«Смолянський куліш»: Козацькі прапори майорять під боком “ДНР”!

Невеличке село Олександро-Калинове, що під Костянтинівкою, має шанс стати  фестивальним центром Донеччини.

Вже четвертий рік  поспіль в центрі села, розгортається святкове дійство, яке збирає  величезну кількість  учасників і відвідувачів. Навіть у  2014 році, після  окупації, активісти  провели свято, зібравши навколо себе кілька сотень  патріотів!

І цього року,  буквально під носом “ДНР”, провели гучне свято української культури «Смолянський куліш», на яке приїхало понад тисячу відвідувачів! Десяток кілометрів до фронту. Впевнена зона ураження сучасних російських ракетно-артилерійських систем до 50 км. Забувати про війну просто не можна…

Чого тут тільки не було: і дитячі розважальні майданчики, і  ярмарок майстрів, і зоокуточок, і  українська кухня, і навіть сіновал – надзвичайно популярна зона релаксу!

Але найголовніше – це багатогодинний пісенний марафон та українська дискотека. Впродовж 10  годин донецьким  степом линули  українські пісні, які  можливо було чути навіть в Авдіївці! Творчі  групи  Іллінської громади влаштували мега-концерт: 49 номерів з 5 годинною програмою!

Донецький обласний художній музей до свята організував експозицію «Козацька бувальщина»,  де було представлено  два десятки козацьких прапорів, які люб’язно передали козаки з Запоріжжя. Там були  прапори  і запорізької, і чернігівської, і київської сотні, і козацькі прапори 16 століття – вони гордо майоріли навколо  головного банера фестивалю.

Споконвіку Олександро-Калинове було  козацьким селом. Спочатку тут були козацькі пости, потім – поселення. Українські коріння зустрічаєш на кожному кроці: і в побуті, і в мові, і в архітектурі. Громада навіть свій музей зробила, аби не розгубити дідівську спадщину під тиском російської навали. В невеличкому селі працює надзвичайно цікавий музей «Довкілля» – музей просто неба, де є і хата, і сіножатка, і криничка,і садок, і єдина в області повноцінна експозиція  АТО, і виставка старожитностей.

Адміністрація обласного художнього музею вже кілька місяців  веде переговори   з сільською головою про передачу приміщень сільського музею до обласного музею, аби зберегти народне надбання та підтримати місцевих активістів. Поки що голова  прикривається папірцями. Обіцяє провести  конкурс на оренду приміщення…

А навколо цього приміщення  вже кружляють чорним круком  московські попи –  вони планують там зробити приходську школу. Вони в  селі вже побудували новенький храм з золотими куполами, поставили на в’їзді хрест убієнному царю Миколаю ІІ, в приміщенні садочка зробили недільну школу. Московіти тиснуть, бродять з андріївськими сітями, ловлячи заблудлі  душі…

Війна за українські душі, за українські землі, за українську історію триває!

Але ми маємо перемогти!  Так буде!

 

Наталка Іванченко

Фото – А.Півень

MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply