Геральдичне свято в Миргороді під знаком Кропивницького

 

Така подія в Миргороді проходила вперше. Місто приймало гостей ентузіастів геральдики з усієї України. На жаль, через карантин початок  ХХХV зльоту геральдистів України довелося на цілий місяць відтермінувати. Але це не вплинуло на якість проведення свята. Лише карантинні перипетії зменшили кількість учасників ювілейного зльоту мало не в двічі.

Насичена програма ювілейного зльоту  в Миргороді вперше почалася з підняття прапору зльоту. Цю почесну місію доручили автору ідеї та організатору самого першого зльоту українських геральдистів голові Української геральдичної колегії кропивничанинну Анатолію Авдєєву. . Саме він на світанку української незалежності вперше провів такий зліт у вересні 1992 року, в тоді ще Кіровограді.  Традиція започаткована в Кропивницькому та висвячена Українською автокефальною  православною церквою прижилася, і з Божого благословення продовжує існувати.

Після урочистого підняття прапора всі учасники зльоту рушили до пам’ятника нашого славного земляка Миколи Васильовича Гоголя.  А там їх спіткала дивина. Після скандування прізвища: «Гоголь! Гоголь! Гоголь!…» відбулося справжнє диво. До них з’явився сам Гоголь в особі двійника та краєзнавця Миколи Івановича Кисличенка. Після фотографування на пам’ять Миколу  Гоголя урочисто прийняли до лав геральдистів України та вручили нагрудний знак зльоту. Вдячний новачок геральдичного кола провів захоплюючу екскурсію алеєю гоголівських героїв та територією курорту Миргород. Розповів багато цікавих історій та бувальщин з життя сучасного міста-курорта та його історії.

На завершення екскурсії, крім фотографування біля пам’ятника засновника курорту генерала Івана Зубковського, який за професією був військовим лікарем, були відвідини кювету з мінеральною водою. Там, як і годиться під час карантину, учасникам зльоту поміряли температуру та почастували мінеральною водою.

Другий день розпочався відвідинами миргородської станції юних техніків. Екскурсія по цьому чудовому спортивно-технічному закладу завершилася водним походом геральдистів на байдарках по річці Хорол. Після більше ніж двох годин «перебування та греблі на галерах»  учасники зльоту кинули якір на березі біля «Козацького стану»  сучасного Миргородського козацького полку. Родзинкою зустрічі з козаками було не лише проведення стрілецької геральдіади.  Серед учасників зльоту був давній знайомий миргородського отамана Миколи Коваленка полковник Українського козацтва Анатолій Авдєєв.

Змагання геральдистів завершилося нагородженням учасників змагання медалями, козаків-господарів грамотами та частування козацькою юшкою і кулішем. А вечорами  були своєрідні геральдичні вечорниці, де продовжувалося спілкування учасників зльоту з обміном геральдичними колекційними матеріалами, цікавими розповідями та обміном планами на майбутнє.

Цього разу до Миргорода завітали гості з Кропивницького, Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Хмельницького, Одеси, Южного. І цим складом наступного дня всім гуртом вони вчинили вперше справжню геральдичну подію.  Завітавши до села Дібрівка, де їх урочисто зустріли хлібом-сіллю, вручили сільському голові герб та прапор села, геральдичні реєстрові грамоти. Все це було розроблене організатором зльоту, президентом Волино-подільської геральдичної колегії Володимиром Джунем.

А далі була цікава екскурсія до музею кінного заводу №62, відвідини кінного заводу, катання верхи на конях. Після розтавання з рисаками-красенями, просто на свіжому повітрі під могутнім в’язом відбулася науково-практична конференція. На ній було прийнято рішення зустрітися по можливості восени, і як дозволить карантин провести наступну зустріч у Львові. Можливо назвати її форумом чи зустріччю друзів, через пандемію та певну невизначеність у термінах.

Цього ж суботнього дня відбулася товариська вечеря учасників зльоту. Вона супроводжувалася іграми-вікторинами, гумористичними міні-виставами. Саме в них показали свій акторський хист учасники зльоту. Трохи сумували за друзями, які в останні роки відійшли в інші світи, але залишили по собі яскравий геральдичний слід. Згадували перші зльоти, вдивляючись у вже історичні світлини, згадували різні події на зльотах та поза ними.

Свято геральдики, здається, лише на певний час залишило Миргород. Гостей Миргорода запрошували повторити геральдичні відвідини міста-курорта в майбутньому. Ніхто не заперечував, бо всім дуже сподобалось.

MIXADVERT