Д.Стейнбек. “Русский дневник”. Спіткнувшись об переклад

Чи доводилось вам спотикатись об переклад? Мені так!

Нещодавно у 2017 році  видавництво “Ексмо” представило книгу “Русский дневник”  американського письменника Д.Стейнбека та воєнного фотографа Р.Капи в перекладі Є.Кручини з англійської мови на російську.

Мені було особливо цікаво прочитати, починаючи з 4 розділу, про приїзд американців в Україну у 1947 році і те, якою вони її побачили. Я скористалась можливістю почитати книгу онлайн.

Почала читати з великим інтересом, поки не спіткнулась об наступний абзац:

“Хотя Киев разрушен гораздо сильнее Москвы, люди здесь не выглядят мертвецки усталыми, как в столице. Они не сутулятся при ходьбе, у них расправлены плечи, они смеются на улицах. Конечно, все это может объясняться местными особенностями: ведь украинцы отличаются от русских, это отдельный славянский народ. В большинстве своем украинцы говорят и читают по-русски, но у них свой язык, который ближе к южнославянским языкам, чем к русскому. Многие украинские слова, в частности сельскохозяйственные термины, звучат так же, как в венгерском языке, а другие имеют параллели с чешским языком.”

Виходить, що у 1947 році в Україні “В большинстве своём украинцы говорят и читают по-русски, но у них свой язык, который ближе к южнославянским языкам, чем к русскому”.  Де Стейнбек почув цю російськомовну більшість, подумала я, якщо за спогадами мого батька І.І.Павленка післявоєнна Україна (як в селах, так і в містах) була в значній більшості своїй україномовна?

Щоб знайти відповідь на питання, я звернулась до оригіналу – книги Д.Стейнбека A Russian Journal. Читаю той же абзацl

 І ніяких питань у мене вже немає, тому що те речення, об яке я спіткнулась, слід перекладати: В ТОЙ ЧАС, як більшість українців УМІЮТЬ розмовляти і читати російською, їхня мова є іншою, окремою, ближчою до південно слов’янських мов, ніж до російської”

Перекладач Є.Кручина не взяв до уваги слова “в той час, як” і “вміють” і не передав зміст речення Стейнбека про те, що більшість українців вміють розмовляти (володіють) і російською мовою, окрім рідної, української. В результаті,  перекладач перекладає так, що виходить ніби російська мова є мовою спілкування для більшості українців. До того ж, у цьому реченні перекладач перекладає: “но у них свой язык”, хоча в оригіналі написано: “їхня власна мова – це мова інша, окрема.”

Although Kiev is greatly destroyed while Moscow is not, the people in Kiev did not seem to have the dead weariness of the Moscow people. They did not slouch when they walked, their shoulders were back, and they laughed in the streets. Of course this might be local, for the Ukrainia ns are not like the Russian; they are a separate species of Slav. And while most Ukrainians can speak and read Russian, their own language is a language apart and separate, nearer to the Southern Slavic languages than to Russian. Many Ukrainian words, particularly farm words, are the same as in Hungarian, and many of their words are duplicated in Czech rather than in Russian

Продовжую читати онлайн книгу. Цікаво, як лінгвісту, які перепони перекладу чекають читача далі і чи  електронна версія перекладу співпадає з паперовою?

Наталія Безсонова

Be the first to comment

Leave a Reply