Осінній призов в Україні: чому кількість призовників збільшили до 18 тисяч?

  • admin
  • 07/10/2018
  • Коментарі Вимкнено до Осінній призов в Україні: чому кількість призовників збільшили до 18 тисяч?

Цієї осені кількість призовників в Україні вирішили збільшити одразу на чотири тисячі. Але експерти заспокоюють – латати “дірки” на фронті ними не будуть.

Цьогорічний осінній призов на строкову службу в українські армії виявився чисельнішим за попередні. Згідно з відповідним розпорядження Кабінету міністрів України, у найближчі місяці до збройних сил та інших військових формувань буде призвано 17 960 осіб. А це майже на чотири тисячі більше весняного призову цього року, коли до лав ЗСУ, національної гвардії та Державної спеціальної служби транспорту призвали 14 135 осіб. Минулої осені призовників було ще менше – тоді загальна кількість тих, кого хотіли призвати до війська, складала 10 460 осіб.

Також цей призов триватиме на один місяць довше, ніж зазвичай, і завершиться не в листопаді, а в грудні. Відповідний указ президент України Петро Порошенко підписав у вересні. Таку необхідність у прес-службі ЗСУ пояснили потребою в якісному відборі та зростанням кількості призовників для комплектування національної гвардії та прикордонної служби.

У деяких українських ЗМІ у зв’язку з цією інформацією почали лунати припущення щодо того, що таке збільшення призову пов’язане з браком свіжих сил на лінії розмежування на Донбасі. А колишній заступник керівника генштабу Ігор Романенко в інтерв’ю телеканалу “НТН” заявив, що чимала кількість контрактників покинула військову службу. За його словами, найбільше це вразило прикордонну службу, де кількість військовослужбовців на контрактній основі стала “неприпустимо малою”, попри плани укомплектовувати її лише професійними військовослужбовцями.

Слова Романенка опосередковано підтверджують і офіційні дані – адже ані весною цього року, ані восени минулого до держприкордонслужби призову не було, але цієї осені до відомства відберуть 1 550 призовників. Для порівняння, до лав збройних сил, так само як і навесні, призвуть близько дев’яти тисяч осіб, а до нацгвардії шість з половиною тисяч – на 2300 призовників більше, ніж навесні.

Джерело поповнення

У прес-службі ЗСУ на запит DW запевнили, що військовослужбовці-строковики збройних сил не залучаються до участі в складі Операції об’єднаних сил. Цитуючи заступника начальника управління призову та комплектування генштабу, полковника Валерія Дендеберу, у відомстві навели одну з причин збереження та збільшення призову: “Строкова військова служба дозволяє накопичити мобілізаційних ресурс військових спеціалістів, які після звільнення зі Збройних Сил України та інших військових формувань будуть перебувати на обліку військовозобов’язаних у районних та міських військових комісаріатах”.

Головний експерт групи національної безпеки й оборони “Реанімаційного пакету реформ” Денис Васильєв також вважає головною причиною збільшення призову необхідність підготувати якомога більшу кількість боєздатних резервістів на випадок повномасштабного конфлікту. За його словами, строковик, навіть залишаючись у тилу, отримує потрібні навички та досвід, аби за умов повномасштабної ескалації бути залученим до бойових дій. “Поки конфлікт на сході України можна назвати відносно замороженим, це найкращий час для такої підготовки”, – пояснює експерт.

DW.COM

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко теж не пов’язує зібльшення призову з проблемами з відтоком контрактників. На його думку, відтік контрактників важко компенсувати виключно залученням призовників через необхідність більш тривалої підготовки, ніж рік відведений для призовників з вищою освітою та півтора роки для тих, хто не здобув диплому ВНЗ. “Якщо знайти таким чином водія ще можна, то укомплектувати за допомогою призову сержантський склад неможливо”, – вважає експерт.

Від строковика до контрактника

Але й існування проблеми з відтоком військовослужбовців на контрактній основі експерти теж не спростовують. За словами Мусієнка, після дозволу Верховної Ради частина контрактників “першої хвилі” вирішила залишити лави збройних сил. Щоправда, за словами експерта, говорити про необхідність латання дірок поки що зарано.

За словами Васильєва, одна з проблем у мотивуванні професійних військовослужбовців залишатися в армії полягає в проблемному соціальному забезпеченні контрактників. “Якщо їхні заробітні плати хоча б відносно відповідають ринковим реаліям, то соціальне забезпечення вражаючим чином відрізняється від тих умов, які є у військових на Заході”, – пояснює експерт. Він зазначає – невпевненість у тому, що держава буде піклуватися про нього та його родину за будь-яких умов, стримує багатьох військовослужбовців від продовження служби за контрактом.

І збільшення призову може трохи компенсувати таку ситуацію лише опосередкованим чином. Адже, попри непевні соціальні гарантії, чимало строковиків все ж таки вирішують продовжити службу вже на професійній основі. Як повідомили DW у прес-службі ЗСУ, з осіннього призову 2017 року понад 2600 строковиків стали контрактниками, що складає понад 35 відсотків призовників.