Питання особливого статусу Донбасу завжди було політично дуже чутливим

  • admin
  • 13/08/2018
  • Коментарі Вимкнено до Питання особливого статусу Донбасу завжди було політично дуже чутливим

У жовтні 2018 року спливає чинність закону України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, який більш відомий як закон про особливий статус Донбасу. Необхідність ухвалення Києвом цього документу була продиктована мінськими угодами, які передбачають цей крок.

Питання особливого статусу Донбасу завжди було політично дуже чутливим для України. Так, у жовтні минулого року подовження чинності цього закону, першу версію якого було ухвалено ще у 2014 році, супроводжували сутички у Верховній Раді із використанням димових шашок. А у серпні 2015 року ухвалення змін до Конституції України щодо децентралізації, які зокрема передбачають особливий статус Донбасу, призвело до зіткнень біля стін парламенту, під час яких четверо національних гвардійців загинули від вибуху гранати.

Аргументи прихильників закону

Обговорення перспектив чергового подовження так званого особливого статусу цього року також розпочалося зі скандалу. Приводом стало повідомлення віце-спікерки Верховної Ради Ірини Геращенко 6 серпня про лист від спецпредставника ОБСЄ Мартіна Зайдіка до керівництва парламенту. У ньому, за словами Геращенко, Зайдік висловлює занепокоєння тим, що закон незабаром втратить чинність, і стверджує, що його пролонгація могла б сприяти “залученню сил ООН для вирішення конфлікту”. Геращенко також зазначила, що минулого року цей крок значно посилив позиції українських дипломатів і влади та допоміг продовженню санкцій проти Росії у січні й липні 2018 року. Також, за словами віце-спікерки, західні партнери вже зараз закликають Україну подовжити чинність особливого статусу, аби “дати їм важливий козир для продовження санкцій”.

Заява Геращенко пролунала вслід за нещодавнім зверненням спеціального представника Державного департаменту США Курта Волкера, який попередив українську сторону про те, що Україна опиниться у незручній ситуації, якщо закон про особливий статус втратить чинність. “Росія використовуватиме зупинення дії закону як причину скаржитись на Україну. Там скажуть, що Україна не хоче виконувати Мінські угоди. Тому просто не давайте Росії цього аргументу”, – заявив Волкер наприкінці липня. Він також нагадав, що зараз жодного особливого статусу фактично не існує, адже це можливо лише у разі виведення російських військ та проведення виборів.

Трохи згодом цю тему прокоментували і у міністерстві у справах тимчасово окупованих територій. Заступник міністра Юрій Гримчак заявив, що неподовження строку чинності цього закону може призвести до призупинення чи зняття санкцій з Російської Федерації.

Голоси невдоволення

Втім, у низки опозиційних політиків заклики до подовження особливого статусу Донбасу стали приводом для гострої критики. Так, народний депутат від “Батьківщини” Андрій Сенченко назвав заклики Геращенко “злочином”, додавши, що з неї “треба знімати недоторканність та відправляти на лаву підсудних”.

Певності щодо майбутнього закону немає і серед представників правлячої коаліції. Так, представник фракції “Блок Петра Порошенка” (БПП) Іван Вінник зазначив 6 серпня, що строк чинності документу восени можуть не подовжити, бо він суперечить іншим чинним нормативно-правовим актам, зокрема так званому закону про деокупацію, що набув чинності у лютому 2018 році. За словами депутата, у колізію вступає згадка про РФ як країну-агресора та принцип невідворотності покарання у законі про деокупацію. Натомість у законі про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської області відсутні згадки про Росію і міститься обіцянка амністії особам, які брали участь у подіях на Донбасі.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій взагалі зазначив, що подовження чи не подовження чинності закону у жовтні цього року не матиме жодного впливу, “оскільки Путін не планував і не планує виконувати будь-які угоди”.

У розмові із DW Сергій Висоцький, народний депутат від “Народного фронту”, партнера БПП по правлячій коаліції, також висловив непевність у шансах на продовження особливого статусу. За його словами, багато депутатів розчаровані тим, що усі поступки з боку України не зустрічають відповідних кроків з боку Росії, які б призвели до вирішення конфлікту. “Всі розуміють, що Кремль вимагає від нас особливого статусу не тому, що дійсно потребує цього, а задля політичної дестабілізації України. Єдина мета – спровокувати внутрішньополітичні конфлікти”, – зазначає Висоцький. Він сподівається, що українська дипломатія зможе довести це до відома західних партнерів.

DW.COM

Дипломатичний козир

Щоправда, попри усі недоліки закону про особливий статус Донбасу, опитані DW експерти передусім наполягають на тій користі, що він приносить Україні. За словами заступника директора Інститут світової політики Миколи Бєлєскова, доки цей закон залишається чинним, це дозволяє Україні та західним партнерам Києва перекладати відповідальність за недотримання мінських домовленостей на Кремль без необхідності йти на реальні поступки Москві. “Це важливо для європейців, але особливо – для Курта Волкера. Неподовження чинності закону підірве все, що він робить для вирішення конфлікту”, – зазначає Бєлєсков.

Погоджується із цим і член правління Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ганна Шелест. За її словами, російські дипломати постійно ставлять під сумнів перед західними колегами виконання Україною своїх зобов’язань згідно з Мінськими угодами. Цей закон є одним із небагатьох інструментів, який дозволяє Києву демонструвати прогрес зі свого боку, пояснює експертка. Щоправда, вона сумнівається у твердженні з листа Зайдіка про сприяння миротворчій місії на Донбасі. “Зрозуміло, що у цьому є певна політична логіка, але прямого зв’язку немає. Для миротворців потрібна резолюція ООН та угода між Україною та цією організацією”, – зазначає Шелест.