ПРИГОДИ УКРАЇНЦІВ У КРАЇНІ OZ

  • admin
  • 17/04/2019
  • Коментарі Вимкнено до ПРИГОДИ УКРАЇНЦІВ У КРАЇНІ OZ

-Что же с нами будет? – печально спросила Элли.
– Ничего не остается, как попробовать выполнить приказ Гудвина, – сказал Лев.
– А если не удастся? – возразила девочка.
– Тогда я никогда не получу смелости! – ответил Лев.
– Я никогда не получу мозгов, – сказал Страшила.
– А я никогда не получу сердца, – добавил Дровосек.
– А я никогда не вернусь домой, – молвила Элли и заплакала.
А.Волков “Чарівник смарагдового міста”

Шкода, що нинішнє покоління не читає книжок.
Повз їхню увагу скоріше всього, пройшов цей твір Олександра Волкова, сюжет якого був запозичений у Френка Баума.

Якби нинішнє покоління читало в дитинстві більше, то зрозуміло б, звідки позичена передвиборча технологія одного з Кандидатів у Президенти України.

Отож, така собі країна ОZ у центрі Європі, наповнена злими чаклунками і чаклунами, літаючими мавпами і дивним населенням, яке мріє звільнитися від всієї цієї нечисті. І навіть об”єднується в спільноти.

І ось – одна із цих спільнот в центрі оповіді. А тепер – увага. Хто ці персонажі? Страшила, у якого в голові солома, Залізний дроворуб, у якого немає серця, Лев, якому бракує сміливості, – і дівчинка, бозна яким вітром занесена в цю країну. Ось вам соціальний зріз суспільства, чи не так?

І всі вони, знаючи про свої проблеми, шукають собі чарівника, який помахом руки дасть їм сподіване щастя – усе, чого не вистачає кожному. І такий чарівник з”являється у відповідь на соціальний запит цієї нещасної країни. Це – великий Гудвін! Неймовірний чарівник, що живе в Смарагдовому місті, і якого ніхто в реалі не бачив, бо з”являється він на публіку весь час в якихось нових образах. Еллі він з”явився на своєму зеленому троні у вигляді величезної балакливої голови, Страшилі, – в образі прекрасної спокусливої діви. Дроворуб, натомість побачив страшне чудовисько. А Лев – пекуче сонце. Могутній Гудвін знає, як маніпулювати своїми громадянами. Він апелює до їхньої фантазії, шокуючи їх неймовірним шоу. Бо Гудвін в цьому великий мастак.

А ще – він хитрий правитель, бо змушує всіх прохачів вирішувати самостійно свої власні проблеми…

У фіналі казки з”ясовується, що Чарівник Смарагдового Міста зовсім не великий і жахливий демон, а маленький чоловічок, який в силу своєї професії не вміє нічого іншого, як тільки містифікувати своїх співгромадян.

Пелена з очей мешканців казкової країни остаточно падає, коли вони розуміють, що не треба шукати чарівників, треба самому вирішувати власні проблеми.

Врешті-решт, навіть дівчинка Елі, після численних поневірянь повертається у свій рідний Канзас, до старих батьків, туди, де все просто і звично, де вечорами звучить мила серцю музика в стилі Кантрі.

І де люди не дивляться телевізор, де живуть демони, котрі щоденно відбирають у них мізки і серця і тримають їх у щоденному страху…

На тім – і казочці кінець! Читайте книжки, мої любі!

Анатолій Матвійчук