Bild та The Telegraph описують можливі сценарії нападу Росії на країни НАТО.
На Заході все частіше лунають побоювання, що Володимир Путін не хоче мирних переговорів і планує чергову ескалацію, причому не лише в Україні, а й проти країн НАТО. Джерела The New York Times стверджують, що президент РФ поставив за мету на 2026 рік «розвал НАТО та ЄС зсередини». Співрозмовники Bloomberg, близькі до Кремля, кажуть, що Путін розглядає можливість посилити удари балістичними ракетами чи навіть (у крайньому разі) застосувати тактичну ядерну зброю в Україні. В офісі Зеленського вважають, що Москва може готувати новий наступ на Київ та Чернігів. Цього тижня до Москви вперше з початку війни раптово відвідав директор ЦРУ Джон Реткліфф — за однією з версій, його місією було застереження Кремля від нападу на країни НАТО. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що бачить ознаки підготовки ескалації і найближчі сім-вісім місяців можуть стати критичними для безпеки як України, так і всього європейського регіону. Німецький Bild і британський The Telegraph багато в чому описали схожі потенційні сценарії відкритої або завуальованої агресії Кремля щодо НАТО і Євросоюзу.
Список Bild
Підводна атака
Росія має спеціалізовані підрозділи та підводні човни, здатні атакувати критично важливу інфраструктуру на морському дні. Потенційними цілями можуть стати електричні та інтернет-кабелі, трубопроводи та різні морські установки. У разі одночасної атаки на кілька об’єктів неминучі серйозні перебої зі зв’язком, енергопостачанням та торгівлею. А виявити джерело диверсії оперативно дуже важко.
Нарвський сценарій
Експерти вже протягом кількох років не виключають, що в місті Нарва на кордоні Естонії та Росії може повторитися таємна російська операція, подібна до тієї, яку Кремль провів у Криму в 2014 році. У місті раптово з’являються озброєні «зелені чоловічки» без розпізнавальних знаків, провокуються заворушення, активізуються сепаратисти — а Кремль до останнього заперечує будь-яку причетність до цього.
Агресія у Балтійському морі
Готланд (належить Швеції) та Аландські острови (належать Фінляндії) неодноразово фігурували у можливих сценаріях воєнних дій. Контроль над Готландом загрожує одному з найважливіших транспортних вузлів у Балтійському морі. Експерти називають цілком можливим раптовий напад Росії з метою розміщення на Готланді систем ППО та протикорабельних ракетних комплексів. Це може значно ускладнити перекидання військ НАТО до країн Балтії.
Арктична тривога
Ще однією потенційно кризовою точкою на карті вважається архіпелаг Шпіцберген у Північному Льодовитому океані. Він знаходиться під суверенітетом Норвегії (член НАТО), але відповідно до міжнародного договору має особливий статус. Це дозволяє Росії вести господарську діяльність на архіпелазі — вона має власне селище Баренцбург. Експерти побоюються, що Кремль може спровокувати кризу на архіпелазі — звинуватити Норвегію у порушенні договору та спробувати зайняти стратегічно важливі пункти. Шпіцберген знаходиться за кілька сотень кілометрів від Кольського півострова, де базуються важливі об’єкти Північного флоту Росії, у тому числі морські ядерні сили стримування.
Балтійський кошмар
Сувалкський коридор (вузька прикордонна зона між Польщею та Литвою завдовжки 100 кілометрів) — найбільш вразливе місце та найімовірніша точка для прямого зіткнення між Росією та НАТО. З одного боку коридору – Білорусь, з іншого – російський ексклав, Калінінградська область. За стрімкого вторгнення з Білорусі у бік Калінінграда російські війська відріжуть країни Балтії від решти території Євросоюзу.
Список The Telegraph
«Кримський сценарій»
Напад Кремля на сусідні держави НАТО на зразок анексії Криму вважається найбільш обговорюваним варіантом з тих, що є на розгляді у Володимира Путіна, пише газета. Цей сценарій передбачає, що активісти (російські агенти під прикриттям) організовуватимуть протести з приводу сфабрикованих утисків етнічної російської меншини в таких містах, як естонська Нарва і латвійський Даугавпілс. Під прикриттям цих «протестів» російські військові без розпізнавальних знаків перетнуть кордон і захоплять контроль над ключовими містами. Теоретично НАТО опиниться у скрутному становищі: це російська атака чи прояв вуличної демократії? І доки альянс зволікає, Росія введе війська для «підтримання миру». Проблема цього сценарію полягає в тому, що двічі повторити той самий трюк складно. “Якщо на вулицях Нарви з’являться аналоги кримських “зелених чоловічків” 2014 року, їх просто розстріляють”, – пише The Telegraph.
Прямий напад на сусідню державу
Найгірший і найменш ймовірний сценарій. Він виглядає приблизно так: одночасне вторгнення з Білорусі та Калінінградської області з перерізанням Сувалкського коридору, а також висаджування російських десантників на шведському Готланді. В результаті три балтійські держави будуть відрізані від решти НАТО як по суші, так і повітрям. Російські безпілотники знищують ізольовані балтійські та союзні війська, і російські війська швидко просуваються до Риги, Таллінна та Вільнюса. Експерт із Росії Марк Галеотті каже, що до такого сценарію велася широка підготовка: «Якщо російські війська перейдуть кордон із Естонією, всі знають, як діяти». Російські сили вторгнення будуть атаковані, а проти їхніх тилових підрозділів будуть задіяні військово-повітряні та ракетні сили НАТО.
Нашестя
Сценарій, який експлуатує момент невизначеності. Наприклад, російський гелікоптер здійснює «аварійну посадку» на кордоні з Калінінградом через проблеми з двигуном. Для повернення екіпажу на територію Польщі чи Литви вирушає беззбройна «рятувальна група». Навіть якщо вона швидко відступить, Росія продемонструє здатність безкарно проникати на територію НАТО. Існує безліч варіацій сценарію «втраченого вертольота», у тому числі випадків, коли ракети і безпілотники «випадково» пролітають над Україною і зазнають краху в Польщі, Румунії та Молдові. Такими інцидентами Росія дає зрозуміти, що може завдати серйозніших збитків, а також намагається вселити страх у західних політиків і зменшити їхній рівень підтримки України.
Фальшивий прапор
Експерти кажуть, що Кремль накопичує захоплені чи збиті українські безпілотники, щоб пізніше використати їх для провокації — створити видимість того, що масований авіаудар України Росією провалився, а дрони приземлилися на прифронтовій території. Привабливою метою такого удару може стати Польща, де вже спостерігається зростання антиукраїнських настроїв. Цей сценарій правдоподібніший, ніж Нарвський, і може мати бажаний політичний ефект. Але незрозуміло, як Росія може використовувати його для підриву НАТО.
Саботаж у Європі
Кремль уже демонстрував свою здатність проводити диверсії по всій Європі, часто обираючи як цілі країни, які менш підготовлені до цього, ніж безпосередні сусіди. Наприклад, таких підозрілих інцидентів належить випадок з виявленням безпілотника в аеропорту Лейпцига. Якщо Путін шукає спосіб перевірити НАТО, наступним логічним ходом буде наказ про операцію, яка призведе до жертв: наприклад, сходження поїзда з рейок або бомбардування заводу, пише газета. Але такі операції загрожують ризиком, оскільки можуть спровокувати силову відповідь. «Припустимо, що безпілотник, що летить поблизу аеропорту Схіпхол або Шарль-де-Голль, стикається з пасажирським літаком і призводить до загибелі 200 або 300 мирних жителів на території НАТО. Несподівано виникає необхідність у заходах у відповідь, набагато рішучіших, ніж ті, які ми спостерігали раніше. Раптом відбувається ескалація, якої не хотіла б жодна із сторін», — міркує професор російської політики у Королівському коледжі Лондона Сем Грін.
Кібератака
Теоретично системні кібератаки є підставою для застосування статті НАТО про колективну оборону. Але за своєю природою їх важко встановити, і незрозуміло, які заходи у відповідь вживати. Гіпотетична атака, що виводить з ладу комп’ютерні системи переливання крові Національної служби охорони здоров’я, призведе до загибелі людей. Але такі атаки не обов’язково мають бути фатальними. Обвал фондової біржі, що сіє паніку, або закриття ключового аеропорту, можуть викликати масштабні незручності, що впливають на прийняття політичних рішень. На думку експертів, Кремль розраховує, що подібні атаки не призведуть до суттєвих заходів у відповідь.
(Джерело).
Зображення вгорі: польські танки K2 «Чорна пантера» на військових навчаннях неподалік Сувалкського коридору, 17 червня 2026 року. Фото: Damian Lemanski / Bloomberg / Getty Images
You must be logged in to post a comment.