Безкарність породжує вседозволеність!

Безкарність породжує вседозволеність!

Наприкінці 2015 року наше місто отримало не законно обраного, а призначеного судом мера Райковича. Вже тоді стало зрозуміло, що бажання та волевиявлення жителів Кропивницького, Райковичу м’яко кажучи “по цимбалах”. Балотувався мер під красномовними гаслами: “КРАСТИ НЕ ДАМ НІКОМУ!”. Наївні виборці, мабуть тоді подумали, що нарешті ми отримаємо мера-господарника, який побудував свою бізнес-імперію, а тому красти не буде сам та й іншим не дасть. Та виявляється цю фразу слід розуміти буквально – мер дійсно красти не дає, бо й сам має чималенькі апетити. Мер ані-трохи не соромлячись вказав в своїй декларації за 2017 рік, що фірми де він є кінцевим бенефіциаром виграли державних тендерів на суму 29 059 209,40 грн.

За час свого правління Райкович запам’ятався лише стрімким розширенням своєї імперії, будівництвом в тому числі і на клумбах, зупинках Мафів Ятрань на фоні боротьби з такими ж Мафами конкурентів (“Соколівські ковбаси”, “Черняхівські ковбаси” та ін.), знищенням сотень дерев та собак та багатьма іншими скандальними і безглуздими рішеннями.


Коли нарешті борзометр Райковича почав зашкалювати, терпець у людей увірвався, одночасно в один і той же день активіста повстали проти будівництва чергового ковбасного ларька на клумбі біля магазину “Мелодія” та проти будівництва автомагістралі до цеху Ятрань по вул. Тютюшкіна. На боротьбу проти активістів та воєнних, які зносили МАФ міська влада спочатку пригнала тітушок, а потім заручившись підтримкою поліції спробувала розігнати активістів. На жителів же вулиці Тютюшкіна, спочатку натравили такого собі Максюту, який у перерві між вдиханням парів ртуті, а може й дечого іншого, під виглядом виконання обов’язків начальника спецінспекції міста гавкає по команді свого хазяїна. Максюта намагався залякати повсталих жителів вулиці штрафами та всілякими перевірками. Та коли стало зрозуміло, що жителі не злякались, почалася масована інформаційна атака в місцевих ЗМІ з викривленням і перекручуванням фактів. Мовляв дорога не веде до “Ятрані”, а жителі самі попросили… Де ж логіка пане господарнику? Майже 1,5 роки усе місто просило відремонтувати вулицю Короленко, яка є однією з центральних автомагістралей міста з потужним трафіком громадського і міського транспорту. І лише нещодавно спромоглися розпочати ремонт, виділивши на повний капітальний ремонт і реконструкцію з улаштуванням бордюрів та тротуарів 18 млн. грн. А нікому невідому вулицю Тютюшкіна, одразу ж після запиту такого ж невідомого місцевого депутата, якого закріпили за даним округом, взялися одразу жваво ремонтувати і виділили аж 13 млн. грн. На сьогодні є підписи мешканців 75 будинків із 100 на цій вулиці вулиці проти будівництва дороги саме 7-8 метрів, бо це призведе не просто до знищення багатолітніх дерев, а до руйнації їх будинків. За наші гроші, нас же й дурять! Саме за рахунок податків, які сплачують в тому числі й мешканці вулиці Тютюшкіна, утворюється міський бюджет і утримується апарат виконавчої влади. То чому ж ніхто не хоче чути голос громади?

Мабуть так мер собі розуміє розвиток інвестиційної привабливості міста, щоб усі дороги вели інвесторів до ковбасних цехів Ятрань.

Взагалі-то пан мер дуже дивно ставиться до мерських обов’язків і до своїх передвиборчих обіцянок, якось по-естонськи (мабуть тому що народився в Талліні). Нагадаю лише декілька з них:

Місто новобудов – так і є. Скільки виросло усіляких ринків, ларьків, Мафів, квасних палаток та кавових чашок, вже й не злічити. Хоча було обіцяно активізувати будівельну індустрію міста, створити прозорі і доступні умови для будівництва житла та інших соціальних об’єктів.

Комфортне, затишне місто. Теж, начебто виконано, йдеш собі під пекучим сонцем натрапив на ковбасний ларьок, з’їв ковбаски, запив кваском, а взимку кавою. Для зручності містян облаштував замість газонів, міні магазинчики. На щойно відремонтованих дорогах закатали в асфальт каналізаційні люки, мабуть щоб не покрали. Ну, а якщо порив, нічого ритимуть півдороги. Серед зовсім свіжих ноу-хау від міської влади – заборонити паркуватись під кутом (а краще заборонити паркуватись зовсім) на вулиці Чорновола. Де паркуватись? Так на стоянці ж біля магазину “Ятрань” (вже й не дивний збіг), але ж зручно, правда? А ще побудували ресторан на пішохідній зоні. Та й правильно, навіщо та біганина та суєта, якщо можна присісти серед пилюки й автомобільного гаміру у “Familia Garden”, замовити, наприклад “Мільфєй із лосося” за 451 грн., ну в крайньому випадку фуа-гра за 435 грн., а запити білим вином за 1400 грн. за пляшку.

Здорове місто – а чом би й ні? Ходити стало легше, дерева повирубували, а то тільки очі мозолили. От наприклад, раніше біля Пологового будинку на Новомиколаєвці росли дерева, а тепер – парковка. Новонароджені одразу починають вдихати дорожню пилюку та вихлопні гази (дякуємо, хоч пари ртуті Максюта вже всі видихав). Імунітет знову ж таки з народження напрацьовують.

Серед інших обіцянок – побудувати хоспіс та притулок для бездомних собак. Тут проблему вирішено кардинально, собаки чомусь вмирають. А ковбасні магазинчики, а значить і ковбасне виробництво ростуть, навіть не хочу проводити будь-які паралелі.

Отак і думає напевно наш мер-естонець, відбуду каденцію, витру піт із чола, замовлю квитки у рідний Відень і разом із сім’єю вирушу у справді європейське місто, яке дійсно і затишне, і розумне, і комфортне, і безпечне, і навіть зелене. Головне, щоб раніше оті раби-містяни не згадали чудове гасло Революції Гідності: “РАБІВ ДО РАЮ НЕ ПУСКАЮТЬ!”. Бо тоді для усієї чиновницької братії просто опинитись у сміттєвому баку буде вже за щастя!

http://narodna.pravda.com.ua/local/5b51a2c87a6db/

MIXADVERT