Нафтогаз: Як може вплинути звільнення Коболєва на газову сферу в Україні?

  • admin
  • 10/03/2019
  • Коментарі Вимкнено до Нафтогаз: Як може вплинути звільнення Коболєва на газову сферу в Україні?

Голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв може залишити посаду після того, як уряд вирішив не продовжувати йому контракт. Як це може вплинути на газову галузь в Україні та міжнародні стосунки, зокрема з “Газпромом” та ЄС?

Кабінет міністрів України оголосив конкурс на посаду голови правління НАК “Нафтогаз України”, повідомив 6 березня прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Конкурс стартує 23 березня, тобто наступного дня після того, як завершується п’ятирічний контракт чинного голови “Нафтогазу” Андрія Коболєва.

Сам Андрій Коболєв оголосив, що звільнятися не збирається. На прес-конференції він заявив, що оголошення урядом конкурсу на посаду НАК суперечить українському законодавству.

За його словами, призначати, звільняти, змінювати зарплати чи виписувати премії – повноваження виключно Наглядової ради.

Наприкінці лютого наглядова рада “Нафтогазу” ухвалила рішення продовжити контракт з Коболєвим на три роки – до кінця 2022 року. Як повідомляє ЄП, його оклад встановили в розмірі понад 2 млн гривень на місяць.

Листа про це надіслали прем’єр-міністру.

Володимир Гройсман у відповідь заявив, що уряд не ухвалював рішення про укладення нового контракту з менеджментом “Нафтогазу”.

Кабмін очікував від наглядової ради “Нафтогазу” зокрема нових умов контракту з головою правління та іншими менеджерами компанії.

Суперечки з урядом викликало питання зарплати та бонусів для менеджменту компанії.

Минулого року наглядова рада НАК “Нафтогаз України” вирішила виплатити бонуси правлінню компанії в зв’язку з перемогою в Стокгольмському арбітражі над російським “Газпромом”.

Затверджений розмір бонусів становив 1% від суми виграшу у 2,56 млрд доларів. Першу частину на суму 20,7 млн доларів співробітникам виплатили у травні. Андрію Коболєву з них дісталося 7,8 млн доларів.

ГПУ та НАБУ відкрили кримінальні провадження через великі премії, а кабмін незабаром заборонив виплату бонусів як винагороду в державних компаніях.

Після скандалу Коболєв пообіцяв віддати весь свій дохід за 2019 рік на благодійність.

“Нафтогаз – це не лише Коболєв”


“НАК “Нафтогаз” – це не лише Коболєв”, – каже голова Бюро комплексного аналізу і прогнозу Сергій Дяченко.

Щодо внутрішньої роботи і торгівлі газом, у компанії ведеться планова робота, тож заміна керівника не має ні на що вплинути, вважає фахівець.

“Але коли він піде, якщо це відбудеться, є питання, як людина на його місці зможе впоратися з судовими питаннями по “Газпрому”, – каже експерт. На його думку, Коболєв у цьому питанні працював відмінно.

“Андрій Коболєв має хороші стосунки з євроатлантичними партнерами та партнерами зі США. Він непоганий фахівець, має авторитет в експертному середовищі”, – додає пан Дяченко

“Ця компанія не належить Коболєву. Основний акціонер компанії – держава Україна. Поки вона в державній власності, акціонер має право приймати рішення – кого звільняти, кого не звільняти”, – наголошує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

На його думку, зміна глави правління не вплине на реформи управління НАК та в газовій сфері.

“Нафтогаз” – це чисто комерційна компанія. А займатися державною політикою має уряд – Міністерство енергетики, Національна комісія регулювання енергетики та інші причетні до реформи органи”, – каже експерт.

Він додає: “Нафтогаз” і його керівництво говорили про стратегічні, безпекові питання, хоча потрібно було б, якби цим займався кабмін. Це не компетенція Нафтогазу – займатися питанням безпеки”.

“Його недоробок – поганий стан розрахунків всередині країни”, – каже співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, згадуючи про десятки мільярдів гривень боргів теплокомуненерго.

Переговори з Газпромом

 

Зміни в керівництві “Нафтогазу” не матимуть впливу на переговори з “Газпромом”. “На сьогодні жодних переговорів не ведеться, тому що “Газпром” взяв паузу до президентських виборів”, – нагадує Володимир Омельченко.

Експерт наголошує, що до нового контракту про транзит, який буде укладений з 2020 року, керівництво “Нафтогазу” навряд чи буде мати якесь відношення.

“Новий контракт, скоріш за все, укладатиме новий системний оператор газотранспортної системи, який буде створений в результаті анбандлінгу (розділу) на вимогу наших європейських партнерів і законодавства України”, – каже експерт.

“Нафтогаз мав би пред’явити такі тарифи і умови, які були б привабливими для продовження транзиту. Він ці умови не виправдав”, – додає пан Омельченко.

Дмитро Марунич також не вважає, що зміна керівництва “Нафтогазу” вплине на переговори з “Газпромом”.

“Такі речі все ж таки визначають люди рангом повище – прем’єр-міністр, президент України. На такого роду переговори кабміном надаються директиви, тому що вони зачіпають величезне коло питань, і це не лише компетенція “Нафтогазу”, – каже експерт.

Він відзначає роль Коболєва у судових справах проти “Газпрому”.

“Перемога у транзитному позові в Стокгольмському арбітражі призвела до того, що було досягнуто тактичну перемогу”, – каже пан Марунич.

“На жаль, майже повністю було зруйновано відносини з “Газпромом”, – додає експерт.

Стосунки з ЄС і “Північний потік-2”

 

Дмитро Марунич вважає, що в питаннях переговорів з ЄС Коболєв не є ключовою особою, хоча і важливою. Але на думку експерта, ЄС навряд чи орієнтується на конкретних осіб.

Він зазначає: “Були досить критичні зауваження з боку європейських структур стосовно персони і діяльності Коболєва. Є заяви Енергетичного співтовариства, ЄБРР про те, що вони занепокоєні темпом реалізації реформи розподілу “Нафтогазу”, яким Коболєв керує вже п’ятий рік”, – каже експерт.

“Свого часу уряд затвердив постанову про розділення Нафтогазу. Зараз незрозуміло, що відбувається. Коболєв сам собі затвердив план і намагається його реалізувати, фактично без підтримки кабміну – нібито наглядова рада дала на нього добро”, – додає пан Марунич.

Він каже, що зараз Україна дуже розраховує на підтримку Європи у питаннях тиску на “Газпром” і підписання транзитного контракту, щоб транзит газу через територію України не припинився з 1 січня 2020 року.

На думку експерта, збереження транзиту – важливіше для України, ніж будівництво “Північного потоку-2”, яке, як вважає експерт, відбудеться в будь-якому випадку.

“Для Єврокомісії пріоритетом залишаються стабільні поставки газу в Євросоюз. Тому йде боротьба, щоб Європа нас не залишила”, – додає фахівець.

Втім, він каже, що не вважає в цьому питанні особу Коболєва критичною.

“Він бореться з Північним потоком, а не може навести лад в країні”, – зазначає пан Марунич.

“Я не думаю, що керівництво Нафтогаз зробило щось, щоб уповільнити реалізацію “Північного потоку”, – каже Володимир Омельченко.

“Навпаки, було зроблено дуже багато помилок, які дозволили “Газпрому” просувати цей проект успішно”, – додає фахівець.

ввс