Членство в НАТО: чи отримає Україна план дій?

Десять років тому, 2-4 квітня 2008 року, в Бухаресті відбувся саміт НАТО, який ЗМІ охрестили “самітом великих надій” і “великих скандалів”. Тоді Україна та Грузія так і не отримали очікуваний план дій щодо членства (ПДЧ) в альянсі.

Багато що змінилося з того часу: за президента Віктора Януковича країна взяла курс на позаблоковість, за Петра Порошенка – знову повернула в бік НАТО.

Чи є шанси в України отримати ПДЧ цього разу і коли це може статися – ВВС News Україна спробувала дослідити цю тему.

“Історичний” саміт

На саміті десять років тому досить різкі заяви зробив президент Росії Володимир Путін, який розкритикував політику розширення НАТО.

“Україна взагалі дуже складна держава. Україна в тому вигляді, в якому вона сьогодні існує, була створена в радянські часи. Вона отримала території від Польщі, Чехословаччини, Румунії”, – заявив тоді російський президент.

Також він наполягав, що НАТО має враховувати думку Росії в питанні членства України.

“Хто нам може сказати, що у нас там немає жодних інтересів? Південь України повністю – там лише одні росіяни. Крим Україна просто отримала рішенням політбюро ЦК КПРС”, – додав він.

 

А російська газета “Коммерсант” написала, що на зустрічі з президентом США Джорджем Бушем Путін висловив думку, що “Україна — це навіть не держава”, і натякнув, що у випадку вступу до НАТО, вона взагалі перестане існувати.

Деякі експерти вважають, що тоді саме позиція Росії була визначальною в рішенні НАТО не дати Україні та Грузії ПДЧ.

Втім, і в Києві, і в Тбілісі назвали результати зустрічі “історичними”. Адже альянс заявив, що Україна та Грузія колись можуть стати його членами.

Віктор Ющенко, який був тоді президентом України та брав участь в тому саміті, називає ненадання ПДЧ помилкою Заходу.

“Коли я кажу про політику нашого зближення у 2005-2007 роках, уявіть собі, якби ми на початку 2008 року разом з Грузією отримали асоційоване членство у НАТО”, – каже він в інтерв’ю BBC News Україна, згадуючи той період.

Він впевнений, що якби Україні та Грузії тоді дали ПДЧ, то драматичних подій в Грузії 2008 року не було б.

“Росія слабка, вона не сильна, а нахабна. Якби було свідчення, що об’єднана Європа є партнером цих територій, у нас би сьогодні не було війни на Донбасі. Ми б сьогодні мали цілісну Україну з Кримом. Багато чого б не відбулось, якби мали послідовну продуману європейську політику і хороше лідерство”, – вважає пан Ющенко.

“Домашня робота”

Виконання плану дій стосовно членства в НАТО проходить кожна країна, яка хоче приєднатися до цього блоку.

Українські дипломати пояснюють, що метою Києва є перехід на новий формат співпраці з НАТО.

“Навіщо потрібне ПДЧ? Щоб уважно розглянути і, можливо, прийняти політичне рішення: приймати країну чи ні”, – каже виконувач обов’язків директора департаменту Європейського Союзу та НАТО при МЗС Сергій Саєнко.

В коментарі BBC News Україна він пояснює, що поки що важко говорити про якісь терміни надання ПДЧ. Адже перед цим Україна має показати успіхи у виконанні реформ, передбачених “Щорічною національною програмою Україна-НАТО”.

“Якщо брати статистику, то, звичайно, всі заходи цієї програми за рік стовідсотково ми реалізувати не можемо. 40%, 50% чи 60%. Решта заходів переходить на наступний рік”, – пояснює пан Саєнко.

Експерти звертають увагу на те, що плани української влади перейти на стандарти НАТО до 2020 року надто амбітні.

“Проблема є в тому, що в різних українських відомствах по-різному розуміють “стандарти НАТО” і, відповідно, по-різному оцінюють перехід на них”, – пояснює в коментарі BBC News Україна директорка центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук.

Принциповим для НАТО, за її словами, є встановлення цивільного контролю над сектором безпеки та оборони України. Наприклад, з 1 січня наступного року має бути призначений цивільний міністр оборони.

 

Крім того, до саміту НАТО, який відбудеться влітку в Брюселі, від України очікують ухвалення закону про національну безпеку, затвердження концепції реформування СБУ та владнання конфлікту з Угорщиною, спровокованого освітнім законом.

На часі чи ні?

В середині лютого заступник генсека НАТО Роуз Геттемюллер заявила, що Україна відрізняється від інших держав, які прагнуть членства. А все тому, що Київ не заявив офіційно про прагнення отримати ПДЧ.

Невдовзі після цієї заяви президент Петро Порошенко написав НАТО лист, в якому таки попросив надати Україні ПДЧ.

У штаб-квартирі організації відповіли, що цей лист взяли до уваги. А що буде з ПДЧ – вирішать країни-члени альянсу.

В Адміністрації президента кажуть, що якраз цим листом Україна формально попросила про надання їй ПДЧ, і тепер – відповідь за НАТО.

“Для цього має бути консенсус всіх країн-членів. Сьогодні його немає з різних причин”, – пояснив BBC News Україна заступник глави АП Костянтин Єлісєєв, який відповідає за міжнародний напрямок.

За його словами, одні країни альянсу вказують на ситуацію з Кримом та Донбасом, інші – на проблеми з нацменшинами в Україні. І додає, що вплив Росії на окремих членів НАТО, як і десять років тому під час Бухарестського саміту, існує.

 

На переконання Києва, надання ПДЧ стане фактором стримування для Росії, як і в ситуації з наданням Україні летальної зброї.

Окрім того, за словами пана Єлісєєва, сьогодні країна значно реформованіша, ніж десять років тому.

“Важливо ще й те, що ми беремо участь у всіх операціях під егідою НАТО”, – констатує він.

В НАТО ж звертають увагу на важливість проведення Україною реформ.

“Україна сьогодні концентрується на ключових реформах. НАТО підтримує ці зусилля. Це пріоритет”, – говорить в коментарі BBC News Україна заступник речника альянсу Пірс Казалет.

“Важливо, щоб фокус залишився на реформах. НАТО сповідує політику відкритих дверей щодо членства. Будь-яке рішення про членство має ухвалювати Україна та 29 членів альянсу”, – додає він.

А от українські експерти вважають передчасними прохання Києва про ПДЧ.

“З моєї точки зору, має сенс ставити будь-які питання про членство чи про ПДЧ тоді, коли є висока ймовірність позитивної відповіді. Сьогодні її немає. Тому, можливо, є сенс не чіплятися за ПДЧ, як за якийсь маркер, а краще задуматися над тим, як будувати співпрацю з альянсом, навіть якщо ми ПДЧ не отримаємо”, – вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.

В розмові з BBC News Україна він пояснює, що піднявши ці питання, Україна змушує НАТО реагувати.

“Якщо ми ставимо питання на порядок денний, то ми очікуємо відповіді. І ця відповідь може бути негативною для нас. Якщо ми до цього готові, то можна ставити це питання і педалювати його. Але що буде, якщо ми почуємо “ні”?”, – питає експерт.

Альона Гетьманчук додає, що сьогодні в альянсі немає навіть консенсусу щодо початку діалогу про приєднання України до ПДЧ.

На її переконання, Україні треба працювати над тим, щоб зробити діалог з НАТО на цю тему “якомога менш токсичним”.

Як проміжний етап на цьому шляху, на її думку, може бути запрошення України до участі в “Програмі посилених можливостей” НАТО вже на саміті в Брюсселі у липні цього року.

“На шляху євроатлантичної інтеграції нам потрібні проміжні історії успіху”, – вважає пані Гетьманчук.

Фактор Угорщини і не тільки

В Києві відверто стурбовані останніми заявами та діями Угорщини щодо євроатлантичних прагнень України.

Посадовці в Будапешті вже неодноразово погрожували блокувати рух Києва до ЄС та НАТО, якщо українська сторона не змінить закон про освіту,

 

А наприкінці березня з’явилася заява міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто, який пообіцяв заблокувати участь Петра Порошенка у саміті альянсу, який відбудеться в Брюсселі у липні цього року.

Українські посадовці визнають, що така загроза існує. Саме тому дипломати мають докласти максимум зусиль для успішних переговорів з Будапештом. Покладають в Києві надію і на парламентські вибори в Угорщині, які відбудуться 8 квітня.

Експерти ж звертають увагу на той факт, що всередині альянсу є досить значна кількість країн, які сьогодня виступають проти надання Україні ПДЧ.

“Ситуація з безпекою стала гіршою, тобто ми сьогодні станемо ще більшим викликом та ризиком для НАТО. Міжнародна ситуація сьогодні, на жаль, не на нашу користь в порівнянні з 2008 роком. У нас немає тієї підтримки США, яку ми мали десять років тому”, – оцінює ситуацію Микола Капітоненко.

В Росії ж і далі відверто критикують наміри України стати членом НАТО.

Заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко днями назвав Бухарестський саміт НАТО 2008 року “катастрофою для європейської безпеки”. Тоді альянс, хоч і не дав Україні та Грузії ПДЧ, але заявив, що ці країни в перспективі можуть стати членами НАТО.

“Я впевнений, що відповідальність за те, що відбувається, лежить на західних країнах. Це абсолютно очевидно по Україні”, – цитують його слова російські ЗМІ.-http://www.bbc.com/ukrainian/features-43566899

Українські експерти ж вважають, що, як і раніше, Росія намагатиметься вплинути на рішення альянсу, але це не відіграватиме вирішальної ролі. Адже країни НАТО, кажуть вони, виходять виключно з власних національних інтересів.

MIXADVERT