Кого вшановує сучасна Польща

| Пнд, 2026-06-15 08:21Версия для печати

15 травня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав ухвалений Верховною Радою України Закон «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» – від УНР, ЗУНР до Української повстанської армії (УПА).

На законодавчому рівні закріплено право на надання державних і муніципальних соціальних гарантій цим борцям. На державному рівні визнано нагороди та військові ступені борців за незалежність України, визначено основні напрями державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам’яті про таку боротьбу й встановлено відповідальність за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у ХХ столітті.

У Статті 6 цього Закону йдеться про відповідальність за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у ХХ столітті:

«1. Громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які публічно виявляють зневажливе ставлення до осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, перешкоджають реалізації прав борців за незалежність України у XX столітті, несуть відповідальність відповідно до законодавства; 2. Публічне заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у ХХ столітті визнається наругою над пам’яттю борців за незалежність України у XX столітті, приниженням гідності Українського народу і є протиправним» («Голос України», 20 травня 2015 року – https://www.golos.com.ua/article/254977).

11 років перегодом, акурат минулого тижня, польський тижневик (Tygodnik Przegląd) «спам’ятався». Цитуємо:

«З УПА на п’єдесталі. Державна історична політика України базується на брехні. 27 травня президент Володимир Зеленський назвав Незалежний центр спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України Героями УПА. Це викликало виправдане обурення серед деяких політиків та ЗМІ в Польщі. Однак обурені поводяться так, ніби подібні події є чимось новим в Україні. Представники вищої польської влади, мабуть, лише зараз помітили, що українська держава прославляє та героїзує найкрайніші прояви українського націоналізму в рамках своєї історичної та ідентичної політики.

Зеленський не був першим. Можливо, польські політики, які здійснили паломництво на Майдан у Києві в лютому 2014 року, не бачили там прапорів бандерівської фракції OУН? Можливо, вони тоді не знали про історичних привидів, яких викликали лідери та учасники державного перевороту, який вони підтримували? Невже вони не знали, на якій основі нова влада, встановлена ​​в Києві в результаті цього перевороту за польської та західної допомоги, будуватиме свою історичну та ідентичну політику? Невже вони не знали, що так званий командир Євромайдану Андрій Парубій (1971-2025), який став спікером парламенту та секретарем Ради національної безпеки в постмайданній Україні, був засновником політичної партії під назвою Соціал-національна партія України в 1991 році, що є ледь завуальованим натяком на НСДАП? А може, вони сьогодні стверджують, що їх там тоді не було? На жаль, збереглися численні фотографії з київського Майдану в лютому 2014 року, на яких видно багатьох сучасних людей, обурених героїзацією УПА Зеленським. Тому варто нагадати, що героїзація націоналізму відбувається в Україні з 1991 року, тобто з моменту виходу України з розпаду Радянського Союзу. Вперше вона була піднята до рівня державної пам’яті та ідентичності після Помаранчевої революції 2004 року…»

Цікаво, з якого року відбувається героїзація націоналізму в Польщі?

1999 року у Варшаві навпроти будівлі польського парламенту (Сейму та Сенату) урочисто був відкритий Пам’ятник Армії Крайовій та Польській підпільній державі (Pomnik Polskiego Państwa Podziemnego i Armii Krajowej).

У Вроцлаві в травні 2024 року відкрили Монумент «Незламним солдатам». Він вшановує польське антикомуністичне підпілля, що діяло в 1944-1956 роках, продовжуючи збройну боротьбу за незалежність Польщі та проти совєтської влади. У Польщі на позначення всього підпілля частіше використовується поняття «Прокляті солдати»

(Żołnierze Wyklęci) або «Незламні солдати».

Пам’ятник «Проклятим солдатам» прикордонної території, присвячений усім загиблим, убитим, померлим солдатам прикордонних бригад Армії Крайової та інших структур, орієнтованих на незалежність, відкрито в суботу в Браневі.

«Ми місто, що знаходиться на польсько-російському кордоні. Цей пам’ятник є проявом нашого патріотизму», – наголосив мер Бранева Томаш Селіцький в інтерв’ю PAP.

Центральна частина пам’ятника – гранітна колона, що символізує польську державу. Навколо колони розміщено шість фігур, що представляють конкретні постаті: підполковник Мацей Каленкевич, позивний Котвіч; Підпоручик Чеслав Заянчковський, позивний Рагнер; капітан Граціян Клавдіуш Фрог, позивний Щербєц; лейтенант Ян Борисевич, позивний Крися або Мстіцель; підпоручик Сергіуш Косцялковський, позивний Факір; та підпоручик Генрік Величко, позивний Луфа. Усі вони були пов’язані з Польською підпільною державою, що коштувало їм життя.

Пам’ятник «Проклятим солдатам» було встановлено поблизу Гарнізонного кладовища та Оливської брами в Гданську.

У Польщі на державному рівні відзначається День пам’яті «проклятих солдатів».

Героїзацію Армії Крайової і антикомуністичного підпілля займається польський Інститут національної пам’яті – організовує різнманітні виставки, конференції та освітні програми. Проводяться різноманітні урочисті заходи, шкільні конкурси та уроки пам’яті. Іменами «проклятих» названо вулиці, парки, школи, громадські установи та військові формування.

Проходять масові патріотичні забіги «Тропем Вільчим». У їхній маршрут, звісно, не включені Сагринь, Павлокома, Ласкова, Шиховичі, Залешани, які разом з мирним українським населенням впень були знищені аковцями.