партії «Голос». В подальшому всі політичні організації розколють за ленінським принципом. Незгодних будь-якими методами виштовхнуть з політики. Звичайно, порушення кримінальних справ, посадки та інформаційні переслідування. Вам же обіцяли, а ви не послухали.

«Ручних» залишать, як Кіру Рудик. Їх головне завдання – імітувати демократію. Якщо вийде. Якщо не вийде – плювати, на відпрацьований матеріал ніхто звертати увагу не стане.

Перспективи

Ну так от, повернемося до тихого і жаркого липня 2021 року. Події пішли швидше, прямо як по залізному катку політичної реакції. Аваков йде. СН і Великого Зе нічого не стримує, ніяких зобов’язань і домовленостей ВЖЕ не існує. Відповідно, після пробної зачистки округу і партії, настає черга області.

Арешт членів Національного Корпусу

Для початку прибирають вулицю – «Національний Корпус», в тому числі хлопців, які воювали в лавах Національної гвардії; їх оголошують бандитами, мафіозі, труять по всіх інформаційних каналах. У кращих фсб-традиціях і роспропаганди. Природно, закривають в СІЗО. Поки на 60 днів.

Далі знімають губернатора Тимчук, про що було сказано вище, а секретаря Харківської міськради Ігоря Терехова шантажують відкриттям карних справ. Ми його не захищаємо. Проблема в методах і цілях «зелених». А вони такі, що якщо Харків «зачистять», тоді на виборах мера перемагає сепаратист і російський нацист Михайло Добкін. На стороні якого не просто виступає Офіс Президента, він скрупульозно працює на його перемогу, технологічно «вбиваючи» Терехова.

Заради чого? Питання.

Якщо наша гіпотеза вірна і мова йде про випробування третьої, регіональної технології, виходить наступне.

  • По-перше, Харків – прикордонне місто. Ставлячи туди Добкіна, влада демонструє, кого вона хоче бачити керівниками міст і районів, що знаходяться поблизу «поребрика».
  • По-друге, якщо на час викинути змінну війни, тоді виходить дуже навіть непогана модель місцевих виборів. Як і у випадку з парламентськими (загальнонаціональними) партіями. Тепер вибори можливі тільки із заздалегідь відомими результатами.
  • Але самі вибори перетворюються в технологічну формальність з призначення кураторів, читай намісників, Зе.
  • По-третє, повним ходом йде відпрацювання нової інформаційної політики. Не знаю, чи залишаться відосікі, інстаграмчикі та інші фанатські групповухи в фейсбуці, але поле новин перебудовують повним ходом. Спочатку прибрали журналістські розслідування. Кілерські програми поставили під зеконтроль. Пропускають тільки ті стрічки і ту публіцистику, які акуратно і точно розставляють правильні меседжі.

Мовчання ягнят

Якщо хто не помітив, то ніяких протестів не намічалося. Всі дружно мовчать. Мовчить Євросолідарність, хоча має більш ніж ґрунтовний привід волати про відверті репресії зевлади.

Мовчить «Батьківщина», яка набрала в рот води після того, як рейтинги пішли вгору. А навіщо сіпатися? Соціологія – доброякісна, а там і вибори, може бути, недалеко.

Решта теж мовчать: всіх політиків все влаштовує. Проблем немає.

Навіть мовчить ОПЗЖ і партія Мураєва. Ось хто повинен бігати по всіх каналах і розповідати про перемогу українського фашизму! Але вони теж мовчать. А чого? Бізнес не віднімають, доступ до інформаційних каналів є. А те, що Медведчука шрапнеллю зачепило – так то так, не навмисно. Він же не пам’ятник, не сяде.

А з Порошенком і Тимошенко Зеленський домовиться. Точніше кажучи, вже майже домовився. Гробове мовчання тому свідчення. Навіть якщо ПаП почне чинити опір, відкриють ще пару десятків кримінальних справ. Або дочку з сином посадять. Або там якихось Геращенко з Гончаренко, щоб менше базікали і не провокували на бунти мудрий український народ.

Нехай Гетьман краще зустрічається зі своїми західними друзями. Для Зеленського це вигідно, аби «п’ятий» у внутрішні справи не ліз.

Що ж стосується Тимошенко, то вона просто гроші візьме. Як в минулі рази. А якщо ні – пригадують і Дніпропетровськ, і газ, і Лазаренко з Кучмою.

Крім того, ми ж не знаємо, чи залишив Аваков сейф з документами. Ось буде смішно, якщо чемоданчик десь прихований! Так, про всяк випадок, заради власної безпеки.

Гаразд, а що далі?

Вічне зелене правління. Імітація виборів, централізація влади, державна цензура і тотальний влада полібюро під ТМ «РНБО». Мовчазне суспільство і загнивання так і не народженої українське політики.

Зсередини фашизм перемогти не можна.

Суспільство все ще думає, що влада – це про ковбасу. Ні. Влада – це про «назавжди». Ми на порозі українського фашизму. Без всякого національного забарвлення в перспективі.

MIXADVERT