Литва, Лукашенко і мігранти. Що слід робити Україні?

Спроба помститися Литві, спровокувавши міграційну кризу, добре демонструє як загальний стиль Лукашенка, так і те, хто використовує Білорусію для особливо брудних операцій

У Литві криза через мігрантів, які прибувають через Білорусь
У Литві криза через мігрантів, які прибувають через Білорусь

 

У наметовому таборі для мігрантів, недавно обладнаному на полігоні Руднинкай, сталися заворушення, формально — через невдоволення умовами утримання: погані харчування і вода. За фактом же це була спроба розгойдати ситуацію, і, скориставшись втратою контролю над табором, втекти, в розрахунку на просування далі в Європу. При цьому мігранти виявляли добру політичну підкованість і вимагали, аби “Євросоюз побачив”, що вони живуть в таборі “наче худоба”.

Звичайно, життя в таборі для біженців не райське, і з цим важко сперечатися, а хто не вірить — може сам спробувати. Але ж ніхто і не гарантував його мешканцям п’ятизірковий готель.

Пожвавилася в Литві і російська п’ята колона, почавши вже пряму розкачку ситуації. Місцевих жителів в різних частинах Литви залякують тим, що поруч із їх селищами будуть розміщені нові табори мігрантів, намагаючись викликати цим спонтанні протести. Сценарій — той самий, що і в історії з ізолятором для хворих на ковід на зорі епідемії в Україні. Завдання — розгойдати ситуацію в Литві, члені НАТО та ЄС, причому про кінцеві цілі цього розгойдування в Росії говорять відверто.

Андрій Стариков, російський політолог, керівник інформаційного агентства Baltnews:

Це паніка, істерика, спроба зробити щось. Ці кроки не дають реального результату, як прохання про допомогу у ЄС, у сусідів обмотати прикордоння колючим дротом. Як крики про те, що потрібно збільшувати бюджети МВС і прикордонної служби, вкидати гроші, вкидати ресурси, людей, аби щось з цим робити, але ситуацію це не змінює і не змінить. Тому тиск з боку литовського суспільства на владу буде все сильнішим, дії литовської влади далі будуть все більш істеричні, нелогічні, непослідовні і панікерські.

Не виключаю, що дійсно все це призведе до дуже серйозної політичної, я думаю, парламентської кризи, може бути, з відходом у відставку міністерств, падінням уряду. Не виключені і внутрішні потрясіння, тому що біженці зараз дуже примхлива публіка. Приїжджаючи в Литву, вони думають, що потрапляють у європейську країну, але це не так. Литва — це не Німеччина, не Франція, бідніші.

Перекладаючи на загальнозрозумілу мову, Кремль робить ставку на повтор сценаріїв 1940 року, коли три країни Балтії були поглинені під прикриттям “народних протестів проти антинародних режимів”. Зрозуміло, що міграційна криза — лише перша, початкова частина цієї операції. П’яту колону в країнах Балтії готували десятиліттями, саме для цієї мети. Деталі, зрозуміло, будуть варіюватися — так, якщо в Україні гаслом капітулянтів були і залишаються “просто перестати стріляти” і “подивитися в очі Путіну”, то литовцям запропонують “просто перестати санкціонувати Білорусію” і “подивитися в очі Лукашенка”.

При цьому Кремль, намагаючись, принаймні формально, уникнути звинувачень в тероризмі, всю найбруднішу роботу залишає білоруським спецслужбам і білоруському МЗС.

Передбачаючи спроби поправити мене: мовляв, правильно писати не “Білорусія”, а “Білорусь”, відповідаю: Білоруссю нинішня Білорусія стане тоді, коли звільниться від внутрішнього окупаційного режиму Лукашенка. До цього мінська влада, спецслужби, держоргани відносяться саме і тільки до держави, яка називається “Білорусія”. Приклад, щоб було зрозуміліше: Чехія під нацистською окупацією управлялася окупантами не як “Чехія”, а як “протекторат Богемія і Моравія”.

Біженці: скільки їх і хто вони

Iraqi Airways, задовольняючи ажіотажний попит на квитки, на додаток до рейсів з Багдада до Мінська, відкрила туди рейси також з Басри, Ербіля і Сулейманії. Попит породжений тим, що білоруський транзит на сьогоднішній день — найвигідніший за витратами, короткий і безпечний маршрут до Європи.

В даний час в Литві накопичилося вже близько чотирьох тисяч мігрантів, а до кінця року МВС Литви прогнозує десять тисяч. Але і цей прогноз виглядає скромно — в тому, зрозуміло, випадку, якщо не вжити негайних і дієвих заходів для зупинки цього потоку.

Природно, що всі місця для прийому біженців в маленькій Литві миттєво виявилися переповнені. І нових біженців довелося селити вже в наметах — що, з урахуванням литовського клімату, міра суто тимчасова. Максимум до жовтня-листопада їх доведеться кудись відселяти або висилати. Краще, звичайно, висилати — але куди?

На відео з Руднинкая видно, що не менш ніж 80% біженців — молоді чоловіки, а жінки і діти там в явній меншості, скоріше для створення фону і, при необхідності, для демонстрації страждань, а то і смертей від поганого поводження. Вислати біженців важко, оскільки тут працює звичайна в таких випадках тактика: вони знищують свій паспорт і не повідомляють про країну, звідки прибули, або повідомляють свідомо невірні відомості, які найчастіше неможливо перевірити. Розрахунок робиться на те, що, після кількох безуспішних спроб їх вислати, влада приймаючої країни плюне на цю справу, і дасть їм вид на проживання. Це зазвичай спрацьовує, якщо тільки біженців не надто багато.

І, нарешті, головне питання: ким вони були на батьківщині і від чого біжать. Тут починаються складнощі. На перший погляд, більшість з них — чисто економічні біженці, на яких, до слова, європейське право на притулок не поширюється. Про політичних біженців зараз не йдеться взагалі. Справжніх політичних біженців ніколи не буває так багато, а ще далеко не всі вони білі і пухнасті. Серед них трапляється дуже специфічна публіка, легалізація якої здатна стати джерелом чималих проблем. При цьому, за кількістю проблемних для приймаючої сторони біженців, що політичних, що економічних, ісламські країни утримують тверде перше місце.

Масовий потік біженців, що виник на рівному місці, без видимих потрясінь в країні походження, може означати тільки одне — це економічний потік, який побачив зручну лазівку. Але в даному випадку все йде ще гірше, оскільки лазівка сконструйована штучно, білоруськими спецслужбами, що тісно взаємодіють з російськими. Біженці, вийшовши з літака, не розбігаються хто куди, пробираючись до кордону з Литвою, а, організовано, у супроводі працівників білоруських спецслужб, доставляються до кордону, де передаються білоруським прикордонникам і отримують інструкції по його подоланню. Це означає, що економічні біженці тут теж лише прикриття. “Білоруський потік” насичений членами різних екстремістських організацій, завдання яких — проникнути в ЄС і закріпитися там з метою його дестабілізації в подальшому. Іншими словами, за колгоспною батьковою помстою ховається серйозна і довгострокова операція Кремля. При цьому все тільки починається, і на підході ще одне джерело результату біженців — дестабілізований Афганістан. А значить, реакція литовської влади і влади ЄС тут можлива тільки спільна і тільки одна: жорстка герметизація кордону.

Чи можна відгородитися від Білорусії

Технічно — так. Дорого, правда, і неконвенційно, але реально: добре замінована смуга перешкод зупинить будь-який потік біженців. По суті, це і є єдиний спосіб повернути контроль над ситуацією, який Литвою в даний час втрачено. Ніякі переговори з Мінськом проблему не вирішать, а лише перетворять її в постійний інструмент шантажу.

Але для побудови по-справжньому захищеного кордону потрібен час, гроші і жорстка політична воля. Остання — особливо необхідна, оскільки першою відповіддю Білорусії і Росії стануть фото трупів жінок і дітей, які загинули на литовських прикордонних загородженнях. Будь-які ж загородження, що не призводять при впертих спробах їх подолання до летального результату, будуть, на жаль, неефективні. У тому, що білоруські спецслужби будуть діяти саме так, свідомо завозячи в країну жінок і дітей і женучи їх на забій заради демонстрації антигуманности ЄС, немає ні найменших сумнівів. І до цього слід бути готовими заздалегідь.

Більш того, щось подібне почало відбуватися вже зараз. Варто було литовським прикордонникам всього лише посилити контроль на кордоні, ускладнивши проникнення мігрантів з Іраку, як у лукашенківських ЗМІ з’явилася така інформація:

Термінова новина! Перша жертва звірств литовців на кордоні!

Сьогодні вночі, після сигналу місцевих жителів, білоруські прикордонники виявили побитого до напівсмерті іракця. Він фактично переповз контрольно-слідову смугу з боку Литви. Людина померла на руках у наших прикордонників. На тілі жертви — сліди жорстоких побоїв! На місці працюють слідчі. Подробиці незабаром.

Можна не сумніватися, що це лише перша проба. Чим ефективніше стане контроль на кордоні з Литвою, тим більше мігрантів вб’ють білоруські спецслужби для демонстрації їх трупів і “європейського звірства”. Кожна з цих історій буде миттєво підхоплена проросійськими зливними бачками по всьому ЄС, вони будуть йти безперервним конвеєром, і цьому інформаційному тиску владі ЄС і Литви доведеться протистояти.

Так ось, політичної волі, достатньої для такого протистояння, в ЄС поки не спостерігається. В даний час мова йде всього лише про будівництво вздовж усього кордону огорожі зі сталевої сітки, яка долається без особливих проблем. Але навіть такий паркан — дуже дороге спорудження. Він не по кишені самій лише Литві, а по-справжньому дієві загородження на кордоні не по кишені їй тим більше. Міграційну дірку доведеться затикати силами всього ЄС, можливо, із залученням до охорони кордону і сил НАТО. Це не можна організувати ні за день, ні за місяць, і потік нелегальних мігрантів, які проникли в Литву, буде рости. Їх потрібно буде розміщувати — і їх кудись треба буде потім подіти. Це означає, що питання про їх висилку в країну результату або в Білорусію стане ще однією проблемою, яку ЄС терміново доведеться вирішувати. А якщо терміново, то, значить, теж вельми жорстко, оскільки м’яко, швидко і ефективно, на жаль, не вийде.

Нарешті, припустимо, що литовсько-білоруський кордон став непрохідним з литовського боку. Як підуть мігранти? Дивимося на карту і бачимо: вони підуть через Україну. Це, звичайно, складніше, але теж цілком реально. Особливо, зважаючи на те, що агенти Лукашенка і МГБ РБ в Україні сьогодні відчувають себе досить вільно. Трагічна загибель Віталія Шишова — явне тому підтвердження.

І тут виникає питання вже для України, причому питання це назріло і перезріло: зміцнення кордону з Білоруссю і вилов білоруської агентури. Ця проблема тягне за собою іншу: як відрізнити агента МДБ РБ від агента СЗР або ФСБ РФ? А якщо оголошувати полювання на всіх відразу, то з якої установи слід почати, і чи вистачить для цього вільних ресурсів, не задіяних у міжвідомчій боротьбі за контроль над тілом судді Чауса.

Втім, Чаус — це вже інша історія.

MIXADVERT

ютос