Німці багато що зрозуміли лише через 30 років після возз’єднання

Якими радикальними були зміни для німців, ми починаємо усвідомлювати лише зараз, через 30 років після возз’єднання Німеччини. І цей досвід нині дуже важливий, вважає Лінда Фіреке.

3 жовтня 2020 року німецькій єдності виповнюється 30 років 3 жовтня 2020 року німецькій єдності виповнюється 30 років

Уявіть собі, що все Ваше життя змінилося з дня на день. У Вас більше немає роботи. Ваша кваліфікація нікому не потрібна. Цінності раптом стали іншими. Друзі поїхали, адже там, де вони жили, більше немає робочих місць та перспективи. Ваша мережа соціальних контактів зруйнувалася.

Цими днями я часто ставлю собі запитання, як би на мене вплинули такі зміни? Моєму батькові було 37 років, коли 3 жовтня 1990 року відбулося возз’єднання Німеччини. До цього він був фізиком і працював та сталеливарному підприємстві у колишній НДР. Після – так ніколи більше й не зміг знайти роботу, котра йому підходила б.

У кожній родині зі Східної Німеччини є схожа історія

Я вважаю, що ми лише зараз починаємо по-справжньому усвідомлювати, якими радикальними були зміни після возз’єднання країни для людей зі Східної Німеччини. У кожній родині зі сходу країни є історії про те, як чоловіки та жінки залишилися без роботи, були вимушені багато разів перевчатися, аби здобути необхідну кваліфікацію, їхати на захід Німеччини, аби знайти там роботу. Або ж про те, як вони залишилися без роботи і заливали порожнечу алкоголем. А також історії про нас – дітей, які дорослішали в системі, в якій наші батьки не мали жодних соціальних зв’язків та не могли нам нічим допомогти.

Оглядачка DW Лінда Фіреке Оглядачка DW Лінда Фіреке

Після возз’єднання Німеччини народжуваність на сході країни впала на 50 відсотків. Це число, яке мене завжди шокує. Такого не було ані після Першої, ані після Другої світової війни. І незважаючи на це, політики довгий час робили вигляд, що це – лише питання часу, що відмінності між сходом і заходом Німеччини незабаром зникнуть. Але вони не зникають – попри 1,6 трильйона євро державної допомоги, витрачених на розвиток східних земель Німеччини.

Досі, дивлячись на цифри, можна бачити, де схід, а де захід. Жителі східних земель Німеччини досі заробляють на 17 відсотків менше, ніж у західних. Моя мати 43 роки працює вчителькою. Але її пенсія буде значною меншою за пенсію її колег на заході Німеччини. Я вважаю, що це несправедливо. У тому числі й для мого покоління яке з цієї причини може розраховувати на меншу фінансову підтримку з боку батьків.

Майже немає східних німців на керівних посадах

Приголомшливими я вважаю і ці цифри: східних німців майже немає на керівних посадах. Лише 1,7 відсотка топових позиції у Німеччині обіймають німці з колишньої НДР. Судді, ректори, держсекретарі – на всіх посадах, де ухвалюються рішення, немає східних німців. І навіть на сході країни після 30 років з часу возз’єднання Німеччини більшість керівних посад обійнята західними німцями. Те, що мало стати тимчасовим рішенням, аби замінити функціонерів з колишньої НДР, перетворилося на постійну практику. На сході Німеччини домінує еліта західних німців. І це відчуття, з яким живе багато німців на сході країни, підкріплене конкретними цифрами.

Читайте також: У Німеччині підбивають підсумки 30 років возз’єднання

Навіть той позитивний досвід, який є у східних німців з колишньої НДР, майже не цінується чи просто не знайомий західним німцям. Приміром, моя мати завжди працювала, так само, як і всі інші жінки в колишній НДР, яких я знаю. Мати дітей і водночас працювати – самореалізовуватися – для мене це щось саме собою зрозуміле. У моїх подруг із заходу Німеччини немає такого прикладу. Але коли на початку цього року відзначали 100 років жіночого виборчого права, приклади емансипованих жінок із НДР залишилися майже непоміченими.

Досвід східних німців може знадобитися

Лише за 30 років після возз’єднання Німеччини результати виборів змушують нас уважніше придивитися до досвіду східних німців. Адже вони й голосують по-іншому. Тут правопопулістська партія “Альтернатива для Німеччини” (АдН) удвічі сильніша, ніж на заході Німеччини. Я не з тих, хто вважає, що расизм та дискримінація можуть мати виправдання. Але не можна заперечувати, що багато хто на сході країни не почувається частиною суспільства.

Якщо ми не хочемо, аби в собі закрилися цілі регіони, ми маємо протидіяти цій тенденції – розвивати інфраструктуру, вирівняти, нарешті, зарплати на сході та заході країни, запровадити квоту для східних німців на керівних посадах на підприємствах та зміцнювати соціальні контакти.

Читайте також: Нове життя Берлінського муру

А ще мені б хотілося, аби захід Німеччини виявляв справжній інтерес до сходу, до його досвіду, переламних моментів, історій людей після возз’єднання та їхніх нинішніх почуттів.

А для мого покоління? Я народилася 1982 року та належу до третього покоління східних німців. Ми – діти епохи змін. І якщо ми чогось навчилися, то того, що будь-яка система недовговічна, що постійно необхідно змінюватися та нікого не залишати за бортом. Це можна назвати здатністю до трансформацій, які і сьогодні, коли ми живемо в часи цифрових змін, так само важлива. Ми зараз в ідеальному віці, аби нести відповідальність. Коли можна починати?

MIXADVERT

цікаве