Візит Блінкена засвідчив, що США готові активно взятися за врегулювання на Донбасі.

Візит держсекретаря США Ентоні Блінкена не зрушив з місця питання надання Україні американської летальної зброї, а також не прискорив врегулювання ситуації на Сході – Київ не зміг запропонувати американській стороні своє бачення врегулювання ситуації і фактично пристав на запропоновані Німеччиною і Францією т.зв. «мирні кластери», що містять ознаки капітуляції.

Зазначу, що предметом переговорів Ентоні Блінкена з українськими високопосадовцями були дві ключові теми – безпека і корупція.

В аспекті безпеки США висловили підтримку державної цілісності і суверенітету України та підтримали вступ країни до НАТО. Позиція Вашингтону стосовно членства України в Альянсі, залишається незмінною з Будапештського саміту 2008 року. Водночас,  зазначу, що незмінною є і позиція європейських партнерів України, зокрема Франції та Німеччини, які блокують цей процес. Тож перспективи членства України в НАТО після візиту Блінкена, так і залишилися на рівні побажань.

Не зрушило суттєво з місця і питання ймовірного надання Україні американської летальної зброї.

Українська сторона заявила, що хотіла б отримати від США системи ППО та новітні засоби контрбатарейної боротьби. Сполучені Штати пообіцяли розглянути прохання Києва, але без конкретики. Це свідчить про слабку мотивацію України. Справа в тому, що зброю дають країні, яка готова її використати за призначенням. У даному випадку – застосувати для звільнення  окупованих територій Донбасу. Наприклад, у війні за Нагірний Карабах, Ізраїль надавав летальну зброю Азербайджану і зробив це швидко, бо у Тель-Авіві чудово розуміли, що зброя буде використана за призначенням. Якщо ж Київ регулярно заявляє лише про дипломатичний характер подолання конфлікту, наші партнери не поспішатимуть надавати Україні летальну зброю.

Одним з головних проблемних питань є розбіжності в даних щодо концентрації військ агресора біля кордонів з Україною: Пентагон називає цифру 80 тисяч, в той час, як Головне управління розвідки Міноборони – 110 тисяч російських військовослужбовців. На мою думку, ці розбіжності свідчать про некомпетентність українських розвідувальних органів.

 

Крім того, зазначив, що Ентоні Блінкен чітко підкреслив, що імовірна зустріч президента Володимира Зеленського з Владіміром Путіним, відбудеться лише після зустрічі президента США Джо Байдена з Путіним. Вважаю це чітким сигналом, що Сполучені Штати готові активно взятися за врегулювання ситуації на Сході України.

На цьому тлі незрозумілою є заява глави МЗС Дмитра Кулеби, який зазначив, що ми довели американцям наше бачення ситуації, але у нас відсутній новий конкретний український план щодо врегулювання конфлікту. Тобто, не зовсім зрозуміло, про що ми будемо просити США, щоб вони вирішували долю України в переговорах із Кремлем. Таким чином, Київ не зміг запропонувати свого бачення врегулювання ситуації і фактично пристав на запропоновані Німеччиною і Францією т.зв. «мирні кластери». І тут некоректно казати про спільну розробку з партнерами зі США та G7 нової стратегії щодо мирного врегулювання ситуації на Сході, адже Німеччина і Франція також входять до G7 і є ключовими гравцями цього об’єднання.

Таким чином я досить скептично оцінюю підсумки візиту Ентоні Блінкена в Україну: перспективи вступу країни до НАТО є туманними, а надання Україні летальної зброї лише буде розглядатися США. Переконаний, що підтримка України на рівні декларацій незмінна, але водночас хотілося б чіткого розуміння, що ми працюємо у фарватері, а Сполучені Штати є стратегічним партнером.

Окремо хотілося б зупинитися на позиції офіційного Києва щодо НАТО. На мою думку, українські дипломати чітко заявили Ентоні Блінкену про бажання вступити до Альянсу, але повністю проігнорували тему стратегічного партнерства України зі США.

У світі існують так звані «Програми стратегічного партнерства». Тобто, країни напряму укладають договори зі Сполученими Штатами, як це робить Ізраїль, Єгипет, Японія, оминаючи НАТО. США надають підтримку цим країнам – там йдеться про колосальні суми, які скеровуються передусім на переозброєння армії. Якщо вже до нас приїхав держсекретар США Ентоні Блінкен, Україна під час переговорів мала піднімати не питання членства в Альянсі, а передусім стратегічного партнерства України зі США. Тобто, укладення прямого двостороннього договору, що дає гарантії військово-технічної допомоги.

В аспекті боротьби з корупцією зазначу, що Ентоні Блінкен під час візиту висловив незадоволення новими кадровими призначеннями у НАК «Нафтогаз України». Так, держсекретар США заявив, що ситуація довкола НАК – це тривожний сигнал, який ставить під сумнів міжнародний авторитет України. Вашингтон чітко дав зрозуміти, що Київ має повернутися до корпоративних моделей управління «Нафтогазом», а це фактично контроль з боку Заходу за українськими державними монополіями. Тобто, Захід прагне бачити своїх людей на чолі державних компаній. Насправді, йдеться не про прозорий характер кадрових рішень, а про контроль Заходу за виділенням бюджетних коштів, тобто фактично про «дерибан грошей». І нарешті, Блінкен заявив, що в Україні фактично відсутня боротьба з корупцією, відбувається лише її імітація. При цьому держсекретар дав зрозуміти, що ставить питання боротьби з корупцією на одні «терези» з питаннями безпеки.

Нагадаю, 5-6 травня Україну з офіційним візитом відвідав Державний секретар США Ентоні Блінкен. Його супроводжувала заступник держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за підсумками зустрічі з американським високопосадовцем заявив, що зміцнення співпраці України та США є внеском у безпеку й успіх обох держав, а також євроатлантичного простору.

Ентоні Блінкен назвав продуктивною зустріч з президентом Володимиром Зеленським. За його словами, США «сповнені рішучості перед обличчям російської агресії» і готові підтримати проведення реформ в Україні.

ВУ свою чергу Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з Блінкеном назвав нинішній рік «фундаментальним» у відносинах двох країн.

MIXADVERT

ютос