МУТАНТИ

В університеті штату Мічіган наприкінці двадцятого століття вчені провели дуже цікавий і довготривалий еволюційний експеримент: вони дослідили питання, як мутують здорові бактерії під дією різних стресових ситуацій. Під стресовими ситуаціями мались на увазі шкідливі речовини, які призводили до загибелі дослідного штаму бактерій. Однак, помітили вчені, гинули не всі!

Через певну кількість поколінь цих бактерій виявлялося, що окремі екземпляри цього виду не тільки виживали, споживаючи отруту, а ще й активно додавали в популяції, тобто розмножувалися. Хоча розплатою за адаптацію і виживання ставало те, що бактерії накопичували в своїх ДНК значні порушення геному, тобто, активно мутували і вироджувались.

Та найбільшою несподіванкою для вчених стало те, що піддослідна початкова монокультура раптом почала розділятися на окремі популяції, які продовжували еволюціонувати окремо, не витісняючи одне одну. Більше того, мутанти, виявилися значно активнішими за своїх родичів, завдяки значно сильнішому метаболізму…

Я давно зрозумів для себе, що згідно принципу екстраполяції чи фрактальності, будь-які закономірності мікросистем продовжують працювати на макро рівні. І ось до чого привела мене думка.

Таке враження, що хтось проводить над людством своєрідний дослід, для чистоти експерименту розділивши людство по окремих пробірках із різними умовами виживання. Якщо це порівняння працює, то нам, українцям дісталися найважчі, найстресовіші умови виживання: війни, голодомори, соціальні пертурбації, що поставили весь народ у найскладніші умови. Не всі змогли пережити ці страшні випробовування. А ті, що пережили, отримали страшні наслідки.

Уже через пару поколінь ми бачимо народження в суспільстві тих самих Мутантів, про яких ішлося в біологічному експерименті. Те, що для їхніх нащадків було нестерпними нищівними умовами існування (втрата звичного способу життя, екологічного та інформаційного середовища, рідної культури, міцних родинних і етнічних зв”язків, тощо), те для більшості нащадків є нормою, в якій вони не просто виживають, а ще й активно розмножуються та ще й проявляють особливу ненажерливість.

Але, щоправда, тільки ті, яким вдалося максимально адаптуватись до жахливих умов, і мутувати – на генетичному, а відтак на соціальному рівні. І зробити звичним для себе те, що поколінню своїх прадідів здалося б повним божевіллям і пеклом. Але давайте по порядку про деякі ознаки мутації.

Мутантам уже не потрібне стійке природнє середовище. Вони здатні харчуватися напівсинтетичною їжею, наповненою харчовими добавками і стабілізаторами кольору і смаку, та ще й кайфувати від цього.

Мутанти живуть в такому отруйному інформаційному просторі, де практично не існує достовірної та об”єктивної інформації, натомість, панує суцільна брехня у вигляді реклами, піару та інших засобів маніпуляції свідомістю. Більше того, Мутанти процвітають і збагачуються, генеруючи або поширюючи таку інформацію.

Мутанти позбавлені духовності, моралі, співчуття, та й загалом всіх кращих людських рис, замінивши їх принципами матеріальної доцільності і розумової раціональності, капіталізувавши все і вся довкола себе. Бо саме високий метаболізм і жага споживання є основою всіх їхніх бажань і вчинків.

Мутанти або хизуються своєю владою і багатством, або сміються над своєю потворністю, над своєю тупістю, продажністю, аморальністю, ущербністю. Але сміються так, ніби це не має ніякого відношення до їх природи, а отже приймають у собі ознаки мутації, як нормальне явище, а не свідчення деградації. Але накопичення численних мутацій навіть на клітинному рівні веде до того, що клітини вже не можуть самовідтворюватися – і популяція врешті решт гине.

Але в період свого найактивнішого розвитку Мутанти збиваються у великі співтовариства і спільноти, створюючи свої ціннісні, орієнтаційні і навіть ідеологічні системи, продиктовані у першу чергу своїм неймовірним метаболізмом – тобто здатністю розщеплювати в собі складні органічні речовини, виділяючи активну енергію. В ролі активного ферменту на соціальному рівні допоміжним фактором для них стають гроші. Тобто, активність приносить їм гроші, а гроші посилюють їхню пасіонарність. Ця надмірна пасіонарність висотує енергію з інших кластерів здорового соціального організму, ведучи його до виснаження і передчасного згасання.

А тепер висновок. Якщо хтось там, хто стоїть над країнами і державами, спостерігає за перебігом цього експерименту – він, мабуть, задоволено потирає руки отримавши підтвердження цієї теорії на конкретному соціальному досвіді.

А ми, – відносно здорові, маленькі бактерії, лише здивовано озираємось довкола. Більшість із нас так і не може зрозуміти: чому добрих і розумних людей довкола стає все менше, а примітивних, агресивних, жадібних і безпринципних стає все більше?

Чому, всупереч основним інстинктам самозбереження і логіки, ми не пропагуємо здоровий спосіб життя, а смакуємо в своєму інфопросторі культ наживи, смерті та насильства, алкоголізму і сексуальних збочень?

Чому ми в ефірі не говоримо про нашу екологію, освіту, медицину, мораль, світогляд, майбутнє – а лише про війни наших політичних кланів?!

Чому взагалі ми допустили те, що наш інформаційний простір заселений якимись жахливими інфовірусами і патологічними чудовиськами, які пожирають наш час і енергію, але від яких ми вже навіть не захищаємось? Бо не маємо, ні сил, ні способів?

Не важливо, якого кольору штам бактерій-мутантів – зеленого, коричневого чи червоного – важливо, що загроза усій здоровій популяції нашого виду і конкретно нашої нації, сягнула загрозливого рівня. І що, сягнувши свого апогею і максимуму, мутанти критично порушили гомеостаз всього організму, Але вони навіть не підозрюють, що їх, генетично вражених, також невдовзі чекає невідворотна загибель.

Попри все, засмучує лише одне – Мутанти не читають гарних книжок і не задаються питаннями високої філософії і моралі. Їх цікавлять лише проблеми їхнього неймовірно високого метаболізму…
Тому так.

Анатолій Матвійчук

MIXADVERT