Поважайте державний прапор!

  • admin
  • 13/02/2018
  • Коментарі Вимкнено до Поважайте державний прапор!

Знаковий факт навів член редколегії журналу “Музеї України” Вадим Логвінов під час журналістської практики студентів “Університету “Україна”.

Не обійдуся без цитати!

Національний музей історії України.

Ганебне і неприпустиме ставлення до національної символіки, яке толерується випускницею Вищої партійної школи при ЦК КПУ, а сьогодні керівницею музею в гонитві за прибутками, далеко не поодинокий випадок.

Не так недавно подібні події відбувались не в філіалі музею, а в головному приміщенні за адресою вул. Володимирська, 2.

У листопаді 2016 р. на території та на сходах музею знімали черговий серіал з життя російського провінційного містечка Павлово.

Тоді потрібно було вхід до Національного музею історії України перетворити на вхід до…Национальной художественной академии г. Павлово.

Звісно, що прапори, якими з «патріотичних» мотивів так щедро прикрасила музей директорка (їх аж три) заважали. Їх зняли і… кинули під ноги одразу коло входу до музею.

Підняли їх і поставили співробітники. На зауваження співробітників з проханням винести прапори з того місця, де всі проходять і можуть зачепити ногами – ніхто з «осіб наближених до головного керманича» так і не зреагував. Ну звісно, люди були зайняті – гроші заробляли…

Тут не до патріотизму і не до пошани до державних символів. Це потім, коли будуть включені інші камери, прийдуть політики, буде вкотре вдягнута вишиванка та буде розповідатися про патріотизм і про свою роль в розвитку музейної справи. А ще про те, як дуже погані люди «сепаратисти та комуністичні лобісти» заважають будувати «український» та «європейський» музей.

Директор музею – Т. Сосновська таким чином керує музеєм вже майже три роки, тобто на камери – ідейні полум’яні промови, а насправді і щодня – демонстрація безкінечної гонитви за наживою, повна тотальна непрофесійність та цинізм. Цікаво на якій межі деградації і сорому зупинять це «реформаторське чудо» міністерські чиновники?

Я особисто дуже переймаюся цією історією – буду відслідковувати!

Постараюся написати ще!

Олександр Рудобаба, студент Університету “Україна!