Росія в Україні, майже як той грецький цар, все, чого торкнеться – перетворює в …металолом. Часи міняються – а золото теж метал…
Скажімо, ЧРПЗ, що переназвалося “ЧеЗаРою” – його покійний директор Колєсніков мало не молився на Росію. Якби не 25 відсотків державного “паю” – розікрали б усе до цурки, а так, хоч об’їдки лишилися. А гендиректор орден від Росії отримував – чи не “Дружби народов” і, певно ж, за красівиє глазкі…
Друге потужне чернігівське підприємство – “Хімволокно” купив був харківський олігарх Ярославський, щоб перепродати росіянам. Наслідок – підприємство практично знищене, зате його гендиректор вимайстрував собі розкішний пент- хауз у центрі міста, з видом на П’ятницьку церкву. Той, що перепроданий колишньому главі області Хоменку. А місто тепер пробує хоч земельний податок із росіян стягти…
Така ж доля у прилуцького “Білкозина” – за часів олігархату Кучми його продали росіянам, точніше – “ночному імператору” Санкт- Петербурга (бандитська кличка така в нього), який уже володів аналогічним підприємством у місті Луга.
Наслідок – прилуцьке підприємство було майже ліквідоване, адже СБУ на чолі з російськими агентами типу Хорошковського впритул не помічала економічної диверсії “Білкозин” – унікальне підприємство для всієї східної Європи. Врятувати його вдалося на останньому етапі. До речі, завдяки тому ж Володимиру Хоменку (історія не лінійна штука).
…Все, чого торкається Росія, стає мертвеччиною – Абхазія, Південна Осетія, Придністров’я, Донбас…
Vasyl Chepurnyi
You must be logged in to post a comment.