
Чесно кажучи, вже нема сил щось писати на цю тему. Але й мовчати неможливо.
Ситуація, в якій опинився Київ, просто незбагненна. Найбільше місто України, яке є головною мішенню для атак, на п’ятому році війни залишається зовсім без укриттів.
Через дебільну систему двовладдя, якої немає більше ніде, столиця виявилася зовсім без влади. КМДА валить усю провину на КМВА, КМВА – на КМДА. У пісдумку ніхто за 4 роки нічого не зробив. Укриттів немає. Просто пиздець.
Здавалося б, що може бути простішим, ніж копати бомбосховища? Це навчилися робити сто років тому, для цього не потрібно ані дорогої техніки, ані особливих технологій, ані захмарних бюджетів. Просто викопайте ці сховища у дворах, хоча б у тих районах, де немає метро, де панельні висотки, де нема куди ховатися. Це нескладно та недорого. На це точно можна було отримати додаткове фінансування у партнерів. Часу було достатньо – 4 роки. Але нічого нема.
Столиця України опинилася у заручниках у ідіотів, які своїми політичними розбірками підставляють мільйони людей.
Ну гаразд, ми вже зрозуміли, що мер – недієздатний, він нічого не може, нічого не робитиме. Але бачачи таку ситуацію – чому не включається уряд? Є ж МВС. І на хєра тоді взагалі потрібна Київська військова адміністрація, якщо вона теж нічого не може? Для чого її створювали?
Невже для того, щоб на п’ятому році хоч хтось почав переживати за життя киян, треба тільки знову виходити з картонками?
Причому трагедія в тому, що незрозуміло навіть куди йти з цими картонками. Тому що спілкуватися з людьми все одно будуть у дусі тих дебільних заяв, які КМДА та КМВА роблять всі ці роки: “це не ми, вам не до нас, ми ні за що не відповідаємо, у нас немає повноважень, це все вони”. На людей всім чхати.
Денис Казанський, журналіст; сторінка автора у фейсбук

You must be logged in to post a comment.