Несподіваний кандидат: Ігор Смешко. Чи потрібен він Україні?

Під час проходження практики, мені доручили написати свої думки про кандидата в президенти України Ігоря Смешка.

Чесно кажучи, я мало знаю, хто це такий! Україні потрібен сучасний, молодий лідер!

Однак, завдання треба виконати. Читаю  офіційну біографію – все красиво!

Народився в Христинівці Черкаської області. У 1977 році закінчив Київське Вище зенітно-ракетне інженерне училище ім.Кірова, в 1982-му – ад’юнктуру КЗРІУ, в 1991-му – докторантуру Військової академії ППО Сухопутних військ ім.Васілевского, в 2000-му – Національну академію оборони України (отримав ступінь магістра державного військового управління), в 2002-му – Київський національний університет ім.Шевченка (за фахом “правознавство”). Пройшов ряд спеціальних курсів в США, Швеції, Великобританії. Доктор технічних наук (захистив дисертацію за спеціальністю “Військова кібернетика”). Автор і співавтор понад сотні наукових робіт і численних винаходів в області проектування керованих ракет і систем управління високоточною зброєю. Володіє англійською, німецькою та французькою мовами.

Кар’єра. Після закінчення військового училища проходив службу в лінійних частинах зенітно-ракетних військ ППО Збройних Сил СРСР.

У 1992-му – відповідальний секретар Експертної наукової ради Міноборони України.

1992-1995 рр. – військовий, військово-морський, військово-повітряний аташе і аташе з питань оборони України в США.

1995-1998 рр. – голова Комітету з питань розвідки при президенті України (Леоніда Кучми).

1997-2000 рр. – начальник Головного управління розвідки Міноборони України.

2000-2002 рр. – аташе з питань оборони, військовий аташе при Посольстві України в Швейцарській Конфедерації – постпред Міноборони України при міжнародних організаціях у Женеві.

З жовтня 2002 по вересень 2003 рр. – голова Комітету з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Президентові України.

З листопада 2002 по червень 2003 рр. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, з червня по вересень 2003 року – перший заступник секретаря РНБОУ (Євгенія Марчука).

З вересня 2003 по лютий 2005. – голова Служби безпеки України, член РНБОУ.

З 2006 року – президент Центру стратегічних досліджень та аналізу.

З 2009-го – голова Всеукраїнської громадської організації “Сила і Честь”.

7 жовтня 2014 року президент України Петро Порошенко призначив Ігоря Смешка своїм радником і главою Комітету з питань розвідки при президенті України. Указом від 30 січня 2015 року Комітет з питань розвідки був ліквідований, а Смешко – звільнений з посади його голови.

12 березня 2015 року Смешко був звільнений з посади радника президента і призначений позаштатним радником глави держави.

Регалії. Генерал-полковник. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Професор.

Сімейні узи. Одружений, має двох синів.

Гуглю стосовно компромату і різноманітних порушень.

Чи спросував кандидат у Президенти ці звинувачення? Ось типове:

“Генеральному прокурору України!

Голові СБ України Спілка безквартирних офіцерів СБ України

Заява про скоєння злочину (в порядку ст..95 КПК України)-https://antikor.com.ua/articles/3346-igorj_smeshko._patriot_ili_agent

Протягом 2003 — 2005 років, за вказівкою та під контролем Голови Служби Безпеки України (на той час) Ігоря Смєшка, всупереч інтересам служби та на збиткових умовах, тендерний комітет Служби надавав право на будівництво житлових комплексів будівельним організаціям, співзасновниками яких були родинні зв’язки І.Смешка.

Так, рішенням Київради від 23.10.2003 №-122/995 Службі Безпеки України для будівництва житлового багатоповерхового комплексу на 378 квартир за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 131 була виділена земельна ділянка загальною площею 1,8 га. Однією із умов отримання перемоги в конкурсі на забудову, яке було поставлено перед ТОВ „Будівельна інвестиційна компанія «Інтербудінвест“, було включення на правах власності 50% компанії рідної племінниці Голови СБ України Ігоря Смєшка – Харитонової Ірини Станіславівни та підконтрольного йому бізнес партнера Кондратенка Володимира Вікторовича.

 

 

Ще гірше ситуація склалася з реалізацією будівельного проекту в інтересах Служби безпеки України за адресою: м.Київ, вул. Єреванська, 14 -16-18А.

Зокрема, рішенням Київради від 27.05.2004 № 281-2/1491 Службі безпеки України, за вказаною вище адресою, для будівництва житлового комплексу була виділена земельна ділянка загальною площею 0,306 га.

Переможцем конкурсу на забудову стало ТОВ „Стабіл” (зареєстроване за адресою м.Київ, вул. Шовковична, 30А, офіс 19. Вказане приміщення належитъ дружині 1горя Смєшка — Смєшко Юлії Михайлівні), в якому станом на 16 вересня 2004 року 45 % належало племіниці Голови Служби безпеки України (на той час) Ігоря Смєшка — Харитоновій Ірині Станіславівні, а 55% — дружині іноземного власника ТОВ „Укркоксохіммонтаж” (генпідрядник будівництва) Гринюк Вікторії Анатолівні.

10.02.2005 р. СБУ уклала з ТОВ «Стабіл» договір № 19/3-30-ж17 пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по вул. Єреванська № 18А в Солом’янському районі м. Києва. За цим Договором ТОВ «Стабіл» повинно було надати для СБУ у власність житлову площу в цьому будинку чи в інших будинках м. Києва в строк до 31.12.2007 р.

Власниками ТОВ „Стабіл” та керівником — Міліневською Мариною Станіславівною (спілъно з Іриною Харитоновою є співвласницею ТОВ „Стабіл-Груп” та „Сізонс“), з метою створення інвестиційної привабливості проекту для потенційних швесторів була запропонована найнижча в Києві ціна на той час (на рівні славнозвісного ТОВ „Київвисотбуд“). Таким чином, через оману, пов’язану на заниженні цін на квартири, їм вдалося залучити інвестиції на суму більше 17 мільйонів гривень від 34 інвесторів-фізичних осіб. Проте, будівництво так і не було розпочато, а наприкінці листопада 2007 року власники ТОВ „Стабіл” продали комнанію ТОВ „АТГК”півзасновник панамська компанія „ Фрезер Універсал С.А.”).

Нове керівництво ТОВ „Стабіл“, в особі Возного Юрія Вікторовича, на чергових зборах пайовиків довело до їх відома про банкрутство компанії і неможливості виконати взяті перед інвесторами та Службою безпеки України зобов’язання. 3 урахуванням зазначених обставин в березні 2008 року Служба безпеки України вимушена була розірвати угоду з ТОВ „Стабіл“.

Довідково: 20 лютого 2008 року на адресу в.о. Голови Служби безпеки України В.Наливайченка (в числі інших) надійшла колективна заява від інвесторів (пайовиків) ТОВ „Стабіл” щодо протиправних дій колишніх власників Товариства. Зокрема, заявники наголошували, що ,… протягом 2006-2007 р. ціни за квадратный метр новозбудованого житла підвищилися на 100%-120%. Якщо ми інвестори, вкладаючи в 2005-2006 р. в будівництво 80-120 тис. доларів США, повинні були отримати квартири площею від 50 до 90 м2, то при «гіпотетичному» поверненні нам цих коштів, навіть з урахуванням індексу інфляції, ми зможемо максимум купити в тому ж районі в новозбудованих будинках половину метражу таких квартир. Багато з нас взагалі брали банківсъкий кредит для оплати вартості квартир під заставу власного житла, вимушені сплачувати відсотки; деякі з нас живутъ в орендованих квартирах, деякі продали власне житло тощо. Таким чином, якщо будівництво не розпочнетъся взагалі, то багато з нас залишаться „на вулиці. на підставі вищевикладеного, в діях тов «Стабіл»

ВІДСЛІДКОВУЄТЬСЯ СКЛАД ЗЛОЧИНУ ЗА СТ. 190 4.4. КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ «ШАХРАЙСТВО».

Опрацювання цъого звернення було покладено на заступника Голови СБ України Світлану НЄЖНОВУ. Під час перевірки, їй були надані сфалъсифіковані колишніми підлеглими Ігоря Смешка матеріали. Згідно з якими, 5 жовтня 2004року в Службі безпеки України був проведений конкурс на спілъну забудову вказаної ділянки, в якому брало участь дев’ять учасників, котрі пропонували 12-13 %, а ТОВ „Стабіл” запропонувало, нібито, 14 % . В дійсності ж в наданих бшьшістю конкурсантів пропозиціях значилось від 18 до 25 відсотків, але не зважаючи на це, за особистою вказівкою Голови Служби безпеки України (на той час) Ігоря Смєшка, 10 лютого 2005 року договір був заключений з ТОВ „Стабіл“. Аналогічна ситуація відбулася із іншими „переможцями” конкурсів.

Станом на березень 2008 року Шевченківською прокуратурою м.Києва була порушена криміналъна справа за фактом заволодіння службовими особами товариства з обмеженою відповідалъністю «Стабіл» грошовими коштами фізичних осіб в особливо великих розмірах.

Крім того, за наявною інформацією, значна кількість коштів отриманих ТОВ „Стабіл” від інвесторів була використана власниками Товариства для придбання через ТОВ „Інвест-проект” 19,9999% акцій телекомпанії ТЕТ.

Довідково: співвласниками ТОВ „1нвест-проект”, окрім 1рини Харитонової є співзасновник Громадсъкої  організації „Центр стратегшних дослідженъ та аналізу” (яку очолює 1гор Смєшко) та Організації „С1Ч” Довгополий Анатолій Степанович. На тепершній час до складу власників телекомпанії  ТЕТ входять 1гор Суркіс — 24,999%,  ТОВ «1нвест-проект», м. Київ — 19,999%,  «Sunislon holding limited», Британсъкі Віргінсъкі острови -10,001%,  «Shonist investmen limited», Британсъіг Віргінсъкі острови — 19, 999%  та  П. О. Ковалик 25,002%.

Також, у цей же період ТОВ „Стабіл-груп” (75 % на той час належало Ірині Харитоновій, директором Товариства була Міліневська Марина Станіславівна, яка також очолювала ТОВ „Стабіл“) за кошти інвесторів „Стабіл” було придбане приміщення гуртожитку фабрики „Бавовнянка” за адресою: м. Київ, вул.. Велика Васильківська, 67/7. 3 метою заволодіння гуртожитком та виселенням з нього 54 сімей Товариство у зимовий період розірвало договір з „Водоканалом” та „Київенерго” щодо опалення та водопостачання придбаної будівлі. За свідченням колишніх мешканців гуртожитку Любові Ліпісєєвої (41 рік, пропрацювала на фабриці 18 років, займала кімнату з сином-підлітком) та Марії Чмир (52роки) на суді щодо виселення, представниця власників заявила: “Мы вам создадим такие условия, что вы сами, как крысы, разбежитесь”.

Слід зазначити, що крім наведених вище прикладів, в період перебування на посаді Голови Служби безпеки України, Ігор Смєшко, у більшості випадків, всупереч інтересам Служби, зловживаючи службовим становищем сприяв у позитивному вирішені питань щодо забудови виділених земельних ділянок фірмам, співвласником яких була його племінниця Ірина Харитонова.

 

Отриманні нами дані надають право стверджувати, що за надані „послуги” в закритті кримінальної справи керівництво Дочірнього підприємства „Сервісжитлобуд” безкоштовно надало Ігорю Смєшко квартиру в новобудові за адресою: м.Київ, пров. Рильського, 6.5, кв.14. 3 метою придання цим діям видимості законності на першому етапі, відповідно до угоди, було зроблено обмін квартирами. А саме, квартира яка належала Ігорю Смєшку (м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 21А, кв. 85) перейшла у власність до ДП „Сервісжитлобуд“, а квартира № 14 в провулку Рильського,5 була передана у власність Ігоря Смєшка. Надалі, через незначний проміжок часу, ДП „Сервісжитлобуд” безкоштовно повернув квартиру на бульварі Лесі Українки, 21А у власність дружині Ігоря Смєшка – Юлії Смєшко.

Крім того, на кошти, злочинно зароблені Ігорем Смєшком протягом 1999-2007р в населеному пункті Музичі Київської області побудовано два дачних комплекси.

Виходячи з викладеного є підстави стверджувати, що колишній Голова Служби безпеки України Ігор Смєшко умисно створив систему протиправного перепродажу прав власності на забудову виділених Службі безпеки України земельних ділянок з метою особистого збагачення та збагачення членів його родини. Своїми діями він наніс суттєву шкоду інтересам Держави в економічній та соціальній галузі, яка спричинила тяжкі наслідки, вчинив корупційні діяння, які потребують втручання компетентних органів, порушення кримінальної справи і доведення її до відповідного Суду.”

 

Не можу зрозуміти, звідки у людей, які все життя перебували на державній службі, отримували мізерні зарплати, у деклараціях виникають загадкові мільйони гривень готівкою і сотні тисяч доларів?

Звідки хоча б 2,5 млн. грн для застави?

Мені не подобається така виборча реальність!

Сергій Хоменко, студент

MIXADVERT